• Головна
  • Маршрутний лист питань форуму KryvyiRih GREEN Strategy 2020
Новини компаній
09:00, 20 лютого 2020 р.

Маршрутний лист питань форуму KryvyiRih GREEN Strategy 2020

Новини компаній

18 січня відбулася відкрита і дуже дискусійна зустріч представників громади Кривого Рогу з екологами, науковцями та промисловцями. У рамках підготовки до Третього Міжнародного Форуму KryvyiRih GREEN Strategy 2020 ми залучили широку громадськість для визначення кола питань, які увійдуть до порядку денного самого експертного Форуму 28 лютого.

Загалом під час зустрічі було зафіксовано близько 150 питань з чотирьох головних тем. Ми систематизували всі отримані дані та склали, так званий, маршрутний лист питань до учасників Форуму: представників міністерств, том-менеджерів промислових підприємств, чиновників, народних депутатів, фахових спеціалістів та науковців, які будуть працювати у Кривому Розі за десять днів.

?I. Екологічні податки 2020: європейська модель чи тиск на бізнес? Формування рентної шкали для промислових підприємств – чи може це питання допомогти довкіллю?

1. Відомо, що промислові підприємства сплачують значні суми податків, але вони спрямовуються до державного бюджету, а не до місцевого. Механізм розподілу коштів для поліпшення ситуації на місцях – непрозорий. Наприклад, у 2019 році загальна сума екоподатку промгіганта АрселорМіттал Кривий Ріг склала 340 мільйонів гривень. З них 134 мільйони – це платежі за викиди вуглекислого газу. Як ці гроші були використані державою для покращення ситуації у нашому місті – невідомо. Тому пропонується розробити нову формулу розрахунку коштів від екологічного податку, аби вони залишалися «на місцях» – тобто у містах, на які впливає промислова діяльність, в тому числі – забезпечити доступ громадськості для моніторингу руху коштів від екологічних податків.

2. Екологічні податки повинні бути стимулюючим фактором, тобто їх ставки чи система нарахування повинна бути такою, щоб сплачувати їх стало економічно менш вигідно, ніж вкладати кошти в екологізацію виробництва.

3. Необхідно переглянути надходження рентної плати за видобуток корисних копалин: до міського та обласного бюджетів, а не до державного. Що для цього треба зробити? Чому і хто лобіював зміну відсотку, який надходить до міст (5%) за видобуток корисних копалин? Чому базу оподаткування рентної плати прив’язують до собівартості видобутку? Чи реально це змінити і як?

4. Напрямки використання екологічних податків повинні регулюватися виключно законом. Для чого необхідно ліквідувати постанову 1147 та внести зміни до бюджетного кодексу.

5. Держава повинна стимулювати промислові підприємства для модернізації виробництва та впровадження локальних екологічних програм. Наприклад, компанія Метінвест торік інвестувала у міські екологічні програми 6 мільярдів гривень, а у наступні шість років витратить 400 мільйонів доларів США на екологічну модернізацію у Кривому Розі, Маріуполі та Запоріжжі (про що підписано меморандум).

?II. Реформа екологічного контролю: чи вирішує вона проблеми захисту довкілля?

1. Екологічний контроль повинен, у першу чергу, здійснювати превентивну функцію, а лише потім – каральну.

2. Більше повноважень по відношенню до дрібних забруднювачів повинні передаватися до місцевих органів влади. Разом з тим необхідно надати більше прав органам правопорядку щодо зупинення правопорушень.

3. Чи може екоконтроль за підприємствами-забруднювачами спільно здійснювати екологічна та податкова інспекції? Чи можливо створити таку коаліцію?

4. Необхідно створити прозору систему набору спеціалістів до органів екологічного контролю, в тому числі, – механізми залучення громадськості, а результати спільної робити зробити публічними та загальнодоступними.

5. Визначити функції, повноваження та методи роботи новоствореного Офісу контролю за викидами у повітря. Наразі жодних даних з цього питання у громадськості немає.

?III. Екологічний моніторинг як головний чинник контролю промислового впливу підприємств.

1. На законодавчому рівні потрібно затвердити обов’язковість встановлення автоматизованих систем моніторингу на джерелах забруднення, як існуючих, так і нових, чи тих, що підлягають реконструкції та визначити критерії, за якими повинні встановлюватися такі системи. Дані автоматизованих систем моніторингу повинні висвітлюватися виключно в режимі онлайн на загальнодоступних джерелах інформатизації.

2. Необхідно розгалужувати систему державного моніторингу, для чого необхідно: встановити єдині стандарти (технічні умови) для автоматизованих систем моніторингу, що забезпечують державний контроль та інтегрувати в систему державного моніторингу відомчі автоматизовані системи моніторингу. Наприклад, «АрселорМіттал Кривий Ріг» ще з 2014 року розвиває власну систему екологічного моніторингу атмосферного повітря – три автоматизовані пости контролю, які розташовані у зоні впливу металургійного, коксохімічного та гірничого виробництва. За допомогою обладнання, яке постійно модернізується, дані передаються на сайти підприємства та єдиної електронної системи міського модулю «Екомоніторинг». У свою чергу, компанія Метінвест встановила 14 аналогічних станцій. Однак, така система повинна консолідовано працювати у всьому промисловому місті.

3. Кошти на моніторингові станції повинна виділяти держава, а займатися моніторингом – незалежні експерти, проте результати як самого моніторингу, так і наукових висновків, мають бути загальнодоступними та знаходитися онлайн.

4. Моніторингові станції мають бути встановлені так, аби охоплювати діяльність всіх 49 підприємств-забруднювачів Кривого Рогу.

5. До вивчення результатів моніторингу та прогнозування наслідків треба офіційно залучити фахівців Міністерства охорони здоров’я.

?IV. Проблема шахтних вод у Кривбасі: чи є надія на зміни?

1. До вирішення проблеми шахтних вод треба залучити кваліфікованих фахівців різних галузей та створити ефективну робочу групу/орган/комісію, яка зможе у короткий час надати та реалізувати результативний план дій.

2. Залишки шахтних вод, які не використовуються промисловими підприємствами, необхідно утилізувати у такий спосіб чи метод, який не спричинить шкоди навколишньому середовищу, зокрема ріки Інгулець, яка за дослідженнями фахівців, знаходиться у край важкому екологічному становищі. Як повідомляє Громадська спілка "Екологічна рада Криворіжжя", щорічний обсяг фільтрації води, яка за своїми показниками в 40-60 разів перевищує встановлені нормативи вмісту забруднюючих речовин, складає 6-7 млн куб. метрів. Через постійне забруднення Інгульця сьогодні вже втрачені всі джерела прісної води в населених пунктах, розташованих вздовж русла ріки. До яких наслідків може призвести додаткове потрапляння такої великої кількості забрудненої води в підземні водоносні горизонти передбачити неможливо.

3. Альтернативна система управління шахтними водами, безумовно, повинна бути економічною, але основний її напрямок – екологічна складова.

4. Альтернативна система управління шахтними водами повинна забезпечити не тільки оздоровлення ріки Інгулець, а й забезпечити підвищення якості води в Карачунівському водосховищі – основному джерелі питного водопостачання міста Кривий Ріг.

5. Протягом найближчих шести місяців необхідно на державному рівні затвердити концепцію управління шахтними водами, яка відповідає означеним вище критеріям.

Маршрутний лист питань форуму KryvyiRih GREEN Strategy 2020, фото-1



Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#кривойРог #новости #0564ua #форум #Kryvyi Rih GREEN Strategy
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Оголошення
live comments feed...