Мітингували під міськрадою, формували списки виборців, вимагали перевірити факт захоплення влади у місті: що відбувалося в Кривому Розі 10 лютого в минулі роки

10 лютого за останні роки у місті та регіоні відбувалися події, що привертали увагу громадськості — від соціальних ініціатив і політичних заяв до кримінальних справ та історичних вшанувань.

Ми згадуємо найцікавіші новини, про які писали цього дня у попередні роки.

Що відбувалось 10 лютого у попередні роки у Кривому Розі:

У 2014 роціми писали, як у Криворізькому районі для пенсіонерів діє «Університет третього віку». У селі Вільному Криворізького району у приміщенні будинку культури пройшло чергове заняття «Університету третього віку» на факультеті «Основи медицини та здорового способу життя».

У 2014 році ми писали, що батьки криворізьких студентів поскаржилися правозахисникам на міліцію.

Батьки студентів Криворізького педінституту звернулися до криворізьких правозахисників із листом, у якому вони висловили обурення тиском на своїх дітей з боку адміністрації навчального закладу та правоохоронних органів. Повідомлялось, що групу студентів було викликано на бесіду до проректора. Під час «довірчої розмови», яка тривала більше години, працівники міліції, за словами батьків, умовляли студентів утримуватись від участі у політичних акціях.

«Такі активні найкращі студенти мають навчатися, а політика – це справа політиків. Активна позиція може стати мішенню для провокаторів», - цитуються у листі слова, звернені до студентів на зустрічі.

10 лютого 2015 року співробітниками міліції знешкоджено злочинну групу, яка готувала напад на криворіжця Володимира Зеленського та членів його родини.

В цей день 2015 року ми також повідомляли, що у своїх останніх інтерв'ю Скрябін говорив про жахливий стан доріг у Кривому Розі.

10 лютого 2016 року ми писали про те, Дніпропетровська ОДА закликала мера Кривого Рогу провести аудит водопостачальних підприємств та розрахуватись з боргами.

У 2016 роціпрокуратура Кривого Рогу порушила кримінальну справу проти нардепа Семенченка.

У 2016 році було затримано одесита, який стріляв у криворізького активіста Штефана.

У 2016 році ми повідомляли 10 лютого, що розпочалася робота щодо формування списків виборців, які беруть участь у голосуванні на позачергових виборах криворізького міського голови.

Також в цей день 2016 рокуми писали про заклик заступника міністра: Якщо ви не боротиметеся за прозорі закупівлі у Кривому Розі, то корупціонери самі себе не "відреформують"

У 2017 роцівчений-нейрофізик родом із Кривого Рогу зробив важливе світове відкриття.

У 2017 роціпрацівниця криворізького моргу наживалася на чужому горі, продаючи тіла померлих родичів.

У 2017 роціу Федерації регбі Кривого Рогу з'явилася нова емблема – символом спортсменів став Козак Ріг. Автором емблеми виступив відомий київський художник Андрій Єрмоленко, руці якого належить і логотип батальйону "Кривбас". Він виконав роботу у чорно-червоній стилістиці.

У 2019 роцікриворізькі поліцейські долучились до флешмобу офіцерів поліції "Я - Бандера!"

У 2019 році криворіжці виявили, як на центральному проспекті міста мільйони протікають повз міський бюджет.

10 лютого активісти та депутат міськради Наталія Шишка перевірили, як поповнюється міський бюджет з торгівлі тютюновими виробами. Контрольну закупівлю сигарет учасники рейду здійснили у кіоску "Друк" на проспекті Гагаріна, 51, який належить ФОП Котляр М.А. Двоє людей, які купили сигарети, не отримали фіскальні чеки. Фіскальні чеки не видавалися продавцем та іншим покупцям.

У 2019 роціми повідомляли про те, що САП відновила розслідування справи щодо криворізького нардепа Олександра Вілкула.

У 2019 роціна КП "Центр поводження з тваринами" сталася надзвичайна подія – тварини, яких кілька днів тому прооперували, втекли.

У 2019 році у Кривому Розі на підході до мітингу одного з кандидатів у Президенти України зупинили громадянина із 10 літрами зеленки.

"...Кривий Ріг - на підході до мітингу одного з кандидатів зупинили громадянина з 10 (вдумайтеся!) літрами зеленки. Літрами!! У 4 містах протягом одного дня вилучали зеленку у різного роду активістів... З глузду з'їхали зовсім?", - написав у соцмережі міністр МВД Арсен Аваков.

У 2019 році у Кривому Розі вшанували пам'ять головного отамана Холодного Яру Костя Пестушка. 

У 2019 роцікриворізька група Brunettes Shoot Blondes пройшла у фінал нацвідбору на Євробачення - 2019.

У 2020 роцідепутатка  Криворізької міськради заявила, що їм знову пропонують голосувати "за кота в мішку"

10 лютого 2020 року криворізькі підприємці зібралися біля будівлі міської ради. Підприємці проводили всеукраїнську акцію СТОПpressФОП, виступаючи за збереження спрощеної системи оподаткування.

У 2021 роціми розпитували, як карантин вплинув на життя успішних криворіжців. 

У 2021 роціначальника Криворізького відділу поліції Сергія Лукашова перевели до Кам'янського районного управління.

У 2021 році активісти виявили, що у Кривому Розі під час ремонту басейну не подумали про людей з інвалідністю.

У 2022 роціУповноважений із захисту державної мови вимагав демонтувати у Кривому Розі рекламу, розміщену з порушенням Закону.

"Деградація та бандитизм без купюр": криворіжці поділилися враженнями про фільм "Носоріг". У 2022 роціу Кривому Розі відбувся допрем'єрний показ фільму "Носоріг". Велика зала кінотеатру "Олімп" цього вечора не змогла вмістити всіх охочих подивитися кіно, що знімалося в Кривому Розі. Серед перших глядачів кінострічки у Кривому Розі були її творці – режисер Олег Сенцов, продюсер Денис Іванов, виконавець головної ролі Сергій Філімонов, виробничо-творчий колектив, у тому числі криворіжці, які знімалися у "Носорозі" у ролях різного плану та у масових сценах.

В ніч на 10 лютого 2023 року військовослужбовці рф, нехтуючи нормами міжнародного гуманітарного права, здійснили ракетний обстріл одного із енергетичних об’єктів Криворізького району Дніпропетровщини.  Внаслідок ворожої атаки поранено двох працівників підприємства.

У 2024 році криворіжці у Верховному Суді намагались змусити Раду перевірити факти захоплення влади у Кривому Розі.

Також в цей день у 2024 роціми писали про те, що президент України Володимир Зеленський звільнив генерала-лейтенанта Сергія Шапталу з посади керівника Генерального штабу ЗСУ. На його місце призначили генерал-майора Анатолія Баргилевича.

Цей день в історії 

1810 - урочисте відкриття Одеського оперного театру. Цього дня російська група П. Фортунатова поставила одноактну оперу Фреліха "Нове сімейство" і водевіль "Утішена вдова"

1940 - початок депортації населення із західних областей України.

Після включення цієї території до СРСР почалася радянізація краю. Першою складовою політики радянізації та справжньою трагедією для населення стала депортація. Для комуністичної влади депортації стали засобом  політичного переслідування та адміністративного покарання. Протягом 1939 – 1941 років ці акції повинні були зруйнувати структури польського державного і адміністративного апарату, «буржуазної» системи управління і власності. 

В ході акції, що розпочалася 10 лютого 1940 року до Сибіру, Казахстану та північних районів СРСР насильно вивезено до 220 тис. українців та поляків. На підготовку до виселення людям давали годину. Брати із собою дозволялося лише одяг, взуття, продукти харчування на один місяць. Перевозили людей у товарних вагонах під озброєною вартою, бо ж депортували «ворогів народу». 

1947 - у Парижі підписано мирні договори між державами-переможцями у Другій світовій війні та колишніми союзниками гітлерівської  Німеччини (набули чинності 15 вересня  1947 р.)

Міжнародні свята та пам'ятні дати

День домовика – свято пригощання домовика. 10 лютого давні слов’яни відзначали свята День домовика – свято пригощання домовика (Кудеси) та Велесичі. 

Домовик – це міфологічний слов’янський персонаж, який є добрим духом – хранителем домашнього вогнища. Домовик за характером вередливий, проте всіляко допомагає гарним родинам, які підтримують чистоту й не сваряться, дбає про здоров’я худоби та домашнє господарство.  Водночас домовик карає скупих, злих і байдужих людей.

10 лютого заведено частувати домовика його улюбленими ласощами: солодкою кашею, хлібом, молоком та різноманітними солодощами. Насипати їжу духу-хранителю потрібно в окремий посуд. На Кудеси у вашій оселі повинно бути весело і затишно.

У свято Велесичі вшановували Велеса та його небесних воїнів. Велес у міфології слов’ян є богом мистецтва, торгівлі та підземелля. Крім цього, Велес піклується про худобу та багатство.

Вкрай важливо провести 10 лютого в родинному колі, не лаятись, думати позитивно та обов’язково вшанувати пам’ять пращурів.

Міжнародний день боротьби з епілепсією. Щороку в другий понеділок лютого світ відзначає Міжнародний день боротьби з епілепсією.

Епілепсія — це неінфекційне хронічне захворювання мозку, від якого страждають близько 50 мільйонів людей у світі. Для цієї хвороби характерними є періодичні напади з судомами та втратою свідомості. Вони пов’язані зі змінами у ритмі електричних імпульсів, які постійно генерує людський мозок.

Епілепсія здавна була для людей загадковим захворюванням, якому приписували містичний зміст. Цю хворобу супроводжували страх, нерозуміння, соціальна ізоляція. На жаль, в деяких країнах схожа ситуація зберігається й зараз, що знижує якість життя хворих та їхніх близьких.

Цього дня народились:

1773 – на Харківщині народився Василь Каразін, засновник Харківського університету, вчений-винахідник. Походив з дворянського роду, який мав свій герб з 1627 року. Навчався у приватних пансіонах Кременчука та Харкова. Там захопився творами Григорія Сковороди. Був на військовій службі.

Згодом оселився у своєму маєтку в селі Кручик, одружився з дівчиною-кріпачкою. Він мріяв виїхати за кордон, щоб «серед просвіченого суспільства… живити свою мораль». Але покинути межі Російської імперії без дозволу царя не міг. Каразін спробував втекти з вагітною дружиною та слугою за кордон, але їх перехопили. 

У 1801 році королем став Олександр І, який запросив Каразіна радником. У цей період він заснував Міністерство просвіти та університет у Харкові (1805). Водночас нажив собі могутніх ворогів, які добилися відставки Каразіна. Перебуваючи у своєму маєтку в селі він повсякчас скаржиться імператору, дорікає йому і потрапляє під нагляд поліції. Каразіну заборонять жити в столицях, пізніше він потрапить до в’язниці.

Завершиться життя Василя Каразіна 16 листопада 1842 року у Миколаєві.

1895 - у містечку Пула (нині Хорватія) народився Вільгельм Габсбург (Василь Вишиваний), нащадок королівської династії Габсбургів, ерцгерцог, якого вважали претендентом на гетьманську булаву, політик, дипломат, поет, полковник Легіону Українських Січових Стрільців та Армії УНР.

Вільгельм Габсбург (Василь Вишиваний) (1895 - 1948). 1915. Фото: uk.wikipedia.org.

Разом з українськими вояками він розділив тягар боротьби за Україну. Свою поетичну збірку «Минають дні...» з 23 віршів присвятив українським січовикам: «Борцям, що впали за волю України». Він став поборником українських інтересів, за які поклав життя у Лук’янівській в’язниці.

З 12 років Вільгельм Габсбург жив у місті Живець у Західній Галичині. «Там я перший раз почув про Українців, – писав у мемуарах Василь Вишиваний, – Поляки називали їх «Русіни» і висказувалися про них, як про розбишаків, бандитів. Я свято вірив, що Українці, які так недалеко від Живця живуть, це дійсно розбишацьке племя. В 17 році життя довелося мені поїхати в гуцульські гори. Їхав через Львів і Станиславів інкогніто. Вражіння з гуцульських гір мав  чудесне…В Ворохті зустрів гуцула-селянина…я замешкав у нього. Їздив скрізь, шукаючи українських розбишаків. Але надармо. Це мене розчарувало. Від тоді я зовсім змінився і до Живця вернув іншим, як виїхав».

Він закінчив військову академію і 1915-го поїхав на фронт, де командував українською сотнею. Згодом – армійською групою, до складу якої належав легіон Українських січових стрільців. Розмовляв українською, під одностроєм часто носив вишиванку, яку йому подарував один із підлеглих. За це отримав прізвисько Василь Вишиваний. «Моя сотня, зложена тільки з українців, мала національну українську свідомість, але боялася виявляти її, бо тоді кождого українця уважали політичне підозрілим. Старшини в сотні були самі німці. Страх українців перед переслідуванням доходив до того, що деякі признавалися до польської народности. За це я лаяв страшенно і казав їм, що коли я признаюся до українського народу, то і вони можуть це сміло робити. Військова і моральна вартість моєї сотні представлялася дуже добре. Я взагалі уважаю українців найкращими жовнірами. Тільки вони трохи подібні до овець: як мають провід, котрому вірять, то підуть в огонь і в воду, та й виконають навіть неможливе до виконання».

Вільгельм Габсбург, як член імператорської родини, автоматично став членом сенату. Там він познайомився з українськими парламентарями, зокрема з Євгеном Петрушевичем.  

До кінця життя Василь Вишиваний вважатиме себе українцем. Після поразки Української революції він житиме у Відні. Там його 1947-го заарештує радянська секретна служба СМЕРШ. Згодом  Вільгельма Габсбурга перевели до Лук'янівської в’язниці Києва. Йому інкримінували шпигунську діяльність із західними державами, союзниками СРСР по антигітлерівській коаліції, та звинувачували в зв’язках з ОУН.

Допитували його російською, він відповідав українською. Вирок – 25 років таборів. 18 серпня 1948-го Вільгельм Габсбурґ помер у в’язничній лікарні. Похований на Лук’янівському цвинтарі.

Фото з Лук’янівської в’язниці. 1947. Фото: jagjelon-ja.webnode.com.ua.

1903 — Охрім Кравченко, український художник—монументаліст, графік, представник школи Михайла Бойчука

1907 - народився Василь Ремесло, визначний український радянський селекціонер.

1935 — Таїсія Литвиненко, акторка і режисер львівського драматичного театру імені Марії Заньковецької, народна артистка України

1936 — Богдан Горинь, український політичний та громадський діяч, народний депутат України, журналіст, колишній дисидент.

1947 — Євген Савчук, народний артист України, художній керівник Національної заслуженої академічної капели України «Думка»

1972 — Анатолій Смітюх, військовослужбовець ЗСУ, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну. Герой України (6 грудня 2023 року, посмертно)

1975 — Антон Якутович, український живописець, син графіків Сергія Якутовича та Ольги Якутович. Онук Георгія Якутовича.

1993 — Тарас Чайка, офіцер Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (посмертно).