Сила людей проти «одобрямсу»: де на слуханнях щодо Статуту громади у Кривому Розі просто "піднімали руки", а де поламали сценарій влади, - ФОТО

Отже у Кривому Розі в один день - 18 серпня, в один час - о 18:00 - у всіх районах міста відбулися "громадські слухання", на яких мав би обговорюватись проєкт нової редакції Статуту Криворізької міської територіальної громади.

Натомість те, що відбулося у більшості районів, свідчить про те, що фактично лише у двох районах міста обговорювали пропозиції до Статуту - в інших - все нагадувало старий радянський "одобрямс" без вникання у тему та розмірковувань про наслідки таких голосувань. Водночас представники криворізької влади, навчені прийомам маніпуляцій та керуванням "колективною свідомістю", ефективно справлялись із поставленою їм задачею - забезпечити "одобрямс" для підготовленого проєкту Статуту.

У деяких випадках увагу людей зміщували на питання підготовки до зими, життєзабезпечення в умовах блекаутів, аби "не забивати людям голови" нормами Статуту. Самі ж люди теж були підготовлені до того, аби не надто перейматися тією теорією - є ж важливіші питання (як казав учасник слухань у Металургійному районі, вони обговорювали важливі питання - енергетика....).

Як мені стало відомо від колег з "Експерт - КР", рекордсменом за лаконічністю став Покровський район, де попри намагання криворізької громадської діячки Валентини Кривди привернути увагу до пропозицій до Статуту, зібрання провели за ... 17 хвилин.

Частково вислухали альтернативні владним пропозиції на слуханнях у Центрально-міському районі. Трішки послухати інформації по темі до Статуту довелося через те, що на захід прийшла авторка низки пропозицій - криворізька громадська діячка Тетяна Мельниченко. Вона підготувала 42 пропозиції, але "шановне зібрання" подужало вислухати аж ... 13!

Попри те, що її пропозиції стосувалися нагальних для криворіжців питань, зокрема - відкритості та підзвітності владних інституцій, вшанування подвигу Захисників і Захисниць України, доступності інструментів місцевої демократії, сталого розвитку та екологічної безпеки - виступаючи перервали. Щоправда декілька озвучених Тетяною пропозицій були підтримані.

Сама Тетяна поділилася власними враженнями про слухання так:

"...Із позитивного можу сказати, що моя дитина отримала досвід, як виказувати точку зору, тримати обличчя, коли всі навколо проти тебе.

Загальні враження: громадські обговорення були організовані для того, щоб прийшла певна кількість людей. Здебільшого, на мій суб'єктивний погляд, це бюджетники. Всього було зареєстровано 61 одна особа. І всі вони мали просто проголосувати та підтримати пропонований проект рішення щодо статуту..."

Учасниця слухань вважає перемогою, що "бюджетники" підтримали хоча б три із озвучених нею пропозицій.

А от громадські слухання щодо проєкту нової редакції Статуту Криворізької міської територіальної громади в Інгулецькому районі пішли зовсім не за тим сценарієм, який, схоже, розраховували реалізувати організатори. Замість формального схвалення запропонованого владою документа учасники слухань — їх на початку нарахували 185 — підтримали низку альтернативних пропозицій, які кардинально змінюють найбільш сумнівні положення проєкту.

Ініціаторкою ключових правок виступила депутатка Криворізької міської ради Наталя Шишка. Її підтримали депутати Інгулецької районної у місті ради Ірина Голоднова та Сергій Плотніков. Натомість головуючий на слуханнях — в. о. голови Інгулецького району Дмитро Коростельов — протягом обговорення неодноразово намагався звести голосування до формального «взяти проєкт до відома» або передати всі пропозиції на розгляд робочої групи, не з'ясовуючи позицію самих мешканців.

Як відомо, одна з найбільш резонансних норм нового Статуту стосується електронних петицій. Якщо нині для подання петиції до міської влади необхідно зібрати 1000 голосів, проєкт передбачає збільшення цього порогу утричі — до 3000 підписів. Для петицій до районних рад пропонувалося встановити поріг у 2000 голосів.

Сергій Плотніков наголосив, що навіть нинішню вимогу у 1000 голосів мешканцям непросто виконати. На його думку, збільшення порогу фактично може позбавити людей одного з небагатьох інструментів впливу на владу. Він запропонував залишити для міських петицій нинішні 1000 голосів.

Наталя Шишка назвала збільшення порогу до 3000 голосів «фактично убивством петицій», адже навіть важливі для окремих вулиць, мікрорайонів та житлових масивів проблеми часто не набирають нинішньої тисячі підписів.

Особливо показовим стало те, що Дмитро Коростельов, який є членом робочої групи з розробки Статуту, не зміг відповісти, чим обґрунтоване триразове збільшення кількості підписів.

«Цей проєкт Статуту я не писав», — відповів він, запропонувавши просто подавати зауваження до документа.

Ще більше запитань виникло після запитання Наталі Шишки про те, скільки електронних петицій було зареєстровано в Інгулецькій районній раді за час каденції Коростельова. Відповісти він не зміг. Спочатку заявив, що «не готовий дати відповідь», потім пообіцяв з'ясувати це пізніше. На пряме питання, чи йдеться про одну-дві петиції, чи про десятки або сотні, посадовець також не назвав цифри.

Шишка зауважила, що їй відомо про відсутність електронних петицій до Інгулецької районної ради, і поставила логічне питання: навіщо тоді встановлювати поріг у 2000 голосів? На її думку, відповідь очевидна: така норма може зробити петиції фактично недоступним інструментом для мешканців.

Наталя Шишка звернула увагу ще на одну проблему: у проєкті Статуту громадські слухання фактично прив'язуються до території всієї громади або її окремих частин у межах міських і районних слухань. Водночас, за словами депутатки, закон передбачає можливість проведення слухань значно локальніше — у мікрорайоні, кварталі, на вулиці, площі, а за певних обставин навіть у межах окремого будинку. За її словами, якщо таку норму залишити без конкретизації, мешканцям окремого житлового масиву чи вулиці можуть просто сказати: у Статуті такого виду слухань не передбачено.

Тому Шишка запропонувала привести положення Статуту у відповідність до закону та прямо прописати всі можливі формати проведення громадських слухань, а також надалі визначити вимоги до ініціативних груп і кількості голосів на підтримку таких ініціатив.

Окрему увагу привернула норма про місцеві пам'ятні дати. Наталя Шишка звернула увагу, що в оприлюдненому проєкті Статуту передбачений День вшанування пам'яті померлих міських голів, який хочуть встановлювати окремими рішеннями міськради щодо конкретних персон. Вона запропонувала взагалі вилучити таку норму, наголосивши, що сьогодні, на її думку, доречніше вшановувати борців за незалежність України та героїв російсько-української війни.

«Ви зібрали людей, щоб їх не слухати?»

Під час слухань виникла суперечка і щодо самої процедури голосування. Після виступів учасників слухань Коростельов запропонував не голосувати по суті кожної поправки, а лише визначитися, чи передавати пропозиції на розгляд робочої групи. Шишка наполягала: громадські слухання саме для того й проводяться, щоб мешканці висловили свою позицію щодо кожної пропозиції.

Її підтримав Сергій Плотніков, який заявив, що кожну пропозицію необхідно поставити на голосування, адже кількість голосів за чи проти матиме вагу під час подальшого розгляду документа. Зала зустріла цю вимогу оплесками.

Під тиском присутніх Коростельов таки почав ставити пропозиції на голосування.

У підсумку учасники слухань проголосували за чотири ключові пропозиції:

залишити для електронних петицій до міської ради поріг у 1000 голосів, а не збільшувати його до 3000;
привести положення про громадські слухання у відповідність до закону, передбачивши можливість їх проведення не лише на рівні міста чи району, а й на інших територіях — у мікрорайонах, на вулицях, житлових масивах тощо;
вилучити норму про День пам'яті померлих мерів;
визначати кількість голосів для районних електронних петицій пропорційно до кількості населення району.

Усі пропозиції, внесені поза владним сценарієм, які ставилися на голосування окремо, зал підтримав одностайно!

Таким чином, мешканці Інгулецького району, яких на початку слухань зібралося 185, фактично не «взяли до відома» запропонований владою документ, а внесли до нього принципові зміни, спрямовані на збереження доступніших механізмів участі громади.

Сама Наталя Шишка назвала результат слухань неочікуваним:

"В Інгулецькому районі громадські слухання по обговоренню проєкту Статуту Криворізької міської територіальної громади завершились неочікувано. На фото усі голосують… не за пропонований їм проєкт Статуту зі згортанням демократичних прав і свобод і взагалі самоврядуванням як таким в трубочку, а за мої пропозиції.

Коли людям доладу розповіси, що й до чого, то виявляється, що зігнаний і звезений електорат Вілкула не такий вже і електорат Вілкула. А просто люди, які давно втомились від брехні, маніпуляцій і бездіяльності влади та не хочуть бути тими, чиїми руками буде протягнуто Статут "закручування гайок".

Пані Наталя подякувала за співучасть у слуханнях депутатам Інгулецької райради від "Сили Людей" Ірині Голодновій, Сергію Плотнікову та Стасу Михайлову а "пану головуючому" — в. о. голови району Дмитру Коростельову - порадила:

"Не можеш — не берись, коли гаразд не знаєш діла".

Нагадаю, досвідчений Павло Гивель у Металургійному районі своє діло знає, тож відповідально і серйозно обговорював з учасниками слухань проєкту Статуту "енергетику", "нарахування..." та інші, без сумніву, важливі питання для мешканців району.