"Перевагу слід надати законопроєкту 13531": екперти проаналізували всі 3 законопроєкти щодо відновлення незалежності НАБУ і САП

У відповідь на громадський тиск після ухвалення суперечливого Закону № 4555, який значно обмежив незалежність НАБУ і САП на користь посилення ролі Генерального прокурора, парламент та президент зареєстрували три альтернативні законопроєкти для відновлення автономії антикорупційних органів. 

Чим відрізняються законопроєкти? Які недоліки має кожен із законопроєктів і який з них є найменш суперечливим? Відповіді на ці запитання читайте в аналізі від Центру політико-правових реформ (ЦППР).

Депутатські законопроєкти №№ 13531 і 13531-1

Як зазначають у ЦППР, депутатські законопроєкти №№ 13531 і 13531-1 є майже ідентичними й пропонують повернення до редакцій Кримінального процесуального кодексу (КПК) та Закону «Про прокуратуру», що були чинними до ухвалення Закону 4555. Єдина відмінність полягає у тому, що № 13531-1 пропонує положення, відповідно до якого працівники НАБУ зобов’язані пройти атестацію в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від проходження цієї процедури або її непроходження такий працівник звільняється. Доцільність і мета її проведення ad hoc лишається незрозумілою, адже у НАБУ діє Управління внутрішнього контролю, яке, зокрема, уповноважене проводити службові розслідування, моніторинг способу життя працівників НАБУ, а також перевіряти обставини, пов’язані з порушенням ними стандартів та принципів етичної поведінки.

Президентський законопроєкт №13533

Президентський законопроєкт 13533 хоча й повертає незалежність НАБУ і САП, але залишає широкі повноваження Генерального прокурора: надавати обов’язкову для виконання письмову вказівку керівнику будь-якого органу досудового розслідування, щоб отримати матеріали кримінального провадження, зокрема й від Бюро економічної безпеки (БЕБ). Якщо керівник органу досудового розслідування або слідчий не виконає вказівку прокурора, то це дає підстави для передання провадження іншому органу. Щоправда, це правило не поширюється на НАБУ. Це повноваження впроваджує (а по суті відновлює з пострадянських часів) наглядову функцію Генерального прокурора за будь-якими кримінальними провадженнями, посилює централізацію в органах прокуратури.

Також Президент пропонує, щоб спори про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності БЕБ, вирішував Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки). Ця норма може бути дещо збалансована у випадку призначення незалежного очільника БЕБ.

Крім того, у разі ухвалення законопроєкту 13533, у Законі «Про прокуратуру» можуть залишитися спрощені процедури призначення на посаду прокурора на час дії воєнного стану, а також можливість звільнити прокурора у разі, якщо він не надав згоду на призначення на вакантну або тимчасово вакантну посаду чи переведення на таку посаду до іншого органу прокуратури протягом 30 днів з дати повідомлення його про наявність вакантних посад. Ми вже вказували на недоліки цих положень, вони створюють умови для наповнення органів прокуратури менш професійними, але більш лояльними до влади прокурорами і не виключають корупційну складову.

Втім, варто наголосити, що вони матимуть негативний вплив як на органи прокуратури загалом, так і на САП, оскільки спрощені процедури призначення на посади (без досвіду роботи та конкурсів) та підстави для звільнення, які по суті є інструментом тиску на прокурорів, поширюватимуться і на антикорупційний підрозділ. 

Як ми зазначали раніше, сумарні зміни до Закону «Про прокуратуру», впроваджені Законом № 4555, фактично закріпили ручне управління прокуратурою, послабили незалежність прокурорів, частково знівелювали результат реформи прокуратури, якого вдалося досягти.

Також у президентському законопроєкті є положення, які пропонують проведення поліграфологічних досліджень працівників НАБУ, САП, БЕБ, Офісу Генпрокурора, Державного бюро розслідування, Нацполу, які мають допуск до державної таємниці, на предмет зв’язку з державою-агресором. Така процедура має низку недоліків, зокрема – не є науково доведеною і може порушувати право на повагу до гідності, яке передбачає неможливість проведення медичних, наукових чи будь-яких інших дослідів щодо людини без її вільної згоди (ч. 3 ст. 28 Конституції України).

Сумнівною видається і пропозиція Президента заборонити усім працівникам НАБУ виїжджати за кордон, крім випадків службових відряджень. Наразі це обмеження поширюється лише на працівників, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади. Це може створити умови для додаткового контролю над працівниками антикорупційного органу та ускладнити їх роботу в межах міжнародної правової допомоги, а також порушити їх права, наприклад, у випадках необхідності отримання лікування за кордоном. 

Законопроєкти №№ 13531, 13531-1, 13533 пропонують виключити з КПК додаткову підставу для несанкціонованих обшуків, яка суперечила Конституції та надавала можливість прокурорам, дізнавачам і слідчим невідкладно вилучати докази у приміщеннях без ухвали суду. Однак це положення як у первинній редакції, так і в редакціях, пропонованих законопроєктами, потребує коректив, оскільки Конституцією передбачено, що гарантія недоторканності житла без ухвали суду може бути порушена лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. Але КПК замість терміну «злочин» послуговується терміном «кримінальне правопорушення», який охоплює також кримінальні проступки (найменш тяжкі кримінальні правопорушення).

Висновок

"Таким чином, усі три законопроєкти, безперечно, сприятимуть відновленню незалежності НАБУ і САП, проте законопроєкти 13531-1 та 13533 потребують доопрацювання, особливо законопроєкт 13533 в частині положень, що можуть використовуватися як інструменти тиску на інші органи досудового розслідування та прокурорів. З огляду на це, очевидно, до них будуть зауваження, наявність яких виключає можливість прийняття законопроєкту в один день за основу і в цілому (ч. 4 ст. 102 і ч. 2 ст. 114 Регламенту Верховної Ради України). Відповідно, перевагу слід надати законопроєкту 13531", - зазначили у ЦППР.

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News