Полінейропатія — один із найчастіших видів уражень периферичної нервової системи. Стан, при якому страждають численні нерви, може виникати при цукровому діабеті, хронічній алкоголізації, дефіцитах вітамінів, унаслідок токсичного чи автоімунного впливу. Симптоми з'являються поступово — із відчуття оніміння, поколювання в стопах або зниження чутливості. У таких випадках електроміографія (ЕМГ) є ключовим методом діагностики.
Що таке електроміографія і як вона працює
Це нейрофізіологічне дослідження, яке дає змогу оцінити провідність периферичних нервів і електричну активність м’язів. У межах стандартного обстеження виконується:
- ЕНГ (електронейрографія) — оцінка швидкості проведення імпульсів по чутливих і рухових волокнах;
- ЕМГ у голковому режимі — реєстрація спонтанної і довільної активності м’язових волокон.
Такий комплекс дозволяє відрізнити полінейропатію від міопатії, м’язової дистонії або ураження на рівні спинного мозку.
Коли призначається ЕМГ при підозрі на полінейропатію
Невролог може скерувати на електроміографію у разі появи таких симптомів:
- оніміння, поколювання або печіння в кінцівках;
- зниження температурної, больової або тактильної чутливості;
- слабкість у стопах чи кистях, особливо симетрична;
- нічні судоми, спастичність, «ватяні ноги»;
- раніше встановлений діагноз цукрового діабету з новими сенсорними скаргами.
ЕМГ особливо важлива для диференційної діагностики, коли клінічна картина не дозволяє точно встановити рівень ураження, — наприклад, при підозрі на одночасний дегенеративний процес у нервах і м’язах.
Що дозволяє виявити електроміографія
За результатами обстеження можна:
- підтвердити сам факт полінейропатії, якщо є зниження амплітуди і швидкості проведення;
- визначити її тип — аксональне чи демієлінізуюче ураження;
- оцінити ступінь тяжкості (легкий, середній, важкий);
- виключити інші патології, які можуть імітувати полінейропатію (міастенія, радикулопатія, ALS).
Також дослідження дозволяє приточнити симптоматику, що критично важливо у випадках, коли пацієнт скаржиться на поколювання, але при неврологічному огляді не виявлено явних порушень.
Тактика лікування значно змінюється залежно від типу і тяжкості полінейропатії.
- При демієлінізуючих формах (наприклад, Гієна-Барре) показано імуномодуляторна терапія (IVIG, плазмаферез).
- При аксональних формах, особливо метаболічного ґенезу, — фокус на корекції основного захворювання і нейропротекції.
- При токсичному або медикаментозному ураженні — необхідне припинення дії фактору та моніторинг регресу симптомів.
Крім того, результати ЕМГ дозволяють визначити показання до реабілітації, оцінити ефективність вже розпочатого лікування, спрогнозувати функціональні наслідки захворювання.
У поєднанні з клінічним оглядом і лабораторною діагностикою, електроміографія формує основу для персоналізованого підходу до пацієнта.
Чим раніше виявлено зміни — тим більше шансів зупинити прогресування і досягти відновлення функцій нервової системи.
