Апеляційний суд скасував ухвалу про арешт квартири криворізької журналістки Наталії Шишки
Дніпровський апеляційний суд задовольнив скаргу депутатки та журналістки Наталії Шишки на ухвалу судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Володимира Прасолова про заходи забезпечення позову у вигляді арешту її квартири та зобов’язання здійснити певні налаштування в акаунті «Наталия Шишка» у Фейсбуці.
Про це повідомила Наталія Шишка у соцмережі.
Нагадаємо, що арешт квартири депутатки і зобов'язання встановити під її публікацією у соцмережі налаштування, які б обмежили можливість поширення публікації та внесення до неї змін - це заходи, які суддя Прасолов встановив за заявою дружини директора КП "Ритуал Сервіс Плюс" Аліни Васильєвої на забезпечення її позову до Наталії Шишки.
Васильєва позивається до депутатки через те, що та, як начебто неправомірно використала її фото у мережі Інтернет, чим заподіяла їй моральної шкоду, розмір якої Васильєва оцінила у 100 000 гривень.
Врешті, як повідомила Наталія Шишка, суд апеляційної інстанції сьогодні скасував ухвалу про забезпечення позову як незаконну та відмовив Аліні Васильєвій у задоволенні її заяви про забезпечення позову.
Як ми писали раніше, Наталія Шишка в апеляції оскаржує також подібну ухвалу судді Прасолова про забезпечення позову і самого директора КП "Ритуал Сервіс Плюс" Андрія Васильєва.
Також додамо, що раніше Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров висловлював думку щодо надмірної суворості рішення Саксаганського районного суду про арешт майна Наталії Шишки.
"Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК, забезпечення позову допускається, якщо неприйняття таких заходів може суттєво ускладнити або унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або відновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. У той же час саме позивач у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту повинен навести в достатньому обсязі дані, що дозволяють вважати вимогу про арешт майна обґрунтованим.
Суд зобов'язаний розглядати це питання на основі об'єктивності, справедливості і неупередженості. З наведеної інформації неможливо встановити, наскільки переконливі аргументи позивача про накладення арешту на квартиру”, – зазначив раніше юрист ІМІ.