Перший "ЗРІЗ": про що говорили, читали та дискутували на літфесті у Кривому Розі, - ФОТО, ВІДЕО

У Кривому Розі відбувся перший літературний фестиваль «ЗРІЗ»: про книжковий бізнес під час війни, поезію та силу слова.

26 та 27 вересня Кривий Ріг став осередком української літературної культури. У місті вперше відбувся дводенний літературний фестиваль «ЗРІЗ», який об’єднав понад 35 учасників та учасниць з усієї країни — письменників, поетів, видавців, військовослужбовців та культурних діячів. Організаторами події виступили ГО «Порода» та Культурно-громадський центр «Шелтер ПЛЮС». Протягом двох днів відвідувачів чекали 18 годин насиченої програми: презентації книжкових новинок, поетичні читання, лекції, дискусії про майбутнє книжкового бізнесу та мистецькі перформанси, передає кореспондентка сайту 0564.ua.

Головна мета заходу полягала не лише у створенні культурного простору, а й у підтримці українського війська. Фестиваль мав благодійну мету — під час його проведення акумулювали кошти на допомогу окремому батальйону РЕБ 3-го армійського корпусу, де несуть службу криворіжці.

Балачки, поетичні читання та презентації

Програма фестивалю охопила найрізноманітніші теми — від класичного літературознавства до сучасного осмислення війни через художнє слово. На майданчиках заходу проходили лекції (зокрема криворізької літераторки і журналістки Ольги Гончар-Хвостової), авторські презентації, перформанси.

Перший день розпочався з «балачки»  «Дике поле: чому криворізький літпроцес обнуляється і що ми могли пропустити», яку провели Ольга Хвостова та Ірина Божко. Ольга Хвостова також виступила з лекцією «LitZeppelin: як студентський протест перетворився на мистецький зін».

Другий день відкрила об'ємна «балачка» про популярність темних жанрів під час війни — «Горор, дарк фентезі, трукрайм: чому під час війни нам хочеться читати й писати про страшне» за участі Серафими Білої та Ірини Пасько. На паралельній локації поетка й ілюстраторка Ірина Сажинська виступила з лекцією «Малювання слів: неочевидне про книжкову ілюстрацію».

Авторські презентації книжок та читання

Складовими програми «ЗРІЗу» стали поетичні блоки. У читаннях взяли участь як відомі локальні автори, так і гості з інших міст. Серед них — поетка й військовослужбовиця Ліза Жарікова, поетка Ада Єлагіна, яка зараз мешкає в Києві, але приїхала до рідного міста,  криворізька мисткиня Ксенія Костянець (Ія Ко), яка презентувала формат роботи зі словом через образ (колаж).

Також до Кривого Рогу завітали автори, які виступали в місті вперше: поет Максим Калініченко (Магне Калінсон) та поетка Катерина Балашова з Луганська. Катерина зазначила, що для неї було важливо побачити інше індустріальне місто, яке, втім, зустріло її небувалою зеленню та затишком біля Кресівського водосховища.

Загалом упродовж двох днів у на фестивалі проходив марафон книжкових презентацій. Свої нові праці та художні тексти особисто презентували:

Юлія Етімгер — прозовий твір «Милий хлопчик»; Микола Тритяк — поетичну збірку «Кров-любов»; Геннадій Рисленко — поетичну книжку «Собаки та фабрики»; Анґа Зелена — збірку «ДВРЗ»; Влада Марі — прозовий твір «І з тіні ти вийдеш»; Сергій Демчук — книжки «Британія, або Пригоди українських рекрутів» та «Зрізані квіти»; Ірина Божко — поетичну збірку «Джмелина пісня у степу»; Ірина Лазоревич — прозовий доробок «Правда в словах того, хто говорить».

Однією з подій у межах фесту стала презентація антології гостросоціальної поезії «Цвях», у якій взяли участь Анґа Зелена, Ірина Лазоревич, Влад Малишев, Ія Ко та Максим Чурков.

Зацікавленість аудиторії викликала і презентація нової книги прозаїка, журналіста та військовослужбовця батальйону «Арей» Сергія Демчука під назвою «Британія, або Пригоди українських рекрутів». Автор розповів про особливості створення тексту, в основі якого — досвід українських військових під час базової підготовки у Великій Британії.

«У книжці дуже багато життєвого — і смішного, і трагічного, адже це армія і війна. Матеріалу зараз однозначно додалося, тому що війна дає такі сюжети, які не кожен фантаст вигадає. Звісно, краще б ми писали романи про любов та людські взаємини, але маємо писати про нашу реальність. Такі фестивалі важливі, бо люди, які цікавляться культурою, зустрічаються, спілкуються, відкривають для себе нові книжки», — поділився Сергій Демчук.

Як видавництва долають виклики воєнного часу

Говорили під час фестивалю і про стан та викликам українського книговидання в умовах повномасштабного вторгнення. Представники видавництв поділилися болючими історіями втрат, спричинених російськими ракетними ударами по друкарнях і логістичних складах.

За словами керівниці видавництва «Відкриття» Наталії Васильєвої, ракетний удар по резервному складу у Святопетрівському знищив понад 7 000 книжок їхнього видавництва — практично всі найменування, над якими команда працювала з моменту заснування у 2021 році.

«Коли горять твої книжки, це дуже складно пережити — здебільшого це книжки, верстані моїми руками, мої "діти". Але сила полягає в тому, щоб не зупинятися, попри всі об'єктивні причини. В мене дуже вірять автори, партнери, команда. Я просто поплакала і пішла робити своє далі. Якщо ми любимо свою роботу, ми її робимо», — наголосила Наталія Васильєва.

Про масштабні збитки розповіла й Серафима Біла, комунікаційниця видавництва «ЖОРЖ». 1 серпня внаслідок ракетного удару по логістичному складу у Харкові було знищено 400 000 книжок видавництва на суму 73 мільйони гривень, що дорівнює його річному обороту. Згорів, зокрема, весь наклад книги «Володарка кісток» Нікі Пау Притто. Проте видавництво не зупинило діяльність: завдяки підтримці спільноти, передзамовленням та залученню авторів, команда продовжує видавати книжки та брати участь у ярмарках.

Письменниця та літературознавиця Ірина Пасько додала, що через втрату накладів (як-от дебютного роману Ксенії Шпак «Скриня Гринів») команда організовує книжкові клуби в різних містах, аби підтримати авторів та зберегти інтерес до нових видань.

Рефлексії: учасники та організатори - про фестиваль «ЗРІЗ»

Ірина Божко, поетка, засновниця ГО «Порода» та організаторка фестивалю:

«Ми давно мріяли про цей фестиваль. Багато вагалися, чи варто його робити, і вирішили, що все ж таки варто — в першу чергу для самих себе і для тих людей, для кого це цікаво і важливо. І, звісно, аби підтримати військо. Тут можна зустріти понад 35 авторів і авторок — як криворізьких, так і тих, хто приїхав з інших міст, початківців і вже відзначених преміями».

Ада Єлагіна, поетка та мисткиня:

«Надзвичайно класний час, щоб прийти і слухати живу поезію, живу прозу. Я народилася в Кривому Розі, жила в Дніпрі, тепер у Києві, а сюди приїжджаю додому оздоровитися серцем і духом».

Ксенія Костянець (Ія Ко), поетка:

«Я дуже щаслива, що в Кривому Розі відбувається дводенний літературний фестиваль, бо це позначає місто на літературній мапі. Це надзвичайно важливо зараз, під час знищення російськими ракетами міст, книгарень і видавництв. Ми творимо і єднаємось довкола слова».

Серафима Біла, літераторка, комунікаційниця видавництва «ЖОРЖ»:

«Культурних подій, пов'язаних з книжками, має бути якомога більше, і вони не повинні обмежуватися лише Києвом чи Львовом. Зараз підтримка видавництв та включеність у літературний процес стали питанням екзистенційного виживання нашої нації, нашої культури та збереження її безперервності».

Максим Калініченко (Магне Калінсен), поет:

«Я у Кривому Розі вперше і вирішив скористатися нагодою виступити на такому чудовому івенті. Було дуже класно поспілкуватися, почути нових людей та зустріти тих, кого вже знаю. Взагалі чудово, що є така подія та можливість».

Катерина Балашова, поетка:

«Я з Луганська, з іншого індустріального міста, тому мені було дуже цікаво побачити Кривий Ріг і порівняти їх. Цікаво, що ми вийшли на станції Рокувата,  неподалік якої нас зустріла купа дерев і Кресівське водосховище — це видалося зовсім не індустріальним, і мені це дуже сподобалося... Я люблю брати участь у таких подіях, відкривати нові міста та знайомитися з людьми».

Дивіться також наш відеожурнал з події.

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News