
Прямо як у Кривому Розі: керівництво держави на Київщині відкрило Національний меморіал, попри протести і звернення українців, - ФОТО, ВІДЕО

Фото: ЦензорНЕТ
У День памʼяті захисників України, 29 серпня, на Київщині між селами Гатне і Мархалівка відкрили Національне військове меморіальне кладовище (НВМК). О 9:00 відбулося поховання перших пʼятьох військовослужбовців. Могили належать невідомим захисникам.
Про це повідомляє Суспільне.
На урочисте відкриття прибуло керівництво країни, зокрема - Володимир Зеленський, голова ВРУ Руслан Стефанчук, головком ЗСУ Олександр Сирський, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та міністр оборони Денис Шмигаль. А також рідні військових, які планують тут поховати своїх родичів.
За словами міністерки у справах ветеранів Наталії Калмикової, це кладовище є першою чергою із загальною кількістю місць на 6 тисяч могил. Також будується друга черга.
"Наразі вже є 360 колумбарних місць, передбачених для урн із прахом. Будуть додаватися ще на інших етапах. Тут поховання держава бере повністю за свій рахунок. І доглядати за могилами теж буде обовʼязком держави. Відсьогодні родичі можуть вже розпочинати оформлення документів на поховання тут — у цьому місці", — зазначила міністерка.
Доїхати до кладовища можна буде спеціальним автобусом, який щодня в непарні години виїжджатиме з Теремків, та в парні — з Гатного. В автобусі також буде екскурсовод, який розповідатиме людям про історію меморіального комплексу, а також загалом історію України.
Під час відкриття військового меморіального кладовища міністерці Калмиковій також поставили питання, чи законно та безпечно будувати було це кладовище саме в цьому місці, на що урядовиця відповіла:
"Тут, як і по всій країні є ґрунтові води, це нормально. Аби не було ніяких запитань, під усіма доріжками тут прокладена дренажна система. Всі ці доріжки на глибині залягання від 2,5 метрів до 3 метрів, які працюють. І якщо зараз ви підете заглянете в могилу, вона абсолютно суха".
Водночас, як повідомляється у спільноті Support Markhalivka, у Мархалівці місцеві жителі вийшли на протест проти відкриття Національного військового меморіального кладовища. Адже військові та активісти неодноразово наголошували, що поховання у вибраному місці, між селами Гатне та Мархалівка на Київщині, загрожує екологічною катастрофою. Земельна ділянка має проблему з високими ґрунтовими водами. Могили будуть підтоплюватися, а це несе загрозу для 12 сіл Київщини.
Сьогодні частина селян поїхала зустріти перших осіб з плакатами і висловити мирний протест. За словами активіста, мешканця Мархалівки та голови ГО "Мархалівка.Підтримка" Олександра Давиденка, люди зіткнулися з великою кількістю силовиків.
"Очевидно, вони отримали команду пакувати. Там стоїть купа автозаків. І всіх жінок, які були там із плакатами, запакували. Наш адвокат, який їде з Києва, заблокований. Він стоїть нерухомо з іншими машинами в напрямку з Києва на Васильків. Рух зупинено, людей нейтралізували, влада пішла ва-банк і злочинним чином продовжує продавлювати свою політику, абсолютно не бажаючи чути людей", — розповів він каналу Еспресо.
У телеграм-каналі "Підтримай Мархалівку" поінформували, що наразі заарештували близько десятка мархалівців.
За словами Давиденка, сьогоднішня ситуація є продовженням півторарічної історії з незаконною забудовою у Мархалівському лісі, який має статус природоохоронного.
"Попри всі закони й виграні судові рішення тут продовжується кримінальний злочин, а саме продовжують незаконно будувати так зване Національне військове меморіальне кладовище, яке фактично позбавлене права розпорядження цією територією", — сказав він.
За словами активіста, поховання воїнів у цьому місці загрожує екологічною катастрофою. З одного боку, відбувається отруєння вод трупною отрутою, з іншого — знищуються три річки.
"Верховний суд підтвердив рішення попередніх судів. І останній шостий апеляційний суд так само відхилив апеляцію. Ба більше, днями надійшло повідомлення, що відхилена касація. Тобто остаточно прийняте рішення про те, що це природоохоронна територія, будувати — і взагалі жодних дій, крім природоохоронних — тут не можна. Але сьогодні попри всі прийняті судом рішення здійснюється фактично повалення конституційного ладу", — зазначив активіст.
Що відомо про створення Національного військового кладовища
На виконання доручення прем'єра Дениса Шмигаля, 27 жовтня 2022 року Київрада доручила департаменту містобудування та архітектури КМДА розробити детальний план території для розташування Національного військового меморіального кладовища в урочищі "Лиса Гора".
Екологи та активісти були проти розміщення там меморіалу. У листопаді 2022 року на сайті Київради зареєстрували відповідну петицію, яку Київрада не підтримала.
У січні прем'єр-міністр Денис Шмигаль доручив кільком міністрам і столичним посадовцям знайти нове місце для створення в Києві національного військового кладовища замість Лисої гори.
Згодом Київська міська рада відвела ділянку — 8 гектарів — комунального лісу на Броварському проспекті в Биківні. Однак частина території Биківнянського лісу досі повністю не досліджена і може містити ще не виявлені поховання. Тому швидко побудувати там меморіальне кладовище неможливо, заявили в Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили".
У серпні 2023 року Кабмін змінив місце будівництва Національного військового меморіального кладовища.
8 грудня Верховна рада підтримала в цілому законопроєкт, необхідний для будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища.
Згодом Кабмін ухвалив ключове рішення щодо його створення, а також затвердив порядок використання держкоштів. Йшлося про 515 мільйонів гривень, які виділили на будівництво та функціонування в 2024 році.
На початку липня 2024 року оголосили тендер на будівництво першої черги НВМК. Вартість робіт оцінюють в 1,8 мільярда гривень.
У серпні 2024 року розпочалися будівельні роботи першої черги кладовища. До травня 2025 року було організовано систему секторів почесних поховань (до 6 тисяч місць із майбутніх 120 тисяч), зведено два колумбарії, облаштовано стоянку, прокладено інженерні мережі, збудовано дорожню розв’язку та під’їзну дорогу.
Будівництво першої черги триває: уже закладено фундамент для адміністративної будівлі та Будинку трауру, споруджується господарський блок.
Друга черга — Центральна площа з Меморіальним садом, вхідна брама, зони відпочинку та благоустрій території. Завершення робіт заплановано на 2026 рік.
Наступні шість черг передбачають проведення архітектурних і скульптурних конкурсів для таких споруд, як: музейно-виставковий комплекс, каплиця, Центральний меморіал на честь захисників і захисниць та інших монументальних споруд.
Дарця Веретюк
Одна із підписанток відкритого звернення з питання будівництва Національного меоріалу до керівництва держави (звернення є нижче) Дарця Веретюк - дизайнерка, співавторка Пантеону Героїв на Микулинецькому Кладовищі у Тернополі, вчора, на своїй сторінці у Facebook написала:
"Вочевидь, сьогодні відбудеться легалізація одного із найганебніших проектів ...влади — відкриття Національного військового меморіального кладовища (НВМК) поблизу Києва. Вірніше за 20 км від столиці по одеській трасі. В данній точці історії просто констатую і не маю анінайменшого сподіву на якісне вирішення ситуації.
- призначення данної земельної ділянки під кладовище лиш аби прикрити масову незаконну вирубку лісу (нєнє хлопці, ніхто не бачив того тендера на корчування тисяч пеньків);
- видимість опрацювання проекту із експертним колом практиків із дотичних сфер, нехтування використаним часом фахівців і спроби поставити під удар їх репутацію;
- видимість громадських обговорень заради ширми у пресі;
- скасування проведення архітектурного конкурсу, передбаченого законодавством на проекти такого рівня значимості під приводом "проводити конкурси під час війни небезпечно", хоча дорожня карта вже давно була розпрацьована і алгоритм був у повній готовності до запуску процесу;
- корупційне протягування поза конкурсами свого архітектурно підряду Дербін - Голик - Біркадзе - Єрмолаєв;
- Дербін (головний архітектор, м. Дніпро) — відвідував Москву під час війни, презентував там свої проекти на конференціях, наприклад проект під красномовною назвою "Дом в Крьіму". Особливо цинічно те, що в цей час на фронті гинули ті, кого він збирається хоронити і перезахоронювати на НВМК;
- Єрмолаєв (забудовник, інвестор, м. Дніпро) — підсанкційний бізнесмен, що сплачує податки росії, торгуючи алкоголем у Криму;
- Голик (м. Дніпро) і Біркадзе — корупціонери зі стажем, просто загугліть їх доробок і пак матеріалів розслідувачів. Перший — головний куратор "Великого крадівництва", другий — один із особистих "кількох ефективних менеджерів" президента;
- протягування радянського наративу у візуальній матеріальній культурі поховань, використання неетичних будівельних матеріалів замість переосмислення питомо наших історичних традицій вшанування воїнів;
- хаотичне, неосмислене, беззмістовне і безсистемне наповнення сакрального простору невідповідними об'єктами і будовами різних архітектурних стилів, непоєднуваних між собою, відсутність продуманого зонування та акцентних монуметів;
- непродумана уніфікація намогильних пам'ятних знаків, нехтування ідеєю рівності воїнів всіх конфесій, віросповідань та вірувань;
- ігнорування відкритого листа до президента, прем'єра та міністра ветаранів з проханням врегулювати ситуацію, із наведенням предметних аргументів, із підписами понад тисячі пасіонаріїв: військових, волонтерів, активістів, архітекторів, істориків, журналістів, розслідувачів, науковців, геологів, мистецтвознавців, дизайнерів, художників, письменників, скульпторів, реставраторів та інших активних громадян і організацій країни;
- ігнорування звернення Національної спілки архітекторів;
- ігнорування виявлених активістами екологічних проблем ділянки — на локації протікає три підземні річки, територоія постійно підтоплюється, бо раніше була болотами;
- після буріння 60 свердловин і виявлення, що 40 із них затоплені, таки приняте рішення додати в проект та монтувати дренажну систему;
- тим не менш на території стоїть вода, газони гниють, дренажні системи не справляються навіть влітку. Закордоном на дренажах взагалі заборонено проводити поховання тіл і це ж ніби так очевидно причинами, хіба ні? Але у нас, як цинічна насмішка — гарантія на роботу дренажа на 10 років, бо нашо ж нам більше для цвинтара, який століттями має слугувати для вшанування величі і складання подяки українскому війську. Знаєте як в цій країні доглядають за комунальними системами? От і я знаю. То скільки років воно працюватиме, м?;
- періодично завозяться сотні тонн піску і щебню, аби таки приховати і засипати болото, раз за разом вистелається новий газон. На короткі інтервали це рішення рятує картинку. На жаль, лише картинку і лише інтервально;
- екологи виграли у держустанови (ДУ НВМК) суди першої інстанції і навіть дивним чином апеляцію, тож ДУ втратили права власності на ділянку і будь-які роботи мали би бути припинені. Але спихнули все на держ.реєстратора, який "помилився" у внесенні данних. Це ще не все. ДУ подала касаційну скаргу на рішення апеляції, Верховний Суд її швиденько, як гарячу барабульку, повернув скаржнику, тобто відмовив ДУ НВМК в розгляді їх звернення. Не знаю. Можу лиш припускати, шо касація була написана в алярмових темпах на колінці та була такої ганебної якості, шо іншого шляху просто не було. Типу "чуваки, вийдіть і зайдіть нормально, напишіть нормальну скаргу, а не оце позориско, і тоді ми вам зможем присудити виграш справи";
Це якшо дуже коротко і тезово. Гроші не пахнуть, вода стоїть і гниє, жаби квакають у "тестових могилах", як вони це назвали, цілий день тренується у вкладанні вінків батальйон почесної варти, пляц чекає завтрашнього гонорового відкриття...
По цинічності це просто вершина гиді і цілковита зневага до українського війська і полеглих. Доповідь завершила і на цьому тему із НВМК для себе закриваю, бо це просто нестерпно бути свідком такої ганьби національного масштабу і такого знеславлення неймовірних українських воїнів та їх героїки".
Фото Дарці Веретюк
У січні 2025 року зявилось відкрите звернення:
Президенту України – Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил України Володимиру Зеленському
Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю
Міністерці у справах ветеранів Наталії Калмиковій
Звернення
Ми − військовослужбовці Сил оборони України, родичі загиблих військових, представники українського громадянського суспільства та медіаспільноти − звертаємося до представників влади із закликом провести відкритий загальнонаціональний архітектурний конкурс на архітектурно-скульптурний проєкт та будівництво головного військового меморіалу України − Національного військового меморіального кладовища (НВМК).
Цим відкритим листом ми хочемо висловити недовіру до процесів навколо будівництва НВМК та закликати усі відповідальні сторони зупинити неорадянські практики кулуарного ухвалення рішень, проведення тендерів і призначення виконавців будівництва.
Вперше у новітній історії України наше суспільство на порозі будівництва центрального національного місця пам'яті, де знайдуть свій останній спочинок декілька поколінь українських військових, які віддали життя за незалежність України. Ця локація може закласти початок новій та гідній культурі військових поховань. Водночас ми бачимо, що від початку процес побудови найважливішого військового некрополю є вкрай непрозорим та йде всупереч прийнятим практикам західних демократій, зі стандартами яких Україна прагне асоціюватися.
Дорожня карта відкритого архітектурного конкурсу на ескізний проєкт НВМК, де мали б ідейно змагатися найкращі фахівці України, була спеціально розроблена Національною спілкою архітекторів України для Міністерства ветеранів ще навесні 2023 року. Втім, цей благородний задум був затьмарений різкою зміною поведінки відповідальних структур та осіб, які замінили чесну конкуренцію круглими столами, що слугували лише імітацією широкого громадського та експертного обговорення.
Найбільш яскравим втіленням непрозорості стали "тендери" на ескізний проєкт і вибір підрядника будівництва. В обох брали участь по одному потенційному учаснику, тому що Кабмін і Мінветеранів зробили все можливе, щоб про запуск процесу відбору підрядників по тендерах ніхто "зайвий" не дізнався. Перший тендер на ескізний проєкт НВМК розпочався 30 серпня 2023 року і вже 15 вересня було укладено договір з "переможцем" – ТОВ "ІНЖИНІРИНГ–ХОЛДИНГ", головним архітектором якого є Сергій Дербін.
Невдовзі таким самим єдиним учасником і переможцем тендеру на зведення комплексу став консорціум підрядників "Білдінг.ЮА", одна з компаній якого (компанія АКАМ) пов’язана із підсанкційним бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим, що підтверджувала Служба Безпеки України та журналісти-розслідувачі Главкому та Громадського. Єрмолаєв був внесений до санкційних списків у 2023-му за ведення алкобізнесу в окупованому росіянами Криму та сплату податків в бюджет РФ на суму 6,5 млн доларів.
Раніше компанія АКАМ, з якою пов’язаний бізнесмен, фігурувала в спільних проєктах з головним архітектором НВМК Сергієм Дербіним у Дніпрі, а тепер стала головним постачальником граніту для майбутнього меморіального комплексу НВМК. Тож інші види каменю, які є в Україні і які б могли бути використані в будівництві ключових споруд меморіального кладовища, ні з ким із громадськості та експертних кіл відкрито не обговорювалися.
Попри суспільний резонанс і увагу медіа, керівництво Державного підприємства НВМК знехтувало підривом довіри українського суспільства до процесів і швидко уклало договори на будівництво зі скандальним консорціумом. Такий поспіх прикривається ницою спекуляцією, що прозорий архітектурний конкурс на ескізний проєкт НВМК нібито відтермінує, а то й зупинить можливість поховань загиблих, прах яких сім’ї змушені зберігати вдома роками.
Ми усвідомлюємо необхідність розпочати поховання. Як показує українська практика поховань героїв у різних громадах, а також міжнародний досвід побудови національних військових некрополів, – такі поховання можна здійснювати невідкладно. Тим паче, якщо сектори поховань на НВМК вже визначені на генеральному плані, а інженерні лінії проведені, як заявлено, то перешкод для самих захоронень немає. Отож, проведення чесного архітектурного конкурсу жодним чином не суперечить здійсненню поховань. Ці важливі процеси можуть відбуватися паралельно.
Нас також не може не обурювати, що архітектор, якого призначили розробляти вигляд найбільшого військового кладовища України, уже під час російсько-української війни вважав допустимим їздити до москви. У 2015 році, уже після чисельних російських воєнних злочинів, зокрема в Іловайську та Дебальцевому, коли українські військові віддавали своє життя за Україну, Сергій Дербін був на дизайн конференції у столиці держави-агресора, що відкрито висвітлював у своїх соціальних мережах.
Головним аргументом відповідальних осіб є формальне посилання на "законність процедур та відсутність саме юридичної можливості їх скасувати". Але коли мова йде про проєкт такого суспільного значення, насамперед має бути забезпечена максимальна публічна легітимність процесу створення НВМК. Аце неможливо без відкритості діалогу та прозорості процедур.
Закликаємо Президента України, Голову Уряду та Міністерку ветеранів України забезпечити рівне право українських архітекторів та митців чесно і справедливо боротися за можливість долучитися до створення Національного військового меморіального кладовища. На відміну від Росії, де головний військовий цвинтар будувався без архітектурних конкурсів, ми живемо не у диктатурі, а демократичній європейській державі.
Архітектурні конкурси на меморіальні об’єкти уже практикують у Львові, Вінниці, Чернівцях, тому є нечуваним, щоб центральна влада України, яка могла б першою демонструвати цивілізований приклад місцевому самоврядуванню, відстає від деяких управлінців на місцях і створює поганий прецедент для потенційних зловживань у громадах.
Ми просимо відповідальних осіб не прикривати непрозорі процедури горем родин, адже це ще більше підриває довіру суспільства до влади в часи, коли нам усім потрібно єднатися, щоб здолати одвічного ворога. Не позбавляйте українське суспільство історичного шансу якісно продумати й осмислити вигляд Національного військового меморіального кладовища.
Ми наполегливо вимагаємо від відповідальних за проєкт представників державних структур повернутися до здорового глузду, поваги до відкритих та чесних процедур, діалогу із суспільством та провести відкритий конкурс на ескізний проєкт НВМК, дорожня карта якого уже давно готова.
Будьмо гідними жертви наших полеглих.
Якщо ви згідні з текстом відкритого листа, ви можете додати свій підпис сюди.
Підписанти:
Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ (Коаліція РПР)
Дарця Веретюк, дизайнерка, співавторка Пантеону Героїв на Микулинецькому Кладовищі у Тернополі
Дарія Гірна, журналістка, авторка ютуб-каналу "Обличчя Незалежності"
Тарас Іщик, військовослужбовець, дизайнер, автор графічного стилю ЗСУ
Мирослав Маринович, політв'язень 1977 – 1987 рр.
Наталія Лигачова, голова ГО "Детектор медіа"
Олександра Гліжинська, голова ГО "ВГО "Інститут Республіка"
Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР
Василь Павлов, воєнний історик, голова ГО "Центр мілітарної історії"
Павло Казарін, журналіст, молодший сержант ЗСУ
Сергій Стерненко, громадський діяч та волонтер
Олекса Руденко, головний спеціаліст Відділу розвитку військової символіки та геральдики Центрального управління розвитку матеріального забезпечення МОУ, заслужений художник України
Остап Українець, військовослужбовець ЗСУ
Ігор Лаченков
Марко Савицький, архітектор, громадський діяч, член Національної спілки архітекторів України
Лук’ян Турецький, військовослужбовець ЗСУ, дизайнер
Артем Чех (Чередник), письменник, сержант ЗСУ
Олексій Чекаль, дизайнер, каліграф, ст. науковий співробітник "Музею книги і друкарства України", автор графічного образу ПЦУ
Влад Якушев, письменник, офіцер ЗСУ
Руслан Забілий, історик, музейник, сержант ЗСУ
Микола Давидюк, політолог
Лілія Авер'янова, доцент Харківського національного університету радіоелектроніки, мати Героя України Андрія "Джуса" Пільщикова
Євген Равський, художник, військовослужбовець ЗСУ
Юрій Макаров, журналіст
Денис Бігус, журналіст, засновник Bihus.info
Максим Колесніков, ветеран ЗСУ
Наталя Некипіла, дружина загиблого військовослужбовця Дмитра Гулька, журналістка, авторка проєкту "Меморіалізація війни"
Антон Лягуша, історик, дослідник публічної історії , академічний директор магістерської програми "Дослідження памʼяті та публічна історія" в Київській Школі Економіки
Віталій Гайдукевич, телеведучий, волонтер, співавтор концепції сучасного однострою та айдентики ЗСУ, співзасновник ГО "Справа Громад"
Ахтем Сеітаблаєв, режисер, актор, військовослужбовець ЗСУ
Андрій Єрмоленко, художник-ілюстратор, військовослужбовець, лауреат Шевченківської премії
Катерина Даценко, журналістка, співзасновниця ГО "Вшануй", що поширює меморіальні практики
ГО "Вшануй" — організація працює над формуванням та впровадженням нових меморіальних практик в Україні (зокрема Хвилини мовчання). Співзасновницею ГО була загибла госпітальєрка Іра "Чека" Цибух.
Андрій Андрушків, військовослужбовець ЗСУ
Гліб Стрижко, ветеран, людина з досвідом російського полону
Юрко Прохасько, перекладач, автор, психоаналітик, член українського ПЕН
Сергій Михальчук, кінооператор, молодший сержант, лауреат Державної премії України ім. О. Довженка, член–кореспондент Національної академії мистецтв України, 4 рази номінант на Оскар від України, кавалер ордену "За заслуги".
Меланія Подоляк, громадська діячка
Редакція медіа "Ґрунт"
Іван Щурко, архітектор, громадський діяч, координатор ГІ "Незнаному воякови"
Тарас Прохасько, письменник
Богдан Процишин, ветеран російсько-української війни
Борислав Береза, ветеран російсько-української війни
Зурабі Аласанія, військовослужбовець, старший лейтенант ЗСУ
Микола Матусевич, політвʼязень СРСР (1976–1986)
Олександр Ігнатьєв, полковник запасу, ветеран ЗСУ
Ірина Небесна, журналістка-фрилансерка
Євген Захаров, правозахисник
Богдан Кордоба, видавець, волонтер, син загиблого капітана ЗСУ
Редакція hromadske.ua
Євген Спірін, журналіст, бойовий медик, військовослужбовець Національної Гвардії України
Валерій Пузік, письменник, поет, військовослужбовець ЗСУ
Севгіль Мусаєва, головна редакторка видання "Українська правда"
Мирослава Барчук, журналістка, віцепрезидентка українського ПЕН
Ірина Коваленко, військовослужбовиця
Катерина Міхаліцина, поетеса, художниця, членкиня ПЕН клубу
Оленка Герасим'юк, поетеса, госпітальєрка
Ірина Царюк, волонтерка
Ірена Миколів, художниця в Ритм, в 4.5.0.
Юрчак Марія Богданівна, кандидатка історичних наук, голова ГО "Інститут міської культури"
Костишин Юрій (Кіт Характерник), військовий ЗСУ, письменник, фотограф, мандрівник
Андрій Федорчук, ветеран російсько-української війни, засновник ветеранського бренду "Alex Tymanov Group"
Юліан Чаплінський, головний архітектор Львова (2015–2019), заступник міністра Мінрегіону (2019–2020), засновник AVR Development
Людмила Долгоновська, кандидат філософських наук, радник зі стратегічних комунікацій Головнокомандувача ЗСУ у 2021–2023 роках
Світлана Поваляєва, письменниця, громадська діячка
Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова Центру громадянських свобод
Добрянський Володимир Казимирович, археолог, спелеолог, дослідник старожитностей, фортифікацій і топонімії, Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка
Богдан Логвиненко, засновник Ukraїner
Валентин Десятник, військовослужбовець ЗСУ
Уляна Мовчан, громадська діячка, засновниця Connection Agency
Олексій Носков, полковник ЗСУ
Євген Сасько, полковник запасу ЗСУ, начальник Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача ЗСУ (2022–2023)
Валерій Курко, полковник ЗСУ, учасник російсько–української війни з 2014 року
Сергій Кривонос, генерал-майор запасу ЗСУ, перший заступник командувача Сил спеціальних операцій (2016–2019)
Марина Хромих, громадська діячка, військовослужбовиця
Юрій Кулик, волонтер місії "На щиті" комунікаційник Uafreedom, комуніційний менеджер "Жовтий фартух", режисер і продюсер "Їжа Файного міста", СЕО "Маркетингова агенція Прості Рішення" та ін.
Ірина Пустиннікова (Blacky Kamienczanka), журналістка, краєзнавиця, мандрівниця, фотохудожниця, автор першого українського краєзнавчого сайту "Замки та храми України"
Андрій Захарко (Зоін), засновник фестивалю Respublica, голова ГО Територія, керівник ретрит–центру Бакота-хаб
Олена Чебелюк, наукова співробітниця Музею Гідності у Львові, редакторка історичного проєкту про Революцію Гідності "Цифровий архів Майдану".
Діана Клочко, мистецтвознавиця, публічна лекторка, есеїстка
Олег Манчура, журналіст, історик
Ігор Панчишин, архітектор-реставратор, художник
Сніжана Полянська, громадська діячка
Оксана Лобко, мистецтвознавиця та історикиня
Тетяна Даниленко, телеведуча, журналістка
Ісмагілов Сергій, молодший лейтенант ЗСУ, ексмуфтій мусульман України.
Ігор Скальський, фізик, організатор фестивалю лазерного мистецтва "Отроків"
Олександр Ябчанка, офіцер ЗСУ, лікар, викладач Українського католицького університету
Іванка Крипʼякевич-Димид, художниця
Степан Хміль, бойовий медик, капелан
Микола Мельник, Українські сили самооборони
Олег Домбровський, полковник ЗСУ
Людмила Осачук, Почесний консул Австрії у Чернівцях, незалежний аудитор
Євгенія Закревська, адвокатка, військова
Леся Воронюк, засновниця Дня вишиванки, ГО "Всесвітній день вишиванки"
Наталія Мурашина, голова благодійного фонду "Міжнародна фундація розвитку"
Максим Осадчук, офіцер ЗСУ, історик, громадський активіст
Василь Мулік, підполковник ЗСУ, військовий льотчик, письменник, поет
Анна Мірошниченко, телеведуча "5 канал"
Анастасія Бакуліна, засновниця та CEO медіа "Свідомі"
Олег Яськів, військовослужбовець, науковець, мистецтвознавець, пластун
Юрій Матевощук, поет, військовослужбовець
Олександр Ткачук, режисер, співзасновник Всесвітнього дня вишиванки, військовослужбовець ЗСУ
Дмитро Іващенко (Вербич), ветеран російсько-української війни, письменник
Юрій Вовкогон, ветеран російсько-української війни, менеджер культури
Сергій Тахмазов, кінематографіст, військовослужбовець Збройних Сил України.
Настя Конфедерат, військовослужбовиця, операторка БпЛА
Святослав Липовецький – історик, публіцист
Ярина Чорногуз, військовослужбовиця, бойова медичка, поетка, лауреатка Національної премії України з літератури імені Тараса Шевченка.
Платформа пам’яті "Меморіал"
Марія Назарова, інструкторка з тактичної медицини, співавторка програми підготовки бойових медиків ЗСУ
Ірина Склокіна, історикиня, дослідниця Центру міської історії, Львів
Микола Спірідонов, архітектор, байкер, організатор Мотопробігу єдності
Наталка (Сонечко) Чекмарьова, керівник ГО "Долоні дотик"
Ростислав Шпук, письменник, громадський діяч, фотограф, співзасновник мистецького простору Підземний Перехід "Ваґабундо", Івано-Франківську
Юрій Андрухович, письменник, співзасновник мистецького простору Підземний Перехід "Ваґабундо", Івано-Франківськ
Богдан Бринський, художник
Олег Гнатів (Мох), журналіст, продюсер Familia perkalaba, артист Gutzul magik foundation
Саша Буль, співак, композитор, письменник, ведучий подкастів, військовослужбовець
Нікіта Тітов, художник
Тетяна Федорів, краєзнавиця, історикиня
Рибалко Андрій, військовослужбовець, голова правління ГО УЧАСНИКІВ АТО "МЕЧ"
Альберт Цукренко, музикант, журналіст, учасник гурту "Хамерман Знищує Віруси", головний редактор відділу Co-Production and Outsource Commissioning на Суспільному мовленні
Катерина Мельник, офіцер ЗС України, військовий психолог
Лілія Проць, паверліфтерка, тренерка, громадська діячка, майстер спорту України міжнародного класу з пауерліфтингу, кандидат у майстри спорту із шашок і важкої атлетики, чемпіонка світу з пауерліфтингу
Йосиф Зісельс, політв’язень СРСР, громадський діяч, виконавчий віцепрезидент Конгресу національних громад
Майя Юркевич, керівник БФ "Створені перемагати"
Богдана Неборак, журналістка
Роман Малиновський, письменник
Редакція The Ukrainians Media
Редакція Новин Здорової Людини
Тарас Прокопишин, співзасновник, СЕО The Ukrainians Media
Катерина Приймак, очільниця Руху "VETERANKA"
Смольнікова Дарина, лейтенант Національної гвардії України, керівниця Служби супроводу 12 бригади спеціального призначення "Азов"
Вахтанг Кіпіані, сержант 13 бригади НГУ "Хартія"
Любомира Ремажевська, журналістка-розслідувачка
Стас Юрченко, фотожурналіст
Анастасія Гайдукевич-Качуро, кураторка виставкових проектів компанії Амузеум, науковий співробітник Національного Музею Революції Гідності
Альона Луньова, правозахисниця, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA
Ольга Бірзул, кінокураторка та письменниця
Дмитро Стасішен, офіцер управління пошукової роботи ЦУ ЦВС ГШ ЗСУ
Марʼяна Кінах, архітекторка
Володимир Мороз, історик, журналіст
Максим Осипенко, старший науковий співробітник Національного музею історії України, військовослужбовець Збройних Сил України
Тетяна Полікарпова, історик
Олег Короташ, поет, командир найпершого добровольчого батальйону Правого Сектору "Дніпро-2" навесні 2014 року
Ірина Подоляк, засновниця, членкиня правління ГО Коаліція дієвців культури
NGL.media, редакція
Ксенія Семенова, депутатка Київської міської ради, в.о.президента Київського авіаційного інституту
Анатолій Крецький, медик, військовослужбовець
Денис Крецький, військовослужбовець ЗСУ
Болюх Ірина, сестра загиблого військового
Василь Петренко, журналіст, ветеран російсько-украінської війни
Придатко Анна, художниця
Олена Лівіцька, журналістка
Володимир Селіваненко, військовослужбовець ЗС України, кандидат юридичних наук
Олесь Пограничний, директор школи
Петро Матвієнко, журналіст
Нікітенко Оксана, художниця
Юрій Ґаджун, ветеран російсько-української війни
Володимир Машкевич, ветеран російсько-української війни
Інтернет-видання Новинарня – новини України, що воює
Ігор Петрук, офіцер ЗСУ, ветеран російсько-української війни
Віктор Біщук, журналіст, ветеран російсько-української війни
Марта Кузій, культурологиня
Руслан Козак, військовослужбовець, учасник бойових дій
Володимир Гулик, капітан ЗСУ
Роман Холявка, військовослужбовець ЗСУ
Мурашко Ілля Сергійович, військовослужбовець
Сергій Мартинов, архітектор, м. Київ
Олена Стяжкіна, історикиня, письменниця
Олександр Сірацьций, старший лейтенант ЗСУ
Володимир Бірчак, історик, військовослужбовець Національної Гвардії України
Христина Бойко, консультантка з комунікацій, викладачка УКУ
Аналітично-адвокаційна організація "Центр спільних дій"
Анна Кирій, архітектор, Віце-президент Національної спілки архітекторів України, дружина загиблого капітана ЗСУ Арсена Федосенка
Марина Соколова, волонтерка, керівниця Центру реінтеграції ветеранів АТ "УОП"
Оксана Мороз, засновниця ініціативи "Як не стати овочем", письменниця
Галина Пагутяк, письменниця
Онисько Наталія, сестра загиблого Героя Віктора Ониська
Анна Цяцько, комунікаційниця
Тарас Марусик, журналіст, перекладач, громадський діяч, лауреат премії ім. І.Огієнка
Галина Герасим, соціологиня, дослідниця смерті і горювання
Олеся Котубей-Геруцька, журналістка Суспільне Культура
Ярина Ключковська, консультантка зі стратегічних комунікацій
Тетяна Герасимчук, мати загиблого добровольця Юрія Герасимчука
Тетяна Боряк, історикиня
Роман Афтанас, старший солдат ЗСУ, ветеран російсько-української війни
Станіслав Сербін, сержант
Ганна Антоненко, мати загиблого воїна
Роман Онишкевич, журналіст, директор ГО "Центр експертних досліджень "Тема"
Дойков Олександр, архітектор
Марія Двадцята, ветеранка російсько-української війни
Олена Апчел, докторка філософії, режисерка, перформерка, членкиня ГО SEMA Ukraine, членкиня правління КДК Коаліції Дієвців Культури, військовослужбовиця-доброволиця
Пікущенко Олег, голова Архітектурної Палати Національної спілки архітекторів України, голова конкурсної комісії НСАУ
Софія Федорак, працівниця відділу культури Посольства ФРН в Україні
Тетяна Пушнова, редакторка УП.Культура
Ігор Філіппов, головний редактор одеського незалежного медіа "Море Людей"
Ігор Чередник, військовослужбовець
Андрій Салюк, директор БО "Львівський Лицар", голова Товариства охорони памʼяток, дійсний член УНК ICOMOS
Тетяна Баженова, архітектор, волонтер, матір ветерана російсько-української війни
Віта Думанська, лідерка Руху ЧЕСНО
Редакція "Главком"
Сергій Клімович, доцент КНУБА
Денис Тоїчкін, історик, доктор історичних наук
Проскурня Рузанна Варданівна, учасниця бойових дій
Віталій Нікітюк, діючий військовий ЗСУ
Юрій Чекан, доктор мистецтвознавства, професор кафедри культурології УКУ
Тарас Кунець, військовослужбовець
Руслан Гаврилюк, голова Національного екологічного центру України
Інна Сохань, дружина загиблого військовослужбовця
Равська Вероніка, керівниця проектів та програм, сестра загиблого Героя
Ігор Мітров, письменник, військовослужбовець ЗСУ
Микола Корбут, солдат ЗСУ
Віктор Пастухов, полковник у відставці
Ярина Сенчишин, письменниця, викладачка
Тарас Назарій, ветеран російсько-української війни
Штойко Володимир, військовий лікар
Андрій Тарадін, військовослужбовець
Редакція медіа "Dnipro.media"
Єгорова Вероніка, шеф-редакторка Dnipro.media
Віктор Дроздов, історик, доцент, Ізмаїльський державний гуманітарний університет
Ірина Привроцька, сестра загиблого воїна Ігора Бутрина. Доцент ТНМУ ім І.Я. Горбачевського
Мар'єнко Ігор, ветеран російсько-української війни
Слюсар Оксана, дружина загиблого воїна
Тетяна Продан, культурна менеджерка, членкиня ГО "Коаліція дієвців культури"
Філіппова Катерина, донька загиблого захисника України
Ігор Чаленко, політолог
Юлія Хомчин, директорка Інституту стратегії культури, депутатка Львівської міської ради
Василь Волошенюк, військовослужбовець Сил Оборони України
Валерія Вороненко, журналістка Суспільне Суми
Жеребецький Євген Петрович, Народний депутат України 2-го скликання
Анна Калюжна, воєнна кореспондентка, Слідство.Інфо, Новинарня
Надточий Денис, фахівець зі стратегічних комунікацій, підприємець
Богдан Червак, голова ОУН
Андрій Качуро, ветеран російсько-української війни, військовослужбовець. Власник музейної архітектурної компанії повного циклу AMUSEUM. Віце президент та один з засновників ветеранського мотоклубу VETERANS MC UKRAINE
Марина Литвинович, ландшафтний архітектор
Олексій Капран, ветеран російсько-української війни
Ірина Бредіхіна, дружина загиблого на російсько-українській війні героя
Олександр Клец, волонтер, ветеран російсько-української війни, діючий військовослужбовець. Автор та виконавець пісень
Дмитро Легкий, військовослужбовець ЗСУ
Володимир Шахрай, військовий лікар
Олексій Ларін, інвалід, ветеран російсько-української війни
Станіслав Бєлозьоров, діючий військовий, ветеран російсько-української війни
Олександр Цатурян, ветеран російсько-української війни
Анна Грудзицька, менеджерка, членкиня ГО Коаліція дієвців культури
Оксана Лобко, науковець, кандидат історичних наук
Сергій Малишевський, військовослужбовець
Людмила Слугоцька, дружина загиблого воїна
Олена Гончарук, дружина військового, культурологиня, керівниця Національного центру Олександра Довженка, членкиня правління Коаліції Дієвців Культури
Володимир Приймак, кандидат архітектури, директор/власник ТАМ "Арх-Дизайн Бюро"
Олена Деревська, здобувачка ступеня доктора філософії кафедри теорії та історії мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури
Микола Скиба, культурний антрополог, директор ГО "Агенція культурних стратегій", викладач бізнес-школи УКУ
Ольга Крупник, журналістка, редакторка
Ганна Рудик, PhD, історикиня культури та музейниця
Тетяна Логвиненко, редакторка, письменниця
Галина Матвєєва, письменниця
Юрій Солодрай, службовець ОМС, ветеран російсько-української війни.
Ірина Клейменова, старший солдат, старший бойовий медик роти сил оборони
Інна Подорванова, комунікаційниця Центру досліджень визвольного руху
Євгенія Бойправ, дружина військового зниклого безвісти
Назарій Іллюк, пастор, брат загиблого воїна
Чубарай Сергій Миколайович, батько загиблого військовослужбовця 80 бригади ДШВ Чубарая Андрія Сергійовича
Володимир В'язівський, голова Товариства "Надбужанщина", народний депутат України 5-6 скликання
Ія Ківа, поетка, перекладачка, журналістка
Богдан Яцун, військовослужбовець ЗСУ, депутат Обухівської міської ради
Роман Тарасюк, вчитель, лейтенант ЗСУ
Володимир Яценко, військовослужбовець, кінопродюсер
Максим Юрʼєв (журналіст-розслідувач, волонтер)
Хархун Валентина, докторка філологічних наук, професорка, дослідниця політик пам'яті.
Дарина Скринник-Миська, завідувачка кафедри актуальних мистецьких практик Львівської національної академії мистецтв
Роман Миська, кандидат історичних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи КЗ ЛОР АДІКЗ Тустань
Віталій Гунько, військовослужбовець
Дмитро Крутіков, журналіст, військовослужбовець ЗСУ
Роман Доморослий, військовий
Луцик Андрій, військовослужбовець ЗСУ
Орест Сувало, лікар, виконавчий директор Інституту психічного здоров'я УКУ
Дарʼя Бура, журналістка, авторка книжок про російсько-українську війну
Віталій Яцишин, військовослужбовець ЗСУ
Ksana Nechyporenko, Head of the Board GoGlobal educational foundation
Андрій Козінчук, військовий психолог, капітан ЗСУ
Теребій Ніна, сестра загиблого Героя
Ірина Шутка, менеджерка з комунікацій, журналістка
Теребій Раїса, мати загиблого Героя
Андрій Жолоб, ветеран 46 ОАЕМБР, військовий лікар, журналіст, керівник львівського центру надання послуг УБД
Марʼяна Гірняк, журналіст телеканалу "НТА"
Ярослав Іванів, сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни
Віталій Савчук, батько загиблого захисника України
Андрій Єфіменко, художник, ветеран російсько-української війни
Людмила Янкіна, правозахисниця, громадська діячка
Тетяна Ренькас, архітектор
Редакція українсько-американської газети "Сурма"
Людмила Ольховська, науковець Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, м. Київ
Олексій Ткаченко, військовослужбовець ЗСУ
Костюков Дмитро Святославович, офіцер запасу
Олександра Савенок, магістерка музеєзнавства та памʼяткознавства, музейниця, донька зниклого безвісти під час виконання завдання в зоні бойових дій сержанта ЗСУ Олександра Савенок
Нетьосова Олександра, офіцер-психолог
Людмила Таран, письменниця, член НСПУ та ПЕН-Україна
Бенях Тарас, скульптор-реставратор, ветеран російсько-української війни
Сергій Момотюк, урбаніст
Ірина Федорів, громадська ініціатива "Голка"
Рижкова Тетяна, мати інваліда російсько-української війни
Тарас Жовтенко, виконавчий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва
Михайло Тимо, військовослужбовець
Ніколаєнко Євгенія Андріївна, діюча військовослужбовиця
Дмитро Пальчиков, військовослужбовець ЗСУ, в цивільному журналіст та керівник аудіонапрямку The Ukrainians Media
Сарновська-Шевчук Софія, старший лейтенант юстиції ЗСУ, донька загиблого Азовця в Маріуполі, старшого лейтенанта Шевчука Віталія Васильовича
Стокоп Кирило Андрійович, помічник командира військової частини А3479 з правової роботи.
Олексій Степаненко, військовий ЗСУ
Марина Таращук, кандидатка біологічних наук, еколог, членкиня ГО "Екозагін" та НТР НПП "Голосіївський", екскурсовод-адміністратор ННПМ НАНУ
Сергій Богукалець, історик
Михайло Гречухін, військовослужбовець, громадський діяч
Анна Мисишин, юристка, керівниця Інституту Інноваційного Врядування
Климус Захар Володимирович, солдат запасу ДПСУ
Андрій Лінік, художник, куратор
Поліщук Олександр, військовий
Софія Пташковська, дизайнерка
Олександра Назарова, громадська активістка, Проєкт "Без Кордонів"
Олеся Турчин, журналістка, телеведуча
Ігор Мончук
Магомед Торієв, журналіст
Ніна Дунець, психолог, волонтер
Олена Турянська, художниця
Марта Кравченко, мистецтвознавець
Вікторія Поліщук, рідна сестра Ліновицького Ігоря, зниклого безвісти військового ЗСУ
Остап Іванишин, художник, старший викладач Львівської національної академії мистецтв
Люта Олена, дружина загиблого Захисника
Олег Різник, депутат Тернопільської міської ради
Юрій Лучин, підприємець, учасник російсько-української війни
Олег Онещак, актор, режисер, голова ГО "Галерея сценографії", викладач.
Андрій Глушко, солдат Національної Гвардії України
Юрій Кузик, ветеран російсько-української війни
Ірина Прокопишин, журналістка, телеведуча
Денис Струк, художник, військовослужбовець
Юрій Гордійчук, ветеран російсько-української війни
Марина Батуринець, співзасновниця освітнього проєкту для родин/партнерів(ок), військових та ветеранів "Близькі"
Володимир Салук, історик, дослідник комеморативних практик
Михайло Цьомик, журналіст, військовослужбовець
Андрій Дмитренко, офіцер ЗСУ
Сергій Прохор, військовослужбовець
Костишин Катерина Олегівна, менеджер, вдова навідника аеромобільної бригади
Судика Наталія Вікторівна, архіваторка Меморіалу
Рак Оксана, депутат Обухівської міської ради
Бойко Людмила, мама загиблого воїна
Роман Іванець, військовослужбовець
Ярема Наталія, військовослужбовиця ЗСУ
Михайло Ткач, журналіст-розслідувач видання "Українська Правда"
Ірина Моргун, журналістка
Аліна Сарнацька, ветеранка, правозахисниця
Вадим Добрянський, історик, військовослужбовець
Валерія Ошевська-Вохмяніна, правозахисниця, донька загиблого учасника бойових дій
Любов Вовк, депутатка Тернопільської міської ради, волонтерка АТО/ООС, директорка благодійного фонду
Артем Просянюк, історик-краєзнавець, військовослужбовець ЗСУ
Рудковська Оксана, військовослужбовець ЗСУ
Роман Задорожний, підприємець, волонтер, інструктор з тактичної медицини
Едуард Ростковський, розробник, ветеран російсько-української війни
Олена Рибка, шеф-редакторка видавництва Vivat
Тетяна Євсеєва, архітектор, член НСАУ ї АП, голова ГО НКТОКС.
Ксенія Жигалова, вдова загиблого військовослужбовця
Вовчук Дмитро, викладач, член Національної спілки художників України
Володимир Медушівський, менеджер проєктів видання "Українська правда"
Ірина Білан, сестра безвісти зниклого військового, співзасновниця та голова ГО "Спільнота Мистецького арсеналу"
Тетяна Клим-Кашуба, журналістка Varosh (Закарпаття)
Чеповий Богдан Володимирович, ветеран російсько-української війни
Віталій Селик, директор Благодійного фонду "Сміливі відновлювати"
Оля Піліщук, керівниця моніторингової групи у Платформі пам'яті Меморіал та керівниця проєктів по роботі з родинами полонених, безвісти зниклих та загиблих в Офісі підтримки родин військових
Діана Тищенко, головна редакторка медіа Varosh
Дьомшин Дмитро, молодший сержант ЗСУ, учасник бойових дій
Олексій Мосьпан, військовий ЗСУ
Антон Негода, військовослужбовець МОУ
Волкова Анна Володимирівна, військовослужбовиця запасу ЗСУ
Анна Герич, журналістка, ГО "Декомунізація Львівщини", секретар робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА
Худицька Оксана, редакторка регіональних новин ICTV
Роксоляна Свято, перекладачка, літературна критикиня, членкиня PEN Ukraine
Ігор Барабоша, військовий
Людмила Ратновська, громадянка України, сестра загиблого воїна, який віддав своє життя у цій війні за свою Батьківщину
Роман Зілінко, історик мистецтва, куратор мистецьких проєктів, художник
Земляна Юлія, голова ГО "Зростай, Україно!", голова проєкту "Компас Ветерана"
Оксана Забужко, письменниця
До підписання листа також долучилися
Нагадаємо, що історія з будівництвом Меморіалу у Секторі почесних поховань у Кривому Розі є не менш ганебною, ніж історія з Національним військовим меморіальним кладовищем. Про те, як усі відбувалось і відбувається у Кривому Розі, читайте ЗА ПОСИЛАННЯМ.
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News