Фото Генштаб ЗСУ
Ворог робить ставку не на швидкі прориви, а на системне виснаження: удари по тилах, логістиці та постійний тиск з повітря. Основна мета — розбалансувати оборону, створити проблеми з постачанням і поступово підготувати умови для просування.
Наші сили утримують рубежі, працюють по їхніх накопиченнях і тилах, але ситуація залишається напруженою, ключова боротьба зараз йде за контроль логістики та неба на тактичному рівні, повідомляє військовий з позивним "Мучной".
Противник діє комбіновано, тисне зверху ФАБами по Верхній Терсі та паралельно насичує ділянку FPV-дронами. По землі уникає лобових атак, намагається розтягнути оборону через фланги й знайти вразливі місця для просочування. Це класична спроба розхитати рубіж і зайти вглиб без великих втрат. Наші підрозділи тримають ситуацію під контролем: системно вибивається жива сила в районах Зеленого та Варварівки, не даємо противнику накопичувати резерви. Наші удари по Новоуспенівському знищив Д-30 разом із боєкомплектом — це мінус один вузол підтримки, що знижує їх здатність тиснути на передній край.
По передку без змін, оборона стабільна. Противник робить ставку на виснаження через тил: FPV по транспорту в Андріївці та удари «Ланцетами» в районі Добропасового. Додатково використовуються «дрони-ждуни» на маршрутах це вже тактика перехоплення логістики. Їхня ціль — порушити підвіз, ускладнити ротації та знизити оперативну гнучкість наших підрозділів.
Фіксується активізація авіації південніше Колони-Межової та в районі Новопавлівки. Це ознака того, що противник не має швидкого просування по землі й намагається компенсувати це масованими ударами зверху. Ділянку цілеспрямовано розігрівають, щоб послабити оборону і підготувати умови для подальших дій.
Наші підрозділи діють на випередження: в районі Успенівки знищено укриття противника артилерією М777, що послаблює їхню оборонну лінію. Біля Удачного триває системне вибивання живої сили FPV-дронами — йде зачистка переднього краю. По Гришиному ситуація критична: противник концентрує вогонь по західній частині, фактично дотискаючи населений пункт. Є висока ймовірність зміни контролю найближчим часом.
Противник веде цілеспрямовану роботу по міській інфраструктурі, удари наносяться Краснополем які спрямовані на руйнування укриттів і ускладнення переміщення. Ключовий фактор — оптоволоконні FPV-дрони, які працюють по логістиці, через це наші НРК не завжди можуть заходити в місто — їх перехоплюють ще на під’їздах. Фактично ворог намагається відрізати місто від нормального забезпечення.
Противник утримує вогневий контроль вздовж каналу Сіверський Донець–Донбас, не дозволяючи нам нарощувати сили. Паралельно підтягує резерви для потенційного руху в напрямку Міньківки та Голубівки. По Никифорівці ситуація залишається невизначеною, удари південніше центру можуть свідчити як про спроби просування, так і про проникнення наших сил.
З обох сторін активно застосовуються дрони: наші бійці працюють по Різниківці, противник відповідає ударами по Кривій Луці та Озерному. Ділянка перенасичена БПЛА, що ускладнює будь-які переміщення.
Противник робить ставку не на швидкі прориви, а на системне виснаження: удари по тилах, логістиці та постійний тиск з повітря. Основна мета — розбалансувати оборону, створити проблеми з постачанням і поступово підготувати умови для просування. Наші сили утримують рубежі, працюють по їхніх накопиченнях і тилах, але ситуація залишається напруженою, ключова боротьба зараз йде за контроль логістики та неба на тактичному рівні.
На ділянці формується жорстка реальність для противника, логістика фактично ламається під постійним контролем нашого неба. За рахунок щільної «кілл-зони», вибудуваної БПЛА, будь-яке переміщення ворога — це вже ризик, а не рутина. Дороги, підходи, відкриті ділянки — все прострілюється і проглядається, тому підвози працюють все гірше.
У відповідь противник скочується до примітивної моделі забезпечення — так звані віслюки: піхота, яка тягне на собі боєкомплект і провізію на десятки кілометрів. Але без зеленки ці маршрути перетворюються на коридори ураження, значна частина просто не доходить до точок призначення. Це вже не логістика, а виснаження особового складу ще до входу в бій.
Щоб якось втримати постачання, ворог кидає все, що має: НРК, мотоцикли, навіть адаптує ударні крила типу Молнія під доставку вантажів. Але ці рішення точкові й нестабільні, вони не закривають потреб фронту, лише частково латають дірки. При цьому кожен такий засіб також потрапляє під ураження, бо працює в тому ж контрольованому середовищі.
Найкритичніше — евакуація. Вона по суті зірвана, вивезення поранених стає майже неможливим через той самий фактор: будь-який рух одразу фіксується і накривається. У результаті різко зростає частка безповоротних втрат серед тих, хто міг би вижити при нормальній медичній підтримці.
Статистика це підтверджує: до 75% втрат — саме від наслідків ураження без своєчасної евакуації. Фактично, поранення для них часто дорівнює вироку, виживає приблизно один із чотирьох.
Зі стратегічної логіки, русня втрачає здатність стабільно тримати підрозділи на передку, накопичувати ресурси й повертати поранених у стрій. Це поступово переводить їх у режим постійного дефіциту людей, БК і часу.
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News
