Воркшоп «Зупинити насильство зможемо разом» відбувся днями у Кривому Розі у рамках Міжнародної кампанії «16 днів проти насильства», яка проводиться з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, гендерно зумовленого насильства, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Як повідомляє сайт 0564.ua, співорганізатори воркшопу - Криворізький навчально-науковий інститут Донецького державного університету внутрішніх справ (ДонДУВС) та Криворізький місцевий центр надання безоплатної вторинної правової допомоги зібрались за «круглим столом» разом з представниками органів, установ та служб, компетентних у сфері запобігання та протидії насильству – правоохоронцями, пенітенціаріями, представниками виконкому міськради, суддівської влади, громадських організацій, адвокатами, науковцями.
Захід проходив на базі ДонДУВС. Відкриваючи його, завідувачка кафедри правоохоронної діяльності та поліцеїстики Надія Носевич повідомила, що міжнародну кампанію «16 днів проти насильства» було започатковано ще у 1999 році, однак Україна приєдналась до неї у 2001 році. Метою організованого воркшопу вона назвала привернення уваги суспільства до проблематики насильства, виявлення наявних у цій сфері проблем, визначення заходів, спрямованих на покращення роботи та активізація діяльності усіх органів та служб у сфері протидії насильству, у тому числі й домашньому.
Вітаючи учасників воркшопу, проректор університету – директор Криворізького навчально-наукового інституту ДонДУВС Пилип Єпринцев зауважив, результатом заходу стане не лише професійний аналіз ситуації у сфері запобігання насильству, але й оформлення відповідних методичних рекомендацій, реалізація яких поліпшить ефективність взаємодії між компетентними суб’єктами.
Фахівчиня зі зв’язків з громадськістю Криворізького місцевого центру надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталя Кожем’яка на початку заходу представникам різних органів та служб, повноважених реалізовувати політику щодо запобігання насильству та реагування на його прояви, запропонувала проаналізувати ситуацію у сфері надання ними послуг,навести статистичні дані за 2021 – 2022 рік та окреслити існуючі у роботі проблеми.
Для участі у воркшопі до Кривого Рогу прибув і регіональний представник омбудсменаВладислав Онищенко, який зазначив, що для Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини напрямок роботи з протидії насильству та захисту прав людей, що постраждали від домашнього та гендерно зумовленогонасильства, є одним з ключових. Він додав, що з загальної сукупності цьогорічнихзвернень до омбудсмена 116 звернень надійшли від тих, хто потерпів від насильства (минулого року за аналогічний період звернулося 180 осіб). Це, на перший погляд, невелике число набуває зовсім іншого значення, якщо врахувати, що до представництва омбудсмена звертаються люди, яким відмовили у допомозі, у поданні заяви до органу поліції, права яких були порушені, яким не надали належного соціального захисту чи безоплатної правової допомоги на місцях. До того ж, за словами Онищенка, з числа осіб, права яких були порушені, лише незначна частина знає про інститут Уповноваженого з прав людини як про дієвий механізм поновлення своїх прав. Хибною він назвав думку деяких громадян, котрі нині вважають, що через воєнний стан питання захисту і поновлення їхніх прав відійшли на другий план. Тож регіональний представник омбудсмена переконаний, що у реальності потерпілих від насилля, яким було відмовлено у захисті їхніх прав, набагато більше.
Владислав Онищенко проінформував також про моніторингові візити представників омбудсмена до суб’єктів реалізації державної політики з метою визначення результативності їхньоїроботи з забезпечення прав осіб, які постраждали від насильства, та навів один з випадків у Криворізькому районі, коли поновлення прав дітей, як жертв насильства, було значно відтерміноване у часі через неналежне реагуваннясуб’єктів реагування.
Насамкінець він висловив сподівання, що організований у Кривому Розі «круглий стіл» з залученням усіх зацікавлених служб дійсно стане тим майданчиком, який дозволить зробити роботу усіх компетентних органів та служб більш ефективною.
Заступник міського головиКривого Рогу Сергій Мілютін проінформував, що з 25 листопада у місті стартувала акція «16 днів проти насильства», в рамках якоїзаплановано близько 700 заходів.У Кривому Розі працює міська Координаційна рада з питань сімейної та гендерної політики. Існує «відпрацьований та налагоджений» механізм взаємодії між суб’єктами, відповідальними за даний напрямок роботи.
Станом на 27 листопада 2022 року у місті відділами поліції складено 1113 протоколів щодо вчинення домашнього насилля. За 2021 рікбуло 1526 протоколів. Цьогоріч виписано 729 термінових заборонних приписів, за цей самий період минулого року- 1179 таких приписів. Правоохоронцями проведена корекційна робота з кривдниками у 19 випадках (у 2021 році – 77).
За словами Мілютіна, Кривий Ріг став одним з найбільших хабів в Європі для ВПО, в нашому місті їх вже понад 75 тисяч.
«Ми розуміємо, що люди, які втратили все, які пройшли через жахи війни, це окрема категорія, на яку ми маємо звернути особливу увагу. При цьому, якщо місцеві криворіжці знають, що у нас є Кризовий центр для жінок, які постраждали від насилля в сім’ї, який працює у нас з 2018 року, то я думаю, що більшість ВПО про цей центр не знає. Тому ми проводимо роботу у шелтерах, місцях компактного проживання переселенців, проводимо роботу з тими, хто отримав квартири за програмою «Прихисток» та іншими для того, щоби, у тому числі, інформувати, куди звертатись. І я знаю, що таку ж роботу проводять і громадські організації, які співпрацюють з міжнародними партнерами», - зазначив посадовець.
Він нагадав про дві мобільні бригади, які працюють у місті, та про придбання у 2021 році автівки для однієї з них; про Криворізький ресурсний центр примирення та корекційно-відновлюваних програм, який створив і впровадив у практику 11 корекційних програм для жертв сімейного насилля.
Отож, підсумовуючи сказане, Сергій Мілютін зауважив, що у Кривому Розі проводиться велика системна робота з запобігання домашньому насиллю та захисту постраждалих від насилля.
Про роботу своїх підрозділів, наявні проблеми та шляхи їх подолання розповіли правоохоронці: начальник сектору взаємодії з громадами Криворізького району Олег Подтергер, старший інспектор секторупротидії домашньому насильству відділу превенції Криворізького РУП Артем Ковальчук тастарша інспекторка відділузв’язків з громадськістюПолку патрульної поліції Олена Макарченко Грановська.
Так, порівнюючи умови роботи з запобігання та реагування на домашнє насильство у місті та на селі, Олег Подтергер зазначив, що у сільських громадах немає мобільних громад, у складі яких є психологи, та нарядів поліції. Натомість у сільській місцевості несуть службу дільничні інспектори поліції, ювенальна поліція та поліцейські офіцери громад. Причому у дільничних та представників ювенальної поліції,просто бракує часу на належне оформлення матеріалів та проведення бесіди. Поліцейський підрозділ протидії домашньому насильству під назвою «Поліна», за словами, Подтергера, фактично займається реагуванням. Тоді як на превентивну діяльність у представників усіх згаданих підрозділів бракує часу. Також він наголосив на необхідності посилення роз’яснювальної роботи з населенням у сільській місцевості та роботи психологів з тими, хто потерпає від насилля.
Артем Ковальчук проінформував, що у цьому році, станом до 27 листопада,було зареєстровано 4362 звернення на лінію «102» з кваліфікацією «домашнє насильство», тоді як у 2021 році за аналогічний період було 2964 таких виклики. Однак, зауважив він, служба «102» часом кваліфікує такі звернення як «хуліганство» або «інші події». Серед головних причин домашнього насилля правоохоронець назвав зловживання алкоголем і запропонував обмеження часу торгівлі алкоголем, як дієвий захід для запобігання домашньому насиллю.
Правоохоронець пояснив, що існують визначені терміни прибуття мобільної групи поліції для протидії домашньому насильству (підрозділ «Поліна») за викликом «102», однак у Кривому Розі працівники цього підрозділу забезпечені всього однією автівкою, а протяжність міста дуже велика. Тож час між викликом і прибуттям може становити 40 – 50 хвилин, щоу випадку, коли кривдник взявся за зброю (ніж, сокира…) може коштувати життя жертві насилля. Через відсутність належного ресурсного забезпечення своєю роботою «Поліна» не може охопити самі віддалені райони міста – Тернівський та Інгулецький.
Водночасекіпажі Полку патрульної поліції є по всьому місту, всі райони міста охоплені. Але патрульна поліція працює за різними напрямками роботи з запобігання та реагування на порушення чинного законодавства. Тож на практиці «патрульної поліції на всіх не вистачає». Про це заявила Олена Макарченко Грановська, наголосивши, що департамент патрульної поліції приділяє увагу покращенню правових механізмів протидії та запобігання насильству.
Щодо відділу зв’язків з громадськістю, який вона представляє, Олена пояснила, що цей підрозділ у співпраці з іншими службами та установамибільшою мірою займається профілактичною роботою, влаштовують акції, інформаційні кампанії, інші заходи для дітей. Таким чином підвищується рівень обізнаності дітей у питаннях захисту своїх прав, а правоохоронці все частіше фіксують звернення від дітей про факти домашнього насилля. Інспекторами патрульної поліції у цьому році (з січня по листопад)було складено 149 протоколів за статтею173з позначкою 2, за частиною 1 та 2,і винесено 119 термінових заборонних приписів. Також було зафіксовано 14 фактів вчинення домашнього насильства стосовно дітей, та 34 факти стосовно дорослих, з яких лише 2 стосувались насильства над чоловіками.
На інформацію правоохоронців про брак ресурсів, зокрема людських, відгукнувся Пилип Єпринцев, зауваживши, що і і курсанти і викладачі ДонДУВС залюбки співпрацюватимуть з ними, зокрема, з питання роз’яснювальної роботи з неповнолітніми, нагадавши про успішний досвід такої співпраці у минулому.
В.о. директора Криворізького відділу з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ольга Северін зупинилась на законодавчих та практичних аспектах роботивідділу. Вона згадала про внесення до чинного законодавства змін, які надали можливість особам, постраждалим від домашнього насильства та за ознакою статі,отримувати безоплатну вторинну правову допомогу. Це означає, що ці люди зможуть скористатися послугами адвоката для складання процесуальних документівта представництва в суді по цивільним та адміністративним справам. Для підтвердження свого права постраждала від насилля людина має надати документ, при цьому законодавством не визначено вичерпний перелік таких документів. Тож це може бути будь-який документ, який підтверджує факт вчинення насильства щодо цієї людини. Ольга звернулась до присутніх з проханням вчасно надавати такі документи (направлення та ін.), аби тим, хто пережив стрес не доводилося дарма «бігати по кабінетах».
За словами в.о. директора відділу з надання БВПД у минулому році загальна кількість звернень від постраждалих від насилля за отриманням безоплатної правової допомоги становила 72 звернення, з них 61 – за отриманням вторинної правової допомоги. Більше 50% звернень стосувались питання видачі обмежувального припису. Цього року кількість звернень зменшилась на 50% : звернулось 30 осіб, з яких 24 отримали вторинну правову допомогу.
На прикладі історії з власного життя Ольга Северін акцентувала увагу на тому, що до випадків насильства має бути нульова толерантність, а громадяни не мають залишатися байдужими у ситуаціях, коли поруч когось кривдять.
Відповідно до наведеної в ході воркшопу статистики простежується зменшення звернень цього року. Озвучувались різні причини зменшення показників – частина криворіжців виїхали за межі міста, країни; сприйняття людьми власних проблем, як вторинного, адже на першому плані – війна… Під час обговорення статистичних даних модератора заходу Наталя Кожем’якависловила думку, що збільшення звернень щодо домашнього насильства не обов’язково є негативним показником у роботі компетентних органів та служб. Адже на цей показник впливають і масштаби просвітницької роботи з населенням: чим більше люди дізнаються про шляхи захисту своїх прав, тим частіше вони звертаються за допомогою, більше довіряють представникам органів, котрі покликані допомагати у випадках насильства. Наталя закликала покращувати комунікацію, поширювати інформацію про те, куди звертатися людям у випадках насильства, доводити іншу корисну інформацію - разом створювати певний «інформаційний прошарок». Тоді, за потреби,громадяни звертатимуться.
Додамо, що учасники воркшопу неодноразово наголошували на тому, що попереду очікується «хвиля» - стрімке збільшення кількості випадків домашнього насильства. Такі очікування вони пов’язували з періодом, коли додому масово повертатимуться військові з фронту. Адже тривале перебування військовиху екстремальних умовах, в умовах постійного стресу, позначиться на їхній психіці, що, у свою чергу, впливатиме на стосунки у сім’ї. Мова велась про необхідність підготовки до такого «сплеску», адже психологічної допомоги потребуватимуть як ті, хто повернувся з війни, так і ті, хто чекав на них вдома.
Своїми практиками і думками поділилися адвокатка, медіатор відновлювального правосуддя для неповнолітніх, національний тренер впровадження міжародних стандартів захисту прав дітейу контакті та конфліктііз законом Наталя Радіонова та адвокат, професор кафедри правоохоронної діяльності та поліцеїстики факультету № 1 КННІ ДонДУВС Олександр Макаренко
У практиці Наталі Радіонової 26 обмежувальних приписів, є і приписи щодо дітей. За словами адвокати, на сьогоднішній день кількість звернень по обмежувальних приписах зменшилась, одна з причин – масовий виїзд матерів з дітьми за кордон. Найбільше ж Наталю засмучує те, що, у випадку відсутності належної реакції дорослих, потерпають діти, які зростають з відчуттям того, що домашнє насильство – це норма. Отож вони нестимуть такі переконання у повсякденне життя, у свої майбутні родини.
«Коли ми не захищаємо їхнє право зростати у нормальних умовах, де до них ставляться з повагою, згодомми стаємо свідками булінгу у школах, спілкування підлітків у суїциїдальних групах, знущання над тваринами та інших негативних проявів скаліченої у дитинстві свідомості».
Поліція, яка часто не бачить у дітях жертв насильства, порушення термінів розгляду звернень в судах, затягування термінів повідомлення кривдників про розгляд справи у суді та нерозуміння деякими суддями явища психологічного насильства батьків над дітьми – перелік проблем, озвучених Наталею Радіоновою під час воркшопу.
Одна із проблем, яку назвала Наталя, це несвоєчасний розгляд судами звернень представників потерпілих від домашнього насильства щодо винесення обмежувальних приписів. Законодавством передбачено розгляд таких звернень у судах упродовж 72 годин. За словами адвокати, трапляються випадки, коли цей розгляд розтягується на три – чотири засідання, і увесь цей час кривдник продовжує проживати зі скривдженими ним членами родини – тероризувати рідних, вимагати забрати звернення. «Тобто милишаємо жінок і дітей у кризовій, небезпечній ситуації. Був випадок, коли обмежувальний припис розглядався 9 місяців, за цей період його нагальність була втрачена, адже дитина переїхала до інших родичів, отримала паспорт. Однак причини затягування таких справ не зрозумілі», - зазначила виступаюча.
Їй також довелося постати перед проблемою неприйняття суддями явища психологічного насильства щодо дітей. Адвокатка навела приклад, коли дитину, яка сама поскаржилась на батька – кривдника, в суді вмовляли: «Це ж твій рідний батько, можливо треба примиритися»… Інколи судді казали, що справа «притягнута за вуха», «але ж він її не бив». Тож трапляється, що представникам потерпілих доводиться шукати розуміння у апеляційних судах.
На думку Наталі Радіонової,подібні випадки переконують, що для ефективного результату взаємодія компетентних органів, установ та служб має бути максимально на одному рівні.
Адвокат Олександр Макаренко вважає, що у довгостроковій перспективі дійсно має значення ефективність співпраці закладів вищої освіти, просвітницьких, громадських організацій, органів місцевого самоврядування…
Розгляд в судах він визначив як середньострокову перспективу в роботі, додавши, що погоджується з тим, що суди інколи «пробуксовують». Водночас він висловив сподівання, що після початку роботи Вищої Ради правосуддя, коли суддів почнуть притягувати до дисциплінарної відповідальності, ситуація в судах покращиться. На сьогоднішній момент з суддею, який вчиняє незаконно, або повільно, або поза розумним строком нічого зробити не можна, заявив Олександр Макаренко.
У перспективі короткостроковій, за його словами, часто значення має і звичайний людський чинник. Він зауважив, що результати роботи кращі там, де фахівці дійсно вболівають за свою справу. Натомість там, де фахівці бояться скандалістів або чиниться тиск, у роботі виникають проблеми.
Винесення термінового заборонного припису адвокат назвав дієвим і важливим заходом у реагуванні на проблему домашнього насильства. Однакдля того, аби дістатися цього етапу в роботі, важливо вчасно зреагувати на звернення щодо насильства. Макаренко привернув увагу колег до кількості незареєстрованихзвернень, які потім були внесені слідчими суддями. Часто звернення про насильство реєструються як прості звернення громадян, оскільки термін розгляду для таких звернень не 1 доба, а 30 діб, можна відправити звернення на дільничних, які «все стерплять
Олександр Макаренко навів конкретні приклади зі своєї адвокатської практики. А насамкінець заявив, що для ефективної роботи поліції, їй потрібно надати людей, ресурси і мотивувати.
Олексій Нестеренко –суддя – спікер Інгулецького районного суду Кривого Рогу навів статистику по розгляду справ, які стосуються домашнього насильства.Станом на 28 листопада до Інгулецького райсуду надійшло 154 справи, розглянуто 107 справ, повернуто на до оформлення 29 і залишок нерозглянутих 18 справ. Проблематика простежується у тому, що майже 20% справ повернуто на до оформлення через неякісно складені протоколи, неякісно зібрані докази, що спричиняє затягування термінів у притягненні до відповідальності а також збільшення часу державного механізму – повторний судовий розгляд, повторну роботу працівників поліції.
Зі 107 розглянутих справ у 58 випадках були накладені стягнення (39 осіб – штрафи, 18 осіб – громадські роботи, 1 особа – адмінарешт), щодо 49 осіб провадження були закриті. Нестеренко назвав жахливим показником, коли по майже половині справ закриті провадження, тобто особи не понесли відповідальності. Однак не йдеться про те, що це обов’язкововинні не понесли відповідальності. Є справи, в яких дійсно відсутній склад адміністративного правопорушення – це 6 справ (12%), є 7 справ (14%), де суди закрили провадження через малозначність порушення. Стосовно останнього – малозначностіпорушення – суддя-спікер зауважив, щоКодексом України про адміністративні правопорушення не передбачений інститут примирення, який є у Кримінальному кодексі. Тоді як у кожній з 7 справ, де порушення визнані малозначними, йдеться про те, що потерпіла особа прийшла до суду і поросила звільнити кривдника від адміністративної відповідальності, адже вони помирились.
Особливу увагу Олексій Нестеренко привернув до справ, які було закрито через закінчення строків накладення стягнення. Серед закритих справ таких найбільше – 36 (74%). Це стосується неякісного оформлення справ, які подаються до суду, потім були повернуть на до оформлення, а згодом, через «людський чинник» чи то в поліції, чи то в суді, спливає 3-місячний термін, відведений законодавством на розгляд такої справи.
Виконавча директорка Всеукраїнської жіночої єврейської організації «Проект Кешер в Україні» Владислава Недак зупинилась на аспектах діяльності громадської організації та подоланні стереотипів, які існували чи з’являються в наші дні щодо домашнього насильства. Організація залучена до Міжнародного інституту лідерства, який щороку оголошує тематику «16 днів проти гендерно зумовленого насильства». Тематика цього року – «Феміциди» -«вбивство жінок за те, що вони жінки».
Влада Недак розповіла, що громадська організація «Проект Кешер в Україні» доносить людям, куди і до кого належить звертатися у випадках домашнього насильства. Поширення таких знань серед населення – один з напрямків роботи.Ще один напрямок – робота з молоддю, з підлітками, яким роз’яснюють, як зберегти особисті кордони, які можливості є в родині, хто за що мусить, або не мусить відповідати, якою може бути роль і місце жінки в родині.
Допомогти людям, котрі потерпають від насилля, може створений організацією «Проект Кешер в Україні»«Путівник з реагування на випадки насилля «Це мене стосується», де мова ведеться не лише про реагування на випадки домашнього насилля, але й інших його видів.
Друга частина воркшопу проходила у компаніїплейбек-театру «ЕХО»— інтерактивного театру імпровізації, що складається з двох основних комплементарних практик: розповіді глядачами особистих історій на публіку та миттєвої художньої інсценізації акторами цих розповідей у специфічних формах.
Отож учасникам воркшопу запропонували поділитися своїми відчуттями після пленарної сесії та обговорення нагальних проблем з тематики домашнього насилля тауспішними практиками у професійній діяльності, які просто на очах інтерпретувалисяакторками плейбек-театру у сценічні імпровізації.
Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
