ГАРТуємось: як у Кривому Розі створюють нові стандарти відновлення та підтримки

Відновлення людини — це не лише фізична реабілітація. Захисникам, захисницям та їхнім родинам можуть бути потрібні психологічна підтримка, юридичний супровід, допомога у відновленні стосунків і пошуку свого місця в цивільному житті. У Кривому Розі Простір відновлення «ГАРТ» розвиває модель комплексної підтримки, у якій кейс-менеджер допомагає визначити потреби людини, координує надання необхідних послуг і сприяє вирішенню питань, що виникають у процесі відновлення, залучаючи за потреби фахівців різних напрямків. 

Про те, як у Кривому Розі створюють нові стандарти відновлення завдяки комплексному підходу, розповіли журналістці 0564.ua керівниця простору відновлення Ольга Кульбіда та керівниця психологічного напрямку «ГАРТу» Євгенія Журавель. 

Від окремих послуг - до комплексної підтримки

Після повернення з війни людина може потребувати не однієї послуги, а допомоги одразу в кількох сферах. Саме на цю проблему звернула увагу керівниця простору відновлення «ГАРТ» Ольга Кульбіда. За її словами, послуги для ветеранів і ветеранок уже існують, однак часто вони надаються окремо одна від одної. Людині доводиться самостійно шукати потрібних фахівців, з’ясовувати, куди звертатися, і координувати процес допомоги.

«А ветеранам, їх сім’ям потрібен комплекс, тому що відновлення після війни - це не просто реабілітація конкретної людини, це відновлення людини, її зв’язків з родиною, з громадськістю, зі своїм життям», - пояснює Ольга Кульбіда.

У «ГАРТі» намагаються відповісти на цей виклик через модель комплексного супроводу. Вона передбачає, що людина отримує не просто доступ до переліку послуг, а допомогу в побудові індивідуального маршруту відновлення. До цього процесу залучають і родину захисника чи захисниці.

Такий підхід важливий ще й тому, що люди мають різні потреби та ресурси для пошуку допомоги. Одні активно шукають підтримку, інші через виснаження можуть не мати сил самостійно звертатися до різних установ і фахівців.

«Хтось займає активну позицію, шукає підтримки, стукає у всі двері. Хтось виснажений і займає пасивну позицію, він чекає допомоги, в нього немає сил стукати у всі двері. Такій людині більше потрібно допомоги та такій людині потрібен супровід», - говорить керівниця простору.

Як працює модель «ГАРТу»

Першою точкою контакту для людини, яка звертається до простору, є кейс-менеджер. Він спілкується з нею, з’ясовує потреби та допомагає визначити, які послуги можуть бути потрібні. Після цього формується маршрут підтримки, а за необхідності до роботи долучають кількох фахівців.

В організації також застосовують мультидисциплінарний підхід: якщо людині потрібне комплексне відновлення, спеціалісти різних напрямків спільно обговорюють її запит і формують план допомоги.

Кейс-менеджер супроводжує людину протягом всього цього процесу, отримує зворотний зв’язок і за потреби коригує маршрут. Якщо певної послуги в «ГАРТі» немає, команда допомагає знайти її поза організацією.

Ольга Кульбіда наводить приклад, коли ветерану була потрібна консультація лікаря в іншому місті. Кейс-менеджерка налагодила контакт із лікарем, домовилася про прийом, передала ветерану контакти, а згодом впевнилась, що відбулася консультація. Отримавши потім зворотній зв’язок, кейс-менеджерка  продумувала, як вибудувати подальший процес відновлення в «ГАРТі» .

«Кейс-менеджер в нашій організації - це та людина, яка йде з ветераном та її родиною від самого початку звернення до нашої організації, до кінця вирішення конкретної проблеми», - пояснює Ольга Кульбіда.

Підтримка в «ГАРТі» охоплює кілька напрямків. Серед них - фізичне оздоровлення з індивідуальними заняттями та груповими зустрічами, робота з психологами, юридичні консультації, творчі активності й соціальні заходи для ветеранів та їхніх родин.

Важливою складовою є можливість проводити час разом. За словами Ольги Кульбіди, у Кривому Розі бракує доступних просторів, де ветеранські родини могли б спілкуватися, брати участь у спільних активностях і відновлювати емоційні зв’язки. До підтримки залучають не лише дружин і дітей ветеранів. За словами керівниці простору, звертатися можуть також батьки, брати, сестри, опікуни, партнери та партнерки.

Наразі послуги надають у різних локаціях: фізичне оздоровлення - у районі 44-го кварталу, психологічна підтримка, юридичні консультації та творчі заходи - у районі Соцміста. Для родин, які приходять на фізичне оздоровлення з дітьми й не мають з ким їх залишити, передбачена дитяча кімната, де за малечею дивиться медична сестра.

Організація готується до переїзду в нову будівлю, де планує зосередити ширший комплекс послуг в одному місці. Водночас, Ольга Кульбіда наголошує, що навіть поки готується велике приміщення, підтримку ветеранам і їхнім родинам продовжують надавати.

Чому психологічне відновлення не менш важливе за фізичне

Психологічна підтримка - одна зі складових комплексної моделі. Керівниця психологічного напрямку «ГАРТу» Євгенія Журавель пояснює, що досвід війни може впливати не лише на військових, а й на їхніх близьких.

Коли один із членів родини йде на службу, інший може взяти на себе додаткові обов’язки, жити в постійному очікуванні та хвилюванні. Військові, своєю чергою, переживають загрозу життю, невизначеність, втрати побратимів і тривале перебування далеко від близьких. Після повернення цей досвід може впливати на сприйняття себе, стосунки та повсякденне життя.

При цьому психологічні труднощі не завжди помітні так, як фізичні травми. Людина може мати проблеми зі сном, відчувати сильне напруження, втратити радість від звичних речей або не розуміти, чому їй стало складніше справлятися з повсякденними справами.

«Ми не звикли сприймати свій дискомфорт як щось вагоме», - зауважує Євгенія Журавель.

Вона зазначає, що психологічне відновлення така ж важлива частина допомоги, як і фізичне. Важливо звертати увагу на власний стан і зміни, які заважають жити.

За словами психологині, у нашому суспільстві досі існують упередження щодо психологічної допомоги: 

«В нашій культурі психологічна допомога все ще не вважається нормою. Тобто люди не відчувають, що це щось доступне, до чого можна звернутися в потрібний момент. І це дуже прикро, і про це потрібно говорити і робити це частиною нашого життя, так само, як і будь-яку іншу допомогу в будь-якій іншій сфері».

Також Євгенія Журавель зазначає, що завдяки фаховим психологам, науковим дослідженням, ситуація потрохи змінюється. 

«Якщо не виносити сміття із хати, то хата перетвориться на смітник», - говорить психологиня, пояснюючи, чому замовчування проблем не допомагає їх розв’язати.

У «ГАРТі», за словами Ольги Кульбіди, намагаються зменшувати ці упередження через інформування в соціальних мережах, тренінги та семінари. Психологічна підтримка у «ГАРТі» передбачає індивідуальні консультації, групу «Рівний рівному», тренінгові зустрічі та ветеранські кола, де люди можуть спілкуватися й проводити час разом.

Різні формати дають можливість обирати те, що відповідає потребам людини. Окреме завдання фахівців - допомогти не лише в межах консультації, а й навчити практичних способів самостійно давати раду складним ситуаціям у повсякденному житті.

«Я не призначаю якусь кількість зустрічей, якої, я думаю, буде достатньо людині. Я орієнтуюся на людину, на її відчуття, на те, наскільки вона відчуває, що їй потрібна чи не потрібна моя допомога», - пояснює Євгенія Журавель.

Психологиня також наголошує на важливості поширення комплексного підходу. На її думку, людину не можна зводити до окремого діагнозу, травми чи частини тіла, адже фізичний і психологічний стан, стосунки та організація повсякденного життя взаємопов’язані.

Як команда перевіряє якість допомоги

Комплексна модель передбачає не лише організацію послуг, а й отримання зворотного зв’язку від людей, які ними користуються. За словами Ольги Кульбіди, в організації застосовують вхідні та вихідні опитування, а також періодично збирають і аналізують відгуки про роботу фахівців та окремих напрямків. Якщо взаємодія з певним спеціалістом з якихось причин не підходить людині, їй можуть запропонувати іншого фахівця.

«Можу сказати на сьогоднішній день, що якихось зауважень, навіть негативних у нас не було», - зазначає Ольга Кульбіда. 

Що заважає відновленню і чому потрібна співпраця

Не всі перешкоди можна подолати силами громадської організації. Ольга Кульбіда звертає увагу, що коли військовий повертається у цивільне життя, на нього одразу скидається певна купа юридичних питань - оформлення документів, пільг, фінансування.

«І це великий незрозумілий ком для людини, а в той же час ветеран знаходиться у певному фізичному і емоційному стані, який не сприяє вирішенню незнайомих питань», - пояснює керівниця простору.

За її словами, через це частина людей може замикатися в собі замість того, щоб шукати допомогу. Кейс-менеджмент покликаний зменшити навантаження, пов’язане з пошуком і координацією послуг, однак не може самостійно усунути всі системні проблеми.

«Для надання можливості і подолання перепонів для відновлення ветеранів потрібна спільна діяльність громадського сектору, державного сектора та місцевого самоврядування», - наголошує Ольга Кульбіда.

Ще одним викликом залишається доступність фахівців. Для розширення допомоги потрібні додаткове фінансування та спеціалісти з ментального здоров’я й ерготерапії, яких, за словами керівниці «ГАРТу», у Кривому Розі бракує.

Тому комплексна модель залежить не лише від організації роботи всередині простору, а й від партнерств з іншими організаціями та фахівцями. Якщо необхідної послуги немає в самій організації, людині мають допомогти знайти відповідного спеціаліста поза нею.

Чи можна відтворити таку модель в інших громадах

Ольга Кульбіда вважає, що загальний алгоритм роботи «ГАРТу» можна адаптувати до потреб інших громад. Водночас конкретна реалізація залежатиме від доступних фахівців, ресурсів і місцевих умов. Не кожна громада має можливість утримувати велику команду спеціалістів або забезпечити всі послуги в одному приміщенні.

У таких випадках, на її думку, важливо вивчати досвід інших організацій, визначати власні потреби й формувати модель, яка відповідатиме місцевим можливостям. Для громад, де складно залучити фахівців особисто, одним із варіантів може бути онлайн-співпраця.

«Для того, щоб щось створити, розвивати, потрібно, по-перше, повірити в те, що ти можеш. Тобто все починається з людини. Навіть коли є командна робота, все одно,  починається все з якоїсь однієї людини, яка доєднує до себе інших. По-друге, сісти і сформулювати своє бачення. Якщо не вистачає яких знань, не соромитися йти спілкуватися з іншими людьми, з іншими громадами, організаціями, щоб отримати базу теоретичну, досвід інших і сформувати своє», - радить Ольга Кульбіда.

Наступний крок «ГАРТу»

В найближчих планах «ГАРТу» підготовка до переїзду в нову будівлю. Там ветерани, ветеранки та їхні родини зможуть отримувати ширший комплекс послуг в одному місці й за потреби мати тривалий супровід.

Ольга Кульбіда описує майбутній простір не лише як місце для фізичного та психологічного відновлення, а й як простір зустрічі захисників, їхніх родин і містян.

Поки триває підготовка будівлі, команда продовжує надавати послуги в різних локаціях міста.

Досвід «ГАРТу» показує, як громадська організація намагається відповісти на проблему розрізнених послуг: координувати допомогу через кейс-менеджмент, залучати фахівців різних напрямків, враховувати потреби родини й залишатися на зв’язку з людиною протягом розв’язання конкретної проблеми. Водночас масштабування такого підходу потребує фінансування і підготовлених спеціалістів.

Для оцінки довгострокового впливу моделі важливо надалі відстежувати не лише кількість наданих послуг і відгуки, а й те, як змінюється доступ людей до допомоги та чи вдається їм розв’язувати проблеми, з якими вони звертаються.