14:51, Сьогодні

Компанії зазнали збитків: чи доведеться покупцям платити більше через атаки на склади

Після чергових ворожих ударів по логістиці та складам українських торговельних мереж ритейл обережно озвучує суми збитків.

Так, Фора заявила про понад 100 млн грн втрат внаслідок атаки по складу у Мартусівці під Києвом. Цей об’єкт мережа почала використовувати після зруйнування логістичного центру в ніч проти 5 серпня — збитки від тієї атаки перевищили 1,1 млрд грн. Rozetka оцінила зруйнований тоді розподільчий центр у $70 млн, а знищені посилки — ще у мільярди гривень. Тепер компанії перебудовують логістику та диверсифікують склади, що потребує додаткових витрат. Чи позначаться вони у чеках покупців, пишуть на сайті Асоціації ритейлерів України RAU.

Без дефіциту, проте з ціною не так все однозначно

Подекуди пусті полиці в супермаркетах — тимчасове явище. Після атак мережі попереджали про можливу відсутність у крамницях окремих категорій товарів. Водночас про дефіцит продукції не йдеться. Про це 20 серпня на брифінгу заявив міністр аграрної політики Тарас Висоцький. За його словами, асортимент у магазинах може тимчасово скоротитися — компаніям необхідний час на перебудову логістики.

«Працюючих потужностей із виробництва продукції в Україні достатньо, щоб закрити внутрішнє споживання. Загрози фізичного дефіциту продовольства немає. Продукція буде доступна в кожному населеному пункті. Але певний час може бути менший вибір, ніж до якого звикли споживачі», – підкреслив міністр.

Раніше Висоцький зазначав, що перенаправлення товарних потоків потягне додаткові витрати, проте стрибка цін на продовольство не очікується.

Водночас експерти Центру економічної стратегії оцінюють вплив ударів по на логістичну інфраструктуру більш стримано. На їхню думку, знищення великих складів може призвести до зростання цін на продукти. Як пояснив виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський в ефірі Radio NV, великі логістичні центри були значною мірою автоматизовані. Після їх знищення бізнесу доводиться розподіляти товарні запаси між меншими складами та частково повертатися до ручного виконання процесів, які раніше були автоматизовані.

«По окремих категоріях я бачив дані про частку логістики в ціні товару приблизно 10%. Найпростіший спосіб мережам відреагувати — зменшити кількість акційних пропозицій, як це було навесні 2022 року, коли акцій фактично не було», — каже експерт. Але таке реагування стосується категорій, які постраждали — свіжа продукція, зокрема молочка.

Різкого стрибка цін на «на все підряд» не буде, проте можливе подорожчання категорій товарів, які потребують постійного температурного режиму, зазначила для Delo.ua директорка компанії UTG Євгенія Локтіонова.

«Для товарів, які вимагають постійного охолодження (молочна продукція, свіже м'ясо, заморожені напівфабрикати) ціна на полицях може зрости на 5-7% через гострий дефіцит спеціалізованих холодильних складів у Київській області», - каже експертка.

Мережі не будуть перекладати додаткові логістичні витрати на покупців, переконаний член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Каже — українці можуть купувати аналогічні товари не лише у великих супермаркетах, а й на ринках, у невеликих магазинах та оптових торговельних мережах.

«Тому я абсолютно впевнений, що, незважаючи на збільшення витрат на децентралізацію логістики, на відновлення постачання, ритейл не буде піднімати ціну на товари через ті втрати. По одній простій причині, він втратить покупця», — сказав експерт в ефірі Апостроф.

Які товари є найбільш вразливими до перебоїв з логістикою та чи можливе зростання цін: що каже ритейл

Для продовольчих мереж найбільш вразливими до перебоїв із постачанням через пошкодження складів та логістичної інфраструктури залишаються товари з коротким терміном придатності — мʼясо, риба, морепродукти, молочні товари, а також свіжі фрукти й овочі. При логістичній затримці ці товари можуть втратити свою якість, кажуть у METRO Україна.

Для категорії електроніки найбільш вразливими є великогабаритна та середньогабаритна побутова техніка – холодильники, пральні машини, пилосмоки, мультипечі, телевізори тощо, зазначають у Фокстрот. Така продукція потребує більше складських площ і складнішої логістики, а товари прямого імпорту великими партіями складніше швидко замістити у разі перебоїв.

Сьогодні ринок може стикатися з точковою нестачею окремих моделей, але про системний дефіцит не йдеться. Широкий вибір техніки загалом зберігається, хоча деякі позиції можуть тимчасово зникати з продажу.

У METRO допускають тимчасову нестачу певних груп товарів через пошкодження виробничих потужностей, складів і логістичних хабів. Проте в Україні достатньо брендів у більшості категорій, які можуть замінити один одного. Власні торгові марки має й METRO. Тож постійного дефіциту у мережі не прогнозують.

У категорії DIY значного дефіциту товарів не очікується. Водночас пошкодження складської та логістичної інфраструктури можуть спричиняти тимчасові перебої з поставками й зникнення з асортименту окремих SKU, кажуть в Епіцентр. Компанія вже перерозподіляє запаси, перебудовує логістику та шукає альтернативних постачальників, щоб підтримувати необхідний рівень товарних запасів.

Водночас додаткове навантаження на логістику може призвести до зростання витрат. Однак штучно підвищувати ціни через наслідки атак компанія не планує. На вартість окремих товарів можуть впливати інші ринкові фактори — зокрема ціни на енергоносії та сировину, курс валют, логістичні й закупівельні витрати.

У Фокстрот зазначають: сьогодні практично всі учасники ринку працюють в умовах значно вищих логістичних витрат. Якщо порівнювати з попереднім періодом, витрати на логістику зросли орієнтовно у 1,5–2 рази.

На це впливає одразу кілька факторів: складніші логістичні маршрути, дорожчі міжнародні перевезення та страхування, додаткові безпекові вимоги й загальне зростання операційних витрат. Крім того, міжнародні постачальники можуть закладати у ціну додаткові ризики роботи з українським ринком.

«Найбільший вплив логістичних витрат прогнозовано може відчути великогабаритна побутова техніка. За поточними оцінками, закупівельні ціни в цій категорії можуть зрости приблизно на 7–11%. Для середньогабаритної техніки – мультипечей, пилососів, грилів, кухонної техніки – потенційне подорожчання через воєнні ризики оцінюється на рівні 4–7%», — каже Юрій Поліщук, СЕО Фокстрот.

Дрібна електроніка та побутова техніка менш залежні від логістики, тому зростання цін може становити близько 2–3%, хоча на окремі категорії додатково впливають девальвація і подорожчання електронних компонентів.

Водночас окремі постачальники можуть швидше змінювати ціни через ситуацію із власними запасами, тому в деяких категоріях подорожчання може бути відчутнішим.

У METRО зазначають, що подорожчання залежатиме від подальшого стану ринку ритейлу та виробників. Проте наразі складно виділити якусь одну категорію.

«Операція диверсифікація»: ритейл зіткнувся з дефіцитом складських площ

«Поки ворог буде руйнувати та знищувати складські приміщення, маркетплейси та ТЦ, у бізнесу постійно зростатимуть витрати на логістику, закупівлі та команду», — каже Олександр Кеба, директор із продажів та операційної діяльності METRO Україна.

Розосередження складів виглядає логічним кроком для ритейлерів. Однак реалізувати такий задум дедалі складніше через обмежену кількість доступних якісних складських площ.

Наразі вільні площі під склади для постраждалого бізнесу шукає Фонд держмайна. Регіональні фахівці ФДМУ вже оглянули понад 1 млн кв. м. потенційних складських приміщень, з яких майже 164 тис. кв. м. можуть бути використані для бізнесу, розповів голова Фонду Дмитро Наталуха в коментарі LIGA.net.

«Щодо механізму передання алгоритм буде відбуватися згідно із законом про оренду державного і комунального майна. Тобто процес передачі в оренду проходить відкрито через електронну систему Prozorro.Продажі. Уся процедура цифровізована, чітко регламентована за термінами та забезпечує рівний доступ для кожного бізнесу», — розповів він.

Тим часом компанії шукають способи мінімізувати наслідки російських атак. Зокрема, Біосфера, чий склад був знищений 3 серпня, вирішила переглянути асортимент: компанія відмовлятиметься від продажу та виробництва товарних позицій з низькою обіговістю та прибутковістю, зосередившись на пріоритетних категоріях.

Видавництво Ранок, логістичний центр якого було під російськими ударами 1 серпня, пішли шляхом оптимізації витрат — компанія домовилася із командою про тимчасове обмеження зарплат та домовляється про знижки на оренду складів.

Rozetka скорочує частину штату та зменшує частку власних продажів, зосереджуючись на розвитку маркетплейсу після зруйнування найбільшого розподільчого складського комплексу у Броварах.