У Металургійному районі Кривого Рогу громадські слухання проєкту нової редакції Статуту Криворізької міської територіальної громади відбулися швидко і без обговорення "зайвих" деталей.
Учасники, яких було близько 200-т, проголосували і розійшлися. Я встигла на завершальне виконання гімну Кривого Рогу, після чого поспілкувалась з учасниками слухань вже біля виходу з приміщення, де відбувались слухання.
"...Слухання пройшли за планом. Всі учасники (а було майже 200 учасників) підтримали статут - проголосували за його прийняття і передачу протоколів нашого обговорення до міської ради для затвердження", -
зазначив голова Металургійної районної у місті ради Павло Гивель.
На моє уточнююче запитання: "За чиїм планом?", він відповів, що йдеться про визначений графік проведення громадських слухань.
За словами очільника райради, питань по Статуту в учасників слухань не було, але були питання щодо порядку обрахування теплових навантажень по багатоквартирним будинкам із точковими (локальними/індивідуальними чи вбудованими) джерелами.
Криворіжець Максим підтвердив, що під час громадських слухань обговорювались "основні питання" - безпеки, життя міста у період війни, боротьби за чистоту, про енергетику...
"Обговорювався Статут: основні положення, але дуже коротко", - зауважила інша учасниця слухань Лілія Олешко, яка є головою ОСББ.
Коментуючи подію, жителька Кривого Рогу Марта Ковалевська зауважила, що Статут взагалі не скинули в групу.
Уточнивши, про яку групу йдеться, я дізналась, що існують групи (чати) райвиконкомів, у яких є депутати, голови ОСББ, громадськість. У цих чатах доводять важливу інформацію. Але жодної інформації про новий проєкт Статуту та його обговорення у чаті Металургійного району не було. Лише напередодні там сповістили про громадські слухання.
"Якби нам у чаті повідомили місяць назад, ми вивчили той Статут. А так, це просто формальність...", - пояснює Марта.
Лілія додає:
"За характром праці ми не завжди заглядаємо на сайти. А оповіщень від міськради, районної ради не було. У силу того, що ми люди зайняті, ми не можемо всього обійняти, знати всю інформацію".
Я поцікавилась, чи учасниці слухань "руки підіймали" (голосували)?
На що почула:
"А хтось рахував? Лічильна комісія не рахувала".
Організована група ветеранів - металургів поруч з укриттям вишикувалась для спільного фото. Мої приготування до зйомки вони сприйняли як бажання допомогти їм увічнити момент - сфотографувати усіх разом.
"О! Не знаємо, хто це, але фотографуйте!", - зауважила одна із жінок.
Я не відмовила у цьому проханні, пообіцявши опублікувати фото на сайті, що і роблю:
Скориставшись моментом, я поцікавилась, чи підтримали вони на слуханнях норму проєкту Статуту про збільшення кількості підписів під петиціями до 3000?
Люди виглядали розгубленими.
"А ми не чули такого!", - заявили вони.
"А ви голосували за проєкт нового Статуту?", - продовжила я.
"Не було сказано про три тисячі!", - прозвучало у відповідь.
До речі, питання про спосіб голосування під час слухань також поставила Павлу Гивелю. За його словами, під час голосування було запропоновано підняти руки усім, хто "за". Після цього поцікавились, хто проти, утримався. Учасники слухань підняли руки з картками для голосування, коли йшлося про підтримку проєкту Статуту. А варіанти "проти" та "утримався" ніхто не підтримав підняттям карток. Таким чином і було вирішено, що проєкт підтримали усі 196 учасників слухань.
Думки:
196 людей проголосували «за», ніхто не проголосував «проти», ніхто не утримався — і навіть не всі знали, за що саме голосують. Зате протокол «знатиме». Ось така вона, криворізька демократія зразка 2026 року: головне — щоб картки були підняті, а зайвих запитань не виникало.
Побачене і почуте засмутило мене, оскільки склалося враження, ніби ми нікуди з того «совка» так і не вибралися.
Адже громадські слухання — це не про те, щоб зібрати майже дві сотні людей в одному приміщенні, поставити перед ними готовий документ, запропонувати підняти картки і зафіксувати стовідсоткову підтримку. Принаймні, якщо ми говоримо про участь громади, а не про колективний «одобрямс».
Особливо дивно це виглядає у випадку зі Статутом громади — документом, який визначає, за якими правилами місто житиме і як саме його мешканці зможуть впливати на рішення влади. Якщо люди не встигли ознайомитися з проєктом, не чули про важливі ініціативи влади, які вона приготувала для громади у новій редакції, не ставили запитання, а підсумкове голосування фактично звелося до констатації «за» — то що саме називається громадським обговоренням?
Але ж якщо сьогодні підвищення порогу для петицій просто проголосували картками, не всі навіть розуміли, за що саме голосують, то завтра наслідки таких рішень доведеться розгрібати вже всім разом.
Сумно не лише від того, що ми ніби застрягли у часі і не розвиваємося як громада. Сумно було побачити серед учасників слухань людей, котрі раніше брали участь у тренінгах, на який йшлося про змінотворення, людей, які говорили про важливість залученості кожного до процесів змін. Але на практиці обрали участь у найзручнішій формі колективної безвідповідальності: коли учасники можуть сказати, що «ми не чули про такі положення», організатори - що «ніхто не був проти», а влада - що «громада підтримала Статут». Формально всі при своїх правах. А відповідальність за те, якими насправді стануть правила життя громади, розмивається.
І тоді виникає просте питання: якщо громадські слухання проводять так, щоб у них було якомога менше справжнього обговорення, то кому насправді потрібна така громадська участь — громаді чи тим, хто від її імені ухвалює рішення?
Ще одне: відповідно до Статуту громади міста громадські обговорення завершуються виконанням гімна Кривого Рогу. Виконання Гімна України порядком проведення громадських слухань у Кривому Розі не передбачено. То й не співали. І навіть ніхто не запропонував це зробити.
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News
