«ЄвроКривбас»: як протестантська етика та європейські ідеї сформували промислове обличчя Криворіжжя, - ФОТО, ВІДЕО

31 жовтня світ відзначає День Реформації — день, коли 1507 (1517) року Мартін Лютер прибив 95 тез до дверей церкви у Віттенберзі, запустивши процес трансформації європейської думки.

Що спільного між Реформацією, протестантською етикою та індустріалізацією Криворіжжя? Відповідь на це питання дала подвійна подія у Культурно - громадському центрі «Шелтер Плюс» (надалі - Центр): перегляд документального фільму «ЄвроКривбас» та просвітницька лекція співзасновника Центру, громадського діяча Романа Морозова, повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власну кореспондентку.

 Праця як служіння Богу і як покликання

Як зазначив Роман Морозов на початку лекції, німецький соціолог Макс Вебер у своїй знаменитій праці «Протестантська етика та дух капіталізму» довів, що економічний успіх Європи має глибоке духовне коріння.

До Реформації праця в середньовічній свідомості часто сприймалася як наслідок гріха та прокляття. Проте реформатори докорінно змінили цей підхід. Будь-яка сумлінна діяльність — чи то ремісника, чи то інженера — стала вважатися священним покликанням. Водночас прагнення самостійно читати й тлумачити Біблію (яку Лютер, Гус і Вікліф перекладали національними мовами) породило запит на освіту, розвиток шкіл і критичне мислення.

За словами Романа Морозова, накопичення і реінвестування прибутків замість марнотратства стало благословенною практикою, що стимулювало економічний ривок. Саме ці цінності — особиста відповідальність, працелюбність, освіта та відмова від рабської залежності — стали каталізатором, який перетворив дикий український степ на індустріальне серце Європи.

Менонітський феномен: 1% населення, який змінював економіку

Частину лекції була присвячена менонітам — протестантській спільноті, яка на запрошення Катерини II з кінця XVIII століття почала селитися на півдні України (зокрема, у сучасному Запорізькому та Дніпровському регіонах).

Маючи лише близько 1% населення Катеринославської губернії, меноніти виробляли понад третину сільськогосподарської техніки та запчастин, будували зразкові колонії з передовою інфраструктурою, лікарнями та школами. Їхній лідер, інженер Йоганн Езау, згодом ставав міським головою Катеринослава, реалізувавши масштабні проєкти з будівництва водогонів, електромереж і транспорту. Вони спиралися не на дешеву некваліфіковану робочу силу (якою після скасування кріпацтва була імперська система), а на високі технології, інженерію та самоврядування.

Архітектори Кривбасу: чотири видатні постаті під знаком протестантської етики

Успіх індустріалізації Криворіжжя неможливо уявити без людей, які привнесли сюди європейську культуру бізнесу та інвестицій.  Під час лекції Роман Морозов розповів про чотирьох ключових діячів:

• Олександра Поля — «Візіонера Степу», який відкрив промисловий масштаб руд Кривбасу. Він мав балтійсько-німецьке коріння, був випускником Дерптського університету (1854), який на той час був під впливом протестантизму.   
• Джона Юза — валійського промисловця, пов'язаного з англіканською традицією. Юз збудував металургійні заводи та державну англіканську церкву в Юзівці (Донецьк).
• Альфонса Парана — представника севенської гугенотської (протестантської) родини з Франції. Він обіймав посаду генерального директора «Мокта-ель-Хадід» та був акціонером Акціонерного товариства «Залізні руди Кривого Рогу».   
• Едуарда Грюнера — видатного французького гірничого інженера та протестантського діяча. Він був наступником Парана в «Мокта-ель-Хадід» та Раді École Alsacienne, а також засновником Центрального комітету вугільних шахт Франції.

Едуард Грюнер та соціальний протестантизм

Постаті Едуарда Грюнера лектор приділив особливу увагу. Будучи керівником потужних металургійних підприємств і водночас лідером французьких протестантів, Грюнер сповідував принцип:

«Роботодавець несе особисту моральну відповідальність за вразливих людей».

Замість того щоб чекати рішень від державного апарату, Грюнер створював власні механізми захисту робітників — постійні комітети з попередження нещасних випадків на виробництві та втілював важливі соціальні ініціативи. Під його керівництвом криворізькі рудники досягли рекордних обсягів виробництва (1 млн тонн руди), демонструючи, що українська промисловість будувалася за найвищими європейськими стандартами гуманізму та безпеки праці.

Чому Російська імперія та радянська влада боролися з протестантами?

З приходом радянської влади діяльність таких індустріальників і меценатів була замовчана або демонізована. Радянська пропаганда приписувала всі здобутки виключно партійному керівництву, називаючи іноземних інвесторів «буржуазними експлуататорами», а релігію — «опіумом для народу».

Перед початком лекції Роман Морозов розповів про долю свого прапрадіда - Мирона Петровича Морозова, якого радянським судом було засуджено у 1964 році за те, що він був віруючою людиною, протестантом.

Історичні джерела (зокрема «Катеринославські єпархіальні відомості»), на які посилався під час лекції Роман Морозов, свідчать, що і православна церква у тісному симбіозі з царським самодержавством роками боролася з протестантськими течіями, називаючи їх принизливими ярликами: «штунди» (від німецького слова Stunde — година, час спільної молитви та читання Біблії), «сектанти», «єретики» чи «шалапути». За словами лектора, справжньою причиною цього переслідування був страх імперії перед вільною людиною. Протестантизм виховував свідомих громадян, які не потребували царя в голові чи посередників для спілкування з Богом. Водночас незалежність та гідність, грамотність і самоорганізація сприймалися імперською системою як пряма загроза державному порядку.

Детальніше слухайте лекцію Романа Морозова на відео (нижче).

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News