Криворіжці спільно з друзями із Дрогобича влаштували великодні гаївки у місцевому парку, - ФОТО

Воскресіння Христове – найбільше і найсвітліше свято усього християнського світу. Празник Пасхи багатий не тільки урочистими Богослужіннями, радісними співами і глибоко символічними обрядами, але й розмаїтими народними звичаями, які походять ще з дохристиянських часів, коли наш народ відзначав свято привітання весни і весняного сонця.

Сьогодні, 12 квітня, у Великдень, після Служби Божої, скуштувавши свяченого яйця та паски, за давньою українською традицією, представники парафії Святого Миколая Чудотворця Української Греко-Католицької Церкви вирушили гаювати до Парку імені Федора Мершавцева, повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власну кореспондентку.

Разом з криворіжцями, зокрема, представниками станиці "ПЛАСТ Кривий Ріг", у обрядових розвагах брали участь брати - семінаристи Дрогобицької духовної семінарії.

Відомо, що стародавні гаївки, тобто рухливі ігри з піснями, передбачають виведення долі геометричних фігур. Це кола, зигзаги, спіралі, плетениці-меандри… При цьому співається про боротьбу двох сил, про короля, для якого треба відчинити ворота, про воротаря, до якого проситься «панськеє дитятко», яке сидить на золотім кріслі і грається чи то червоним яєчком, чи золотим яблучком. У гаївках також відтворюється зростання певних рослин, наприклад, маку, дерева-груші.

У «Жучка» грають, утворюючи місточок із рук гравців, по яких водять дитятко.

Є також ігри-плетениці «Огірочки» і «Горошок», коли учасники за допомогою рук «заплітаються» в довгу вервечку.

В українських гаївках поширений мотив «воріт», які – відкриваються, як зазначає історик, етнограф і політик Михайло Грушевський, «то весні й її чадові, то парубкам-женихам, а далі історичним фігурам, які чим-небудь зачепили народну уяву». Про ворота, які розкриваються дитині, йдеться і в гаївках «Король», «Мости». Згодом цей образ перейшов на «дівоньку в рутяному віноньку» і сюжет набув колориту парування та «умикання» дівчини.

Організація гаївок уже кілька років поспіль активно підтримується спільнотою УГКЦ у Кривому Розі. Окрім просвітницького чинника, як от - поширення інформації про українські великодні традиції минувщини, таке дозвілля має обʼєднавчий сенс - згуртування громади, сприяння молоді з різних регіонів нашої країни у комунікаціях, обміні досвідом великодніх традицій, реалізації важливих проєктів.