Україна передала до "Сховища судного дня" понад 700 зразків агрокультур

В умовах повномасштабної війни Україна зробила важливий крок для захисту свого агробіорізноманіття та національного генетичного фонду рослин.  До Всесвітнього сховища насіння на арктичному архіпелазі Свальбард у Норвегії відправили 773 зразки цінних сільськогосподарських культур.

Це вже друга передача українського генетичного матеріалу до «Сховища Судного дня» та перша — від початку повномасштабного вторгнення росії.  Про це повідомили у Міністерстві закордонних справ України.

Всесвітнє сховище насіння на Шпіцбергені ("Сховище судного дня") — це унікальний підземний банк насіння, створений для збереження генетичного різноманіття сільськогосподарських культур з усього світу на випадок глобальних катастроф, війн чи зміни клімату.

До міжнародного резерву відправили насіння 10 ключових сільськогосподарських культур:

• Зернові та круп'яні: ячмінь, тритикале, гречка, просо;
• Бобові: горох, білий люпин, посівна вика;
• Кормові та олійні: гірчиця сарептська, люцерна, конюшина.

Загалом за час співпраці до Норвегії передано матеріали, що складають близько 10% від усієї національної колекції насіння України, яка налічує понад 154,3 тисячі зразків.

В умовах бойових дій стратегічні наукові ресурси України опинилися під прямою загрозою, тому створення резервних дублікатів є питанням національної та продовольчої безпеки.

«Збереження національного генофонду рослин — це питання нашої національної безпеки та забезпечення продовольчої стабільності майбутніх поколінь. В умовах розв'язаної Росією війни українська аграрна наука та стратегічні ресурси опинилися під прямою загрозою. Передача дублетної колекції на Свальбард є гарантією того, що унікальні здобутки українських селекціонерів будуть надійно захищені», — наголосив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Посол України в Королівстві Норвегія Олексій Гавриш підкреслив, що збереження цього різноманіття є інвестицією у стійкість як українського, так і світового сільського господарства.

Зазначається, що збереження колекції стало можливим завдяки ініціативі ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН) за фінансової підтримки Європейського Союзу, у тісній співпраці з НААН України, Crop Trust, NordGen та Міжнародним договором про генетичні ресурси рослин.

Порятунок генофонду проходив у кілька етапів:

• Евакуація в межах країни: понад 51 тисячу зразків перевезли до безпечніших регіонів у західній частині України.
• Створення бази: наприкінці 2025 року відкрили постійний Дублетний центр.

Голова Представництва ФАО в Україні Шахноза Мумінова та секретар Міжнародного договору Кент Ннадозі відзначили, що захист українських колекцій є прикладом міжнародної солідарності, адже унікальний генетичний матеріал з України має величезну цінність для всієї планети.

Нагадаємо також, що у серпні Україна офіційно приєдналася до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства.

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News