Музика, що єднає: "Гудаки" відкрили криворіжцям мультикультурний голос Закарпаття, - ФОТО, ВІДЕО

Наприкінці травня у Кривому Розі побував самобутній фольклорний гурт HUDAKI Village Band із закарпатського села Нижнє Селище на Хустщині. "Гудаки" (а саме так звучить назва колективу українською) подарували незабутні враження усім, хто побував на їхньому виступі у Культурно-громадському центрі "ШЕЛТЕР ПЛЮС". Прикро, але тривалий час "Гудаків" більше знали в Європі, аніж в Україні. Велика війна стала потужним поштовхом для  українців у процесі повернення до власної ідентичності, пробудила інтерес до національної культури, у тому числі і музики, яка у цих важких умовах перетворилася на голос спротиву, форму єднання та спосіб культурної дипломатії у світі.

І "Гудаки" також поїхали з виступами по Україні. Минулого року музики побували у Харкові. Перед візитом до Кривого Рогу вони побували у Запоріжжі. Музиканти виступають перед військовими, мешканцями прифронтових громад, у шпиталях, таким чином підтримуючи своїх співгромадян і водночас відкриваючи для себе ту Україну, яка раніше і для них була недостатньо пізнаною, повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власну кореспондентку.

Хто такі "Гудаки"

Самобутні, унікальні "Гудаки" - феномен мультикультурного середовища. Власне і сама назва гурту - відкриття для криворізької аудиторії. Відтепер усі, хто побував на концерті колективу знають, що загалом "гудаками" називають народних музикантів, аматорів у гірській місцевості південно-західної України на кордоні з Румунією та Угорщиною.

Про мультикультурність села, яке стало культурною колискою для "Гудаків" розповів під час концерту Юрґен  Крауфтнер - куратор гурту:

"У нас дуже різні люди живуть. І вони говорять різними мовами - хтось на русинському діалекті, хтось мадярською мовою, хтось румунською. Раніше наші євреї говорили на ідіш. І ромів у нас є досить багато. Коже етнос має свою культуру, свою історію, свої пісні... Але усім нам разом добре. Тож так сталося, що у нас і такий репертуар, який часом вам може видатись дивним або незвичним. Але це все наше - це все наша велика Україна...".

Він зауважив, що гурт гастролював більше західною Європою, аж до Португалії, виступали у Голандії, але на сході України бували лічені рази.

"Як не дивно, але війна нас об'єднала. Раптом ми побачили, наскільки ми єдині, попри те, що різні", - зазначив Юрґен .

Сам Юрґен Крауфтнер - австрієць, який, приїхавши до України кілька десятків років тому, врешті залишився тут. Тепер його знають тут ще й як Юрія Буковинця. Власне він і створив колектив з народних "гудаків", залучивши до колективу кількох професійних музикантів. Музичну освіту має і він сам.

Юрґен не лише відкрив для Європи фольклор українського Закарпаття, але і знайшов в Україні свою долю: одружився з місцевою жінкою, тут вже народилися його діти. Під час виступу у Кривому Розі він сказав, що близько тридцяти років тому "обрав бути українцем".

"Юрґен приїхав з-за кордону, їздив по Україні з різними соціальними проєктами і помітив сільських "гудаків" на весіллі. Йому сподобалась їхня автентика та енергетика, він вирішив з цього зробити якийсь проєкт, зрозумів, що це цікаво, це матиме попит", - розповів нашій кореспондентці Володимир Короленко - цимбаліст гурту.

Він зауважив:

"Особливість нашого колективу у тому, що два ведучі музиканти взагалі не мають музичної освіти. Тобто вони грають так, як їм діди-прадіди передали цю музику. А ми - члени колективу, які мають музичну освіту, - не виконуємо ведучу роль. Ведучу роль у гурті виконують саме автентичні музиканти - Катя, яка співає, і ці два легіні, які по-закарпатськи грають та співають. Ми лише їх супроводжуємо".

Інструменти

Тим з глядачів, які після концерту у Кривому Розі зацікавились інструментами, на яких грали "гудаки", Володимир провів коротку презентацію.

Так ми дізналися, що вокалістка Катерина грала на старовинному інструменті, який має назву  "ґардон". Він досить поширений у країнах Карпатського регіону (Україні, Угорщині, Румунії). 

Також під час концерту використовувався тараґот - старовинний угорський духовий інструмент з дерева.

Звучали і класичні кларнет, контрабас, баян, альт.

Один із виконавців застосовував народний інструмент - пищик. Як пояснив Володимир Короленко, йдеться про стародавній спосіб звукового видобування, коли грали на риб'ячій лусці. Нині ж один з "гудаків" пищить на...старій  фотографічній плівці.

Криворіжці також запам'ятали Василя, який грав на бубні і гарно співав.

Захопливо вітала аудиторія і головного автентичного "гудака" - скрипаля і вокаліста Михася, який упродовж вечора демонстрував народну традицію гри на скрипці.

Сам Володимир майстерно грав на цимбалах.

Творчий шлях

Завдяки візиту "Гудаків" у Кривому Розі дізнались трохи про творчість гурту, його гастрольну, фестивальну та нині й волонтерську дільність.

Так, ще у 2001 році вийшов дебютний альбом гурту. У 2005 році побачив світ альбом "Музика із Гандала", до нього увійшли композиції старих музичних майстрів Василя Малючука (дримба) та Івана Волошина (спів, сопілка) з Нижнього Селища. Згодом, у 2009 році", вийшов третій альбом – "Гудаки не люди".

У 2010 році HUDAKI Village Band став кращим фолк-гуртом Європи, перемігши у конкурсі «Plauener Folkherbst». Того року "Гудаки" мали понад 50 концертів у Європі, побували у Бельгії, Нідерландах, Німеччині та інших країнах. 

Згодом були й інші творчі здобутки, інші альбоми - "Вандруй!", "YO!".

Та в Україні "Гудаки" не мали такої популярності, як у Європі.

"Ми виступали в основному Європою, тому що, самі розумієте, такий фольклор  є дуже самобутній. А в Україні на той час було засилля попси, у тому числі і російської. І, на жаль, наша музика тут не дуже сприймалася з цікавістю, тоді як в Європі ми були на самих популярних фестивалях у дуже багатьох країнах", - зауважив Володимир Короленко.

Костюми

Незвично виглядали костюми "гудаків". На одній сцені поєдналися екстравагантність Михася, одягеного у білий костюм з яскравим квітковим принтом;  артистичний стиль Юрґена, який виділявся з-поміж колег довгим жакетом,  що за кроєм нагадував чи то історичний камзол, чи то шлафрок; експресивність Катерини, вбраної у багатошарове яскраве максі, що нагадувало ромський традиційний костюм; хіпстерський стиль Володимира, одягненого у футболку з паєтками та з декорованим капелюхом трилбі на голові; вінтажність контрабасиста у картатому жакеті і чорному фетровому капелюсі. Не відставали в еклектичності образів й інші "гудаки" колективу.

Дехто з присутніх сприйняв таку суміш стилів, як натяк на суміш культур різних етносів - продовження теми мультикультурності регіону. 

Та Володимир Короленко розкрив деталі важливого елементу сценографії.

"За 25 років ми дуже багато костюмів змінили. Але принципово не хотіли бути схожими на клубні колективи - на традиційну "шароварщину". Такою є і  подача нашого концерту. Це незалежно від того, чи ми виступаємо отак перед людьми - очі в очі, так би мовити, чи на великих престижних сценах, чи будь-де. Ми все однак поводимо себе вільно, як в природі. Так само і з костюмами.

Був шлях і з вишиванками, і з різноманітними костюмами, що імітували фольк. Але тепер ми вирішили просто, якщо це своєрідне шоу, то і костюми мають бути елементом шоу".

За словами Володимира, костюми "Гудаків" шила одна із ведучих українських дизайнерок Леся Патока, яка відома розробкою образів для ONUKA, Джамали, The Maneken, Latexfauna, Бумбокса, Крихітки, Злати Огнєвіч, Pianoбой та інших українських зірок.

Теплими оплесками вітали "Гудаків" у Кривому Розі. Охочі могли поселфитись та поспілкуватися з гостями. Гомоніли про наболіле, яке сьогодні одне на всіх. Запрошували ще до Кривого Рогу. Жартували, що наступну зустріч варто спланувати на "танцполі", адже енергетика артистів була такою, що глядачам часом важко було всидіти на місці. А ще дякували КГЦ "ШЕЛТЕР ПЛЮС" за те, що продовжують відкривати для криворіжців непересічні таланти України.

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News