У 407-му річницю штурму москви у Києві вшанували гетьмана Петра Сагайдачного, - ФОТО

11 жовтня представники Українського інституту національної пам’яті (УІНП) разом із Національним університетом «Києво-Могилянська Академія» вшанували визначного українського державного діяча та полководця – гетьмана Петра Сагайдачного.

Вони поклали квіти до пам’ятника Петру Сагайдачному на Контрактовій площі у Києві, повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власну кореспондентку.

У заході взяли участь голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, президент Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Сергій Квіт, представники органів влади, громадськість.

Поклавши квіти до памʼятника Сагайдачному, учасники заходу подякували за прекрасний похід військ Гетьмана та королевича Володислава на москву.

Нагодою для вшанування стала історична подія - цього дня виповнюється 407 років від часу штурму москви польсько-литовським та українським козацьким військом, що став кульмінацією походу на москву козацького війська на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним.

"Ця сторінка ранньомодерної військової історії є яскравим прикладом для сучасності: наскільки сильними можуть бути союзники об’єднані проти спільного ворога", - наголошують в УІНП.

Також фахівці УІНП зазначають, що в організації і здійсненні походу на москву Петро Сагайдачний показав себе як талановитий і рішучий полководець. Тож постать гетьмана Петра Сагайдачного отримала велику шану в майбутніх поколінь українців та українок. Іменем гетьмана називали військові частини періоду Української революції 1917–1921 років; на честь нього названо один з провідних вищих навчальних закладів сучасних Збройних Сил України.

Історична довідка УІНП:

1618 рік. На Сході Європи триває війна між Річчю Посполитою та московським царством – тогочасний вияв «гри престолів», так притаманної для XVII століття. 

Майбутній польський король Владислав IV прагнув зайняти московський престол та повернути втрачені в попередніх війнах землі. І ось до походу королевича приєднується Військо Запорозьке на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним.

На той момент козацтво було впливовою силою й такий союзник для Владислава був дуже доречний. До того ж, самим козакам було вигідно долучитися до майбутнього походу з власних політичних і економічних причин.

У червні 1618 року 20-тисячне козацьке військо пішло від Путивля до москви. Під час походу гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний показав себе як талановитий та рішучий полководець, що не раз збивав московитів з пантелику. 

Наступ розвивався успішно – запорожці захопили міста Лівни та Єлець, здобули низку перемог на рязанщині та в мещерських краях. Вже восени козацтво підійшло до села тушино, де вони об’єднались з союзним польсько-литовським військом.

11 жовтня запорожці, на чолі з Сагайдачним, та військо королевича Владислава почали штурмувати москву. Тим часом козаки досягли успіхів й на південь від москви – їм вдалось заволодіти калугою та серпуховим. московити були вражені таким перебігом подій і почали схилятись до переговорів.

Похід завершився укладенням Деулінського перемир’я, 11 грудня 1618 року, за яким загарбані московитами Чернігівська, Новгород-Сіверська та Смоленська землі поверталися до Речі Посполитої.

Штурм москви козаками Сагайдачного разом з польсько-литовським військом королевича Владислава став яскравою сторінкою українсько-польсько-литовської військової співпраці, яка так актуальна й нині, під час вже сучасної війни з росією.

Постать гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного стала патроном українського війська в майбутньому. У 8-й дивізії Запорізької групи Армії УНР існував 24-й полк імені гетьмана Петра Сагайдачного. ЗСУ також не забули про підкорювача москви – ім’я славетного гетьмана носить Національна Академія сухопутних військ у Львові.

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News