В Українському інституті національної пам'яті (Інститут) вважають, що увічнення у міській топоніміці Кривого Рогу імені керівника національного підпілля у Кривому Розі Сергія Шерстюка (? – 1942) стане гідною даниною його пам’яті як учасника визвольних змагань, який 80 років тому поклав своє життя за Україну.
Про це йдеться у листі Інституту від 30 серпня 2022 року №1162/2.2-05-22, який було надіслано Валентині Кривді у відповідь на її звернення.
Пропозицію щодо увічнення імені Сергія Шерстюка у назві однієї з вулиць Валентина Кривда подала ще 29 липня 2022 до Покровської районної у місті Кривому Розі ради.
У рамках кампанії дерусифікації та деколонізації, яка нині проходить у нашому місті, вона запропонувала перейменувати вулицю Ватутіна, яка внесена до переліку об'єктів, котрі підлягають перейменуванню, на вулицю Сергія Шерстюка - криворіжця, який під час нацистської окупації очолив народний спротив, запровадив офіційне вживання української мови та гімну "Ще не вмерла України ні слава, ні воля", запровадив перейменування радянських назв вулиць міста на вулиці Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Івана Гонти, Максима Залізняка, Петра Могили та інших видатних діячів української історії.
Разом з письмовим зверненням Валентина Кривда передала до Покровського райвиконкому історичну довідку, з якої можна було довідатись про постать Сергія Шерстюка та його внесок у збереження Української державності. Зокрема, у цій довідці зазначається, що Сергій Шерстюк народився у Кривому Розі, закінчив інженерні курси у Харкові. Після приєднання Західної України до УРСР працював у Львові, де встановив контакти з ОУН (б).
В роки нацистської окупації став першим головою міської управи Кривого Рогу, одночасно очоливши оунівську організацію в нашому місті. Під його керівництвом міська управа та оунівське підпілля розгорнуло найакивнішу діяльність. В роки німецької окупації підпілля ОУН (б) у Кривому Розі діяло на шахтах ім.Фрунзе, Червоногвардієць, ім.Леніна, на КРЕСі та на рудику "Суха Балка".
В грудні 1941 року Сергій Шерстюк був заарештований і в лютому 1942 року розстріляний нацистами.
У відповіді на письмове звернення криворожанки голова районної ради Андрій Соколовський повідомив, що її пропозицію направлено до тимчасової робочої групи з перейменування топонімічних назв.
Згодом на адресу Валентини Кривди надійшла відповідь Українського інституту національної пам'яті, у якій зазначено, що відповідно до пп. 1, 2, 6, 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», борцями за незалежність України у XX столітті визнаються особи, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі органів влади Української Народної Республіки, включаючи, зокрема, Українську Центральну Раду, Генеральний секретаріат Української Центральної Ради (Української Народної Республіки), дипломатичні місії Української Народної Республіки за кордоном; органів влади Української Держави (Гетьманату), включаючи, зокрема, дипломатичні представництва та місії Української Держави за кордоном; військові, безпекові, інші мілітарні, воєнізовані або парамілітарні формування та частини Української Народної Республіки, Української Держави (Гетьманату), Організацію українських націоналістів (ОУН).
Відповідно до ст. 5 Закону, Держава забезпечує всебічне вивчення історії про боротьбу та борців за незалежність України у XX столітті; вживає заходів, спрямованих на підвищення поінформованості суспільства та привернення уваги громадськості до історії боротьби та борців за незалежність України у XX столітті, сприяє увічненню пам’яті про борців за незалежність України у XX столітті, зокрема, шляхом спорудження та відновлення пам’ятників, пам’ятних знаків, увічнення імен або псевдонімів борців та формувань, зазначених у статті 1 цього Закону, у назвах об’єктів топоніміки населених пунктів або адміністративно-територіальних одиниць тощо.
Інститут також зазначає, що згідно із Стратегією національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019, передбачено формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості на прикладах героїчної боротьби Українського народу за утвердження суверенітету власної держави, ідеалів свободи, соборності, успадкованих, зокрема, від княжої доби, українських козаків, Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху, мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013 – 2014 років, Героїв Небесної Сотні, учасників антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях, спротиву окупації та анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією.
"Враховуючи сказане Криворізька міська рада може увічнити ім’я керівника національного підпілля у Кривому Розі Сергія Шерстюка (? – 1942) у міській топоніміці, що стане гідною даниною пам’яті учасника визвольних змагань, який 80 років тому поклав своє життя за Україну", -
йдеться у листі центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу.
Читайте також: Криворіжці підтримали пропозицію щодо перейменування вулиці Кисловодської на вулицю ім.Миколи Бондаренка, - ФОТО, ВІДЕО.
Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
