
Рятуючи життя побратимів під ворожим обстрілом загинув криворізький воїн Роман Лагунов

Майже чотири роки родина працівника Криворізького залізорудного комбінату Романа Лагунова жила в очікуванні звістки про нього. Від 15 вересня 2022 року, коли під час виконання бойового завдання на Херсонщині обірвався зв’язок із захисником, він вважався зниклим безвісти. Нещодавно за рішенням суду Романа офіційно визнано загиблим. Про це повідомила його дружина Катерина.
Роман Лагунов народився у Кривому Розі, навчався у школі № 43. У 1996 році після закінчення професійно-технічного училища розпочав трудову діяльність на шахті «Криворізька» Криворізького залізорудного комбінату. Про це повідомили на підприємстві.
Спочатку працював на поверхні, згодом — підземним електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування. Здобув освіту в гірничому коледжі, працював бригадиром. За роки роботи заслужив повагу колег і керівництва завдяки професіоналізму, відповідальності та справедливому ставленню до людей.
Саме шахтарські товариші дали йому прізвисько «Розум» — за кмітливість, розважливість і вміння знаходити вихід зі складних ситуацій. Згодом воно стало його бойовим позивним.
Роман був не лише досвідченим шахтарем, а й люблячим чоловіком, батьком сина й доньки, єдиним сином для своїх батьків. Родина завжди посідала особливе місце в його житті.
2 березня 2022 року Роман Лагунов став до лав Збройних сил України. Проходив службу у складі 17-ї окремої танкової бригади на посаді санітарного інструктора механізованого батальйону. Виконував бойові завдання на Херсонському напрямку, надавав допомогу пораненим військовослужбовцям та брав участь у їх евакуації.
15 вересня 2022 року під час виконання чергового завдання Роман разом з евакуаційним екіпажем потрапив під щільний ворожий обстріл. Рятуючи життя побратимів, він загинув.
Упродовж майже чотирьох років його рідні не втрачали надії на повернення. Тепер загибель Романа встановлена рішенням суду, однак його тіло досі не повернуто. Родина не мала можливості провести захисника в останню путь і гідно попрощатися з ним.
Для близьких це біль, який неможливо передати словами. Для колег — втрата людини, з якою працювали пліч-о-пліч, яку знали та поважали.
Правління та трудовий колектив Криворізького залізорудного комбінату висловлюють щирі співчуття дружині Катерині, дітям, батькам, рідним і близьким Романа Лагунова:
Пам’ять про нього назавжди залишиться в історії нашого комбінату та серцях людей, які його знали.
Вічна пам'ять та шана Герою!
