• Головна
  • У День народження Степана Бандери згадуємо найвідоміші його вислови про свободу та Україну
15:10, 1 січня

У День народження Степана Бандери згадуємо найвідоміші його вислови про свободу та Україну

У День народження Степана Бандери згадуємо найвідоміші його вислови про свободу та Україну

1 січня 2024 року виповнюється 115 років від дня народження провідника українських націоналістів, голови проводу ОУН-Б, співавтора Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року Степана Бандери.

Народився Степан Андрійович 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів (нині – Калуського району Івано-Франківської області). Навчався в українській гімназії в Стрию, де став членом Пласту, згодом навчався у "Львівській Політехніці". Брав активну участь в житті українських товариств "Просвіта", "Основа", "Сокіл" та інші. Займався спортом (біг, плавання, лижі, шахи), не палив, не вживав алкоголю, співав у хорі та грав на гітарі.

У 1933 році Бандеру призначили крайовим провідником ОУН, брав участь у конференції ОУН у Празі. Під керівництвом Бандери ОУН починає серію каральних акцій проти представників польської окупаційної влади, зокрема вбивство радянського консула Майлова (в знак протесту проти Голодомору) та міністра внутрішніх справ Польщі Перацького, під керівництвом якого Польща проводила репресивні акції "пацифікації" проти українців.

У 1934 році поляки арештували Степана Бандеру, а на переломі 1935-1936 років він опинився на лаві підсудних у Варшаві. Щодо Бандери використовували слово "терорист", – пише Інститут національної пам'яті. Цей штамп, напевно, найстаріший, адже терористом його називала ще польська влада. Відповідаючи на цей закид на суді у Варшаві, він чітко показав своє ставлення до терористичних методів боротьби в тактиці ОУН:

"Прокурор сказав, що на лаві підсудних засідає гурт українських терористів та їхній штаб. Хочу сказати, що ми, члени ОУН, не є  терористами. ОУН огортає своєю акцією всі ділянки національного життя. Заявляю, що ні програмово, ні, якщо йде мова про кількість членів у поодиноких ділянках організаційної праці, бойова акція не є єдиною, не є першою, але рівнорядною з іншими ділянками. Тому, що в цій залі розглядали атентати, що їх виконувала Організація, міг би хтось думати, що Організація не числиться з життям людини взагалі і навіть з життям своїх членів. Коротко скажу: люди, які  весь час у своїй праці є свідомі, що кожної хвилини самі можуть втратити життя, такі люди, як ніхто інший, вміють цінити життя. Вони знають його вартість. ОУН цінить вартість життя своїх членів, дуже цінить, але - наша ідея в нашому понятті є така велична, що коли йде про її реалізацію, то не одиниці, не сотні, а мільйони жертв треба посвятити, щоб її таки реалізувати".

У 1936 році Бандеру, разом із іншими діячами ОУН, засудили до смертної кари за вбивство Перацького. Згодом смертну кару замінили на довічне ув'язнення. На волю вийшов у 1939 після початку Другої світової війни. 

У 1940 році очолив "Революційний провід ОУН", що утворився через розкол організації після смерті Коновальця. Рішенням Проводу Організації 30 червня 1941 р. проголошено відновлення Української Держави у Львові. Влітку 1941 року німці заарештували Бандеру і помістили в концтаборі "Заксенгавзен". На свободу випустили в 1944 році, коли німці намагалися схилити ОУН до співпраці, але Бандера ці пропозиції відкинув. 

Після війни організує крайовий зв'язок і бойові групи ОУН-Б. До 1948 року сім'я шість разів змінюватиме місця проживання. Зрештою, через необхідність дати доньці хорошу освіту, родина у 1954 році остаточно переїжджає до Мюнхена.

Саме в Мюнхені Степан Бандера провів останні роки життя, проживаючи під паспортом на ім'я Штефана Попеля. 

15 жовтня 1959 року в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 (Kreittmayrstraße), в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров'ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанідом калію.

Читайте також: Цієї ночі ворог знищив музей Романа Шухевича і поцілив по університету, де навчався Степан Бандера, - ФОТО

Найвідоміші цитати Степана Бандери:

– Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний.

– Хто будує на невластивих для нашого ґрунту світоглядових підвалинах, той, навіть при добрій волі й найкращих намаганнях, не поставить нічого тривкого, тільки помножить руїни.

– Без власної держави, без визволення, отже і без визвольної боротьби, Україна не може мати ані свободи, ані добробуту, ані якої-небудь тіні демократії.

– Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою. – Комунізм цілком противний духові української нації.

– Нашим природним середовищем стало вже змагання, змістом нашого життя – боротьба. 

– Якщо завтра на зміну большевизмові прийде інша форма російського імперіялізму, то він так само насамперед звернеться всіма своїми силами проти самостійности України, на її поневолення. Російський народ, як і досі, буде нести той імперіялізм, робитиме все, щоб тримати Україну в поневоленні.

– Основна частина боротьби революційної організації з ворогом — це і є боротьба за душу людини, за ідейний вплив на цілий нарід, за поширення ідеї й концепції визвольної революції серед найширших мас народу, захоплення їх цією ідеєю і через це приєднання їх на бік визвольної боротьби.

– З москалями нема спільної мови.

– Хоч які великі жертви – боротьба конечна.

– Самостійну державу може здобути собі український народ тільки власною боротьбою і трудом.

 Розділені кордоном смерти, але з’єднані зв’язком віри, ідеї і любови – живі та померлі можуть собі взаємно помагати перед Богом і через Бога

– Революційне змагання – це національна боротьба в площині духовності, культури, боротьба суспільно-політична й мілітарна, за повне знищення існуючого стану, його змісту й за побудову цілком нового, під кожним оглядом кращого стану, який відповідає потребам і бажанням українського народу.

– В усякій боротьбі і в усякій розумній політиці сенс полягає в тому, щоб, жертвуючи малим, частинними позиціями і вартостями, здобути головну мету. В цьому полягає всяка перемога, виграш. А пожертвувані, втрачені вартості – це ціна перемоги. Що більша мета, що тяжче змагання – то більші бувають жертви.

– Наша внутрішньо-політична праця скерована на те, щоб дослівно охопити ввесь загал громадянства, щоб дійти до кожного українця, як причетного, так і непричетного до загального громадського життя, однаково — в рамцях того життя, чи поза ними, і незалежно від них.

– Найважливіша справа — здобути безпосередній вплив, включити у нашу боротьбу найбільшу і найвартіснішу їх частину. Тому за об’єкт своєї політичної праці беремо всю народню масу.

– Завершенням національно-визвольної революції має бути відбудова і закріплення Самостійної Соборної Української держави. Передумовою для відновлення самостійного державного життя є знищення на Українських Землях совєтської влади, її органів і силових інструментів, знищення комуністичної партії і системи, усунення з України всіх сил, які захищають російський імперіялізм і протиставляться самостійницьким змаганням.

– Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовість допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою.

– В кожному ідеологічному чи політичному русі найважливішу роль відіграють два основні його складники: ідея і людина. Провідні ідеї і світоглядові засади в ідеологічному русі та керівні програмові постанови в політичному – творять “душу”, істоту, внутрішній зміст руху. Люди, які визнають, поширюють і здійснюють ідеї та програму, і з тією метою беруть активну участь в русі, – творять його живий, діючий організм.

– Наш народ завжди прагне волі для себе і бажає її для інших народів. Він боровся і бореться за правду і справедливість. Ми хочемо жити у згоді і взаємному шануванні з усіми народами доброї волі. Такі самі права визнаємо за іншими народами, за які боремося для себе. 

– Чистий, незаплямлений крутійствами й компромісами зі злом український націоналізм вийде переможцем з важкого, але величного змагання проти сатанічної большевицької Москви. Він переможе, бо в ньому велика Правда української нації, згідно з Божими законами, життя народів і людей у свободі й справедливості

– Творення, формування кадрів для визвольної боротьби – це і є найсуттєвіше, головне завдання цілого революційного процесу

Ідеї українського націоналізму й героїчні подвиги революційної боротьби розбуджують глибоко приспані, сковані большевицькими дибами енергію і найвищі вартості козацьких нащадків.

Слідкуйте за новинами в Telegram

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook

Читайте нас на Google News.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Україна #СтепанБандера #українськіНаціоналісти #ОУН #провідникукраїнськихНаціоналістів
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Останні новини
Оголошення
live comments feed...