"Історичний день!": Рада ухвалила законопроєкт, який закріплює засади державної політики національної пам’яті українського народу

Верховна Рада в цілому ухвалила законопроєкт №13273, який закріплює засади державної політики національної пам’яті українського народу.

"За" проголосували 273 парламентарі, повідомили народні депутати Володимир В’ятрович та Євгенія Кравчук.

"Державна політика національної памʼяті врешті буде здійснюватися системно, в рамках спеціального закону.

Маю честь бути причетним до законопроєкту № 13273 «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» від появи ідеї в 2015 до остаточного ухвалення нині", - зазначив народний депутат Володимир В'ятрович, який обіймав посаду Голови Українського інституту національної па'мяті з 2014 по 2019 роки на своїй сторінці у Facebook.

3-й Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович зазначив:

"Сьогодні для Українського інституту національної пам'яті та загалом справи відновлення та збереження національної памʼяті може стати історичним днем, адже Верховна Рада України розглядатиме в другому читанні законопроєкт 13273, що суттєво розширює повноваження Інституту, підвищує його статус в системі Кабінету Міністрів України й посилюх вплив на відповідну сферу".

Захопливо відгукнулась і народна депутатка Євгенія Кравчук:

"Ми це зробили! 273 голоси в цілому ЗА проект Закону про засади державної політики національної памʼяті Українського народу (#13273)! Як написав Anton Drobovych, це історичний день для збереження національної памʼяті! Вірю, що закон стане одним із інструментів безпеки та спротиву багатовіковій війні росії проти України. Маю честь бути співавторкою".

Вона також опублікувала головні положення закону:

На законодавчому рівні даються визначення політики пам’яті, місць пам’яті, рашизму, злочинів проти Українського народу тощо.
Український інститут національної пам’яті визначається як ЦОВВ зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує політику у сфері національної пам’яті Українського народу.
Визначаються основні засади та напрямки політики національної пам’яті, завдання органів влади і самоврядування з її реалізації.
Передбачено ухвалення урядом Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу.
Передбачено наскрізну реалізацію політики пам’яті в діяльності музеїв, закладів освіти тощо.
Збереження і захист національної пам’яті, захист державної мови, охорона культурної спадщини визначаються одними з головних елементів національних інтересів України і складовими національної безпеки.
Передбачено приведення розташованих у публічному просторі місць пам’яті ІІ Світової війни у відповідність з законами про деколонізацію, декомунізацію та державну мову (вилучення символіки російської імперської політики та комуністичного режиму, виправлення дат на 1939-1945, забезпечення написів українською мовою).
Інформація про померлих, розміщена на могилах, намогильних спорудах, місцях почесного поховання більше не буде конфіденційною.
Якщо державний чи комунальний заклад не змінив назву відповідно законів про деколонізацію чи декомунізацію, його назву змінить засновник або уповноважений ним орган.
Названі з дотриманням закону вулиці, площі тощо не можуть змінювати назви упродовж 10 років після їх найменування чи перейменування.
Назви територіальних громад будуть приведено у відповідність з назвами центрів цих громад.
Відновлюється дія «антисаботажного механізму» закону про деколонізацію – місцевим радам знову надається 6 місяців для усунення символів російської імперської політики з публічного простору, а там, де вони цього не зроблять, це покладається на наступні 3 місяці на голів громад, а де й вони цього не зроблять за наступні 3 місяці це мають зробити голови обласних держадміністрацій.
Нагороди, запроваджені УНР і УГВР, якими до 1991 року нагороджувалися борці за незалежність України у ХХ столітті, визнаються державними нагородами України.
УІНП має оприлюднити на своєму сайті перелік осіб та подій, які містять символіку російської імперської політики і перелік осіб та подій, які не містять такої символіки відповідно до висновків та рекомендацій інституту і експертної комісії, вести та оновлювати ці переліки.