"Капітуляція", "Ми це проходили", "Мир не буває «для нас» без нас": що кажуть українські військові та аналітики про "мирний план" від Трампа - путіна

У соцмережах зявились відгуки українських військових та аналітиків на "мирний план", який підготували для України Трамп і путін.

Так воєнкор Богдан Мирошников, зауваживши, що таким чином Україні пропонують капітуляціяю, пропонує зустрічний план.

Його план передбачає:

1. Україна залишає за собою право на відновлення ядерного статусу.

2. Украіна пропонує Дональду Трампу поселитися в Маріуполі та виділить там 10 соток землі.

3. Україна пропонує Джею Ді Венсу поселитися в Попасній та виділить там 5 соток землі.

4. Украіна пропонує Стіву Віткоффу поселитися на трасі Донецьк-Маріуполь в районі с. Бугас, дозволить працювати за тарифом 200 грн/год та виділяє 2 чебуреки на день безкоштовно з МАФа, яка стояв на трасі до повномасштабки. 

Богдан Кротевич, український військовослужбовець, колишній начальник штабу 12-ї бригади Національної гвардії України «Азов» зазначає:

"Почнімо з речі, яку чомусь постійно забувають у світовій історії: не існує жодної гарантії безпеки, кращої, ніж власна сильна армія. Усі «папірці», дипломатичні формули, «довгострокові зобов’язання» — це добре лише доти, доки вони збігаються з інтересами великих гравців. Коли інтереси змінюються — зникають і гарантії.

Ми це проходили.

Будапештський меморандум — яскравий тому доказ. Підписаний, гарантований, урочисто проголошений. І що?

Коли Росія напала у 2014, а потім розпочала повномасштабне вторгнення у 2022 — єдиним, хто рятував Україну, була українська армія.

Тому будь-яка пропозиція, яка передбачає скорочення армії, — це не про мир. Це про капітуляцію. Це про те, щоб залишити країну беззахисною перед реваншистською державою, яка вже неодноразово довела що її не стримують жодні домовленості.

Тут також абсолютно доречно звучать слова президента Азербайджану Ільґама Алієва, який прямо заявив: жодна країна не повинна поступатися територіями, бо такі поступки не приносять миру — вони лише провокують нову агресію.

Нападник розуміє лише силу. Коли ти віддаєш частину території — ти не зберігаєш мир, ти відкриваєш двері до наступної війни.

На цьому тлі всі ці «плани», де нам пропонують скоротити армію, обмежити союзницькі зв’язки, відмовитися від зброї чи територій, виглядають не як дипломатія, а як спроба красиво оформити чужі інтереси за наш рахунок.

І тут варто сказати окремо: жоден план, жодна «ініціатива», жодна дорожня карта миру не можуть розроблятися без офіційних представників України.

Мир не буває «для нас» без нас. Коли за стіл саджають усіх, окрім країни, яка веде війну за власне виживання — це не переговори, це спроба вирішити її долю за закритими дверима. Назвати це «компромісом» може тільки той, хто або нічого не розуміє в природі російської агресії, або свідомо ігнорує реальність.

І тепер про головне - про армію. Проблема в тому, що одна людина, поставлена на чолі армії, може паралізувати її ефективність, якщо збирає навколо себе не професіоналів, а лояльних виконавців. Україні потрібне повне оновлення командування, де рішення ухвалюють не за принципом «зручності», а за принципом результату. І це означає повернення в ГШ тих командирів, які довели свою ефективність на фронті — навіть якщо вони комусь політично, медійно чи особисто незручні.

І саме над цим треба працювати найбільше: оновлення командування, побудова сильної команди, призначення реальних професіоналів — навіть якщо вони не подобаються, навіть якщо ставлять «незручні» питання.

Бо врешті-решт:

• армія дає гарантії,
• території не продаються,
• а перемогу забезпечує не один лідер, а команда, здатна працювати разом заради спільної мети.

Максим Жорін - заступник командира 3-ої ОШБр:

"Поки що всі ці «інсайди» з умовами закінчення війни - інформаційний шум. Нам треба зосередитись зовсім на іншому. Буде важка зима, з відключеннями, обстрілами та дуже складною ситуацією на фронті, де рф нарощуватиме наступальні дії на максимум своїх можливостей.  В такий час особливо важливо зібратись, та, незважаючи на весь п***ц, який навколо відбувається, спрямувати зусилля на фронт. Бо саме там вирішується все. До якихось мирних угод, впевнений, нам ще досить далеко".

Військовий з позивним "Алекс":

"Прочитав 28, нікому непотрібних та позбавлених будь-якого сенсу та користі, пунктів).

Давно треба вже зрозуміти, що все написане на папері так само легко порушується, як і пишеться, тому головне не те, як це все зупитини, а те - як це все не повторити, маю на увазі адекватні механізми стримування від рецедиву цієї війни, якщо її кінець взагалі матиме місце.

Для нас, як постраждалої країни, також важливо мати нормальний та дієвий механізм відновлення держави, адже перші післявоєнні роки будуть для основної маси населення ще гіршими, ніж під час війни, саме в економічному плані.

Але це все поки думки вслух, бо поки немає реальних передумов закінченню війни, окрім чуток".

Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що розроблений американськими і російськими посадовцями 28-пунктний «мирний план» фактично передбачає повну капітуляцію України і встановлює умови для відновлення російської агресії проти неї.

Аналітики ISW зазначили, що заявлений запропонований мирний план позбавить Україну критично важливих оборонних позицій та можливостей, необхідних для захисту від майбутньої російської агресії, очевидно, в обмін ні на що. ISW продовжує оцінювати, що передача решти Донецької області Росії та заморожування лінії фронту на півдні України непропорційно сприятимуть Росії.

Донецька область містить землі, життєво важливі для України, включаючи Пояс фортець — головну оборонну лінію України в області з 2014 року — та включає міста, які є життєво важливими оборонними, промисловими та логістичними центрами для українських військ. Росія безуспішно намагалася захопити Пояс фортець України понад десять років, і ISW продовжує оцінювати, що спроби Росії захопити Пояс фортець, ймовірно, займуть кілька років за нинішніх темпів просування Росії.

Заявлений мирний план передасть цю значну землю Росії — очевидно, без будь-якого конкретного компромісу — заощаджуючи Росії час, зусилля та людські ресурси, які вона могла б використовувати в інших частинах України під час поновлення агресії. Кремлівські чиновники раніше зазначали, що вихід з Донбасу буде відправною точкою, а не результатом припинення вогню та мирних переговорів, не надаючи жодних гарантій миру, якщо Україна проведе такий вихід.

Кремль не дав жодних ознак того, що готовий розглядати мирні переговори чи мирну угоду, перш ніж Україна виведе війська з решти Донбасу.

Виведення українських військ з Донецької області також надасть російським військам вигідніші позиції для початку нових наступів на південь Харківської області та далі на схід Запорізької та Дніпропетровської областей.[16] Таке виведення також створить умови для просування російських військ через річку Оскіл на сході Харківської області. Російські війська, ймовірно, згодом намагатимуться загрожувати Харкову з кількох фронтів.

Заморожування лінії фронту на півдні України також дає російським військам можливість відпочити та відновитися для майбутніх наступів на Херсон або Запоріжжя, обидва з яких Кремль та російські чиновники визначили як цілі.

Таким чином, Росія матиме вибір з кількох взаємодоповнюючих наступальних операцій, які можна буде провести, якщо Україна поступиться Донецькій області Росії та погодиться заморозити лінію фронту на півдні України, особливо якщо не буде дієвих механізмів гарантування безпеки для запобігання майбутній російській агресії, і якщо Україна погодиться на вимогу Росії щодо зменшення військової чисельності та потужності.

Як наголошують в ISW, цей заявлений мирний план по суті ідентичний вимогам Росії, висунутим до Стамбула 2022 року, коли обставини на полі бою, здавалося, були більш сприятливими для Росії. Росія висунула ці вимоги Україні протягом перших двох місяців війни, коли російські війська загрожували Києву з півночі та північного заходу.

Ситуація на передовій значно змінилася з часів Стамбульських переговорів 2022 року, хоча вимоги Росії не змінилися. Україна змусила російські війська вивести війська з півночі України у квітні 2022 року, розпочала контрнаступ і звільнила значні території Харківської області у вересні-жовтні 2022 року, а також провела успішну кампанію з перехоплення військ влітку 2022 року, яка дозволила українським військам звільнити західну (праву) частину Херсонської області у листопаді 2022 року. Українські війська звільнили понад 50 відсотків території, захопленої російськими військами з 2022 року, і змусили російські війська проводити виснажливі наступальні дії та просуватися зі швидкістю не швидшою за крок.

Стамбульські вимоги Росії 2022 року означали б повну капітуляцію України та назавжди заборонили б Україні вступати до НАТО, наклали б суворі обмеження на українську армію та заборонили б Україні отримувати західну військову допомогу без будь-яких обмежень щодо чисельності чи можливостей російських сил — все це відповідало б відомим умовам заявленого 28-пунктного мирного плану.[22] Кремль послідовно демонстрував і прямо заявляв, що він залишається відданим досягненню своїх початкових воєнних цілей, включаючи скорочення чисельності українських збройних сил таким чином, щоб Україна не могла захистити себе від майбутніх російських атак.

Кремлівські чиновники неодноразово повторювали цей момент з часів саміту на Алясці у серпні 2025 року, щоб пояснити західній аудиторії, що переговорна позиція та вимоги Росії не змінилися з початку 2022 року.Російські наративи після появи цього нового заявленого мирного плану продовжують обертатися навколо відданості Росії цим початковим воєнним цілям та зусиль переконати Захід та Україну, що Росія може пережити Захід та Україну у війні на виснаження, і що тому перемога Росії неминуча.

Давні вимоги Росії залежать від хибної передумови, що перемога Росії на полі бою неминуча. Президент Росії Володимир Путін неодноразово викладав теорію перемоги, засновану на передумові, що російські військові та економіка можуть пережити та подолати підтримку України Заходом та власну здатність України продовжувати оборону від російської агресії.

Російські війська наразі досягають тактико-оперативного значущого прогресу на Покровському напрямку та активізують операції на деяких ділянках лінії фронту, але не просуваються швидко та не досягають значних проривів, пропорційних високим втратам, які вони несуть.

Українські війська також довели свою здатність обмежувати російське механізоване просування по всьому театру військових дій, особливо за умови хорошого укомплектування та оснащення. Українські війська перешкоджали російським військам здійснювати оперативно значущі просування та обмежували райони, де російським військам вдалося досягти тактично значних успіхів протягом 2023 та 2024 років.

Українські війська також активно відбивають російське просування в Куп'янську, що є першою успішною спробою України відбити спроби Росії захопити поселення такого масштабу за останні роки.

ISW продовжує оцінювати, що своєчасна та достатня західна військова допомога та продаж зброї Україні, у поєднанні з рішучими економічними заходами США та інших західних країн проти Росії, можуть дозволити Україні завдати Росії ще більших втрат на полі бою і, таким чином, поставити під сумнів теорію перемоги Путіна.

Почитати 28 пунктів "мирного плану" можна тут.

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News