У Дніпрі суд визнав місцеву мешканку винною у перешкоджанні діяльності Збройних Сил України під час мобілізації.
Дії жінки підривали обороноздатність держави, сприяли державі-агресорці та загарбницько-окупаційним російським військам. Про це стало відомо з вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду Дніпра, повідомляє Дніпропетровський обласний ТЦК та СП.
Уродженка міста Буринь Сумської області, проживаючи в Дніпрі, цілеспрямовано поширювала інформацію про місця та час роботи військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Для цього жінка добровільно долучилась до каналу «Где повестки Днепр?» та пов’язаної із ним групи в месенджері Telegram. Ці інформаційні ресурси були спеціально створені для інформування про місце та час проведення мобілізаційних заходів у місті Дніпро.
Використовуючи власний акаунт у застосунку та мобільний телефон Apple iPhone 14, вона систематично поширювала інформацію про місця перебування військовослужбовців ТЦК та СП у різних районах Дніпра. Публікації містили не лише точні координати та місця перебування військовослужбовців ТЦК та СП і дані про час проведення мобілізаційних заходів, але також додаткові деталі — зокрема опис транспорту, на якому вони прибували.
Зокрема, 2 жовтня 2024 року жінка повідомила про перебування військових біля магазину «АТБ» на проспекті Олександра Поля у Центральному районі міста Дніпра. 22 жовтня — про їхню присутність біля магазину «АТБ» на вулиці Івана Нечуя-Левицького в Амур-Нижньодніпровському районі. 24 жовтня мешканка Дніпра передала інформацію про мобілізаційні заходи на вулиці Журналістів в Індустріальному районі міста. 5 листопада 2024 року жінка знову опублікувала повідомлення — цього разу про перебування військовослужбовців у районі магазину VARUS в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра.
У кожному випадку підписниця каналу «Где повестки Днепр?» та пов’язаної із ним групи в месенджері Telegram діяла з використанням того самого мобільного пристрою та акаунту. Поширена нею інформація оперативно з’являлася в чаті та відповідала фактичному місцеперебуванню військових. Ці дані була доступні широкому колу учасників і дозволяла іншим особам уникати перевірок документів та вручення повісток.
Метою жінки було саме інформувати військовозобов’язаних громадян України про проведення мобілізаційних заходів, щоб дозволити їм уникати мобілізації та виконання військового обов’язку в умовах воєнного стану. Громадянка України діяла без жодного примусу добровільно та з власної ініціативи, а також цілком та повністю усвідомлювала характер своїх дій і можливі наслідки для обороноздатності держави.
Повідомлення жінки давали змогу третім особам — учасникам каналу та їхнім знайомим — уникати місць перебування військовослужбовців ТЦК та СП у Дніпрі й ухилятися від виконання громадянського обов’язку захисту незалежності, територіальної цілісності та безпеки України. Це створювало перешкоди для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань, ускладнювало проведення мобілізаційних заходів і негативно впливало на ефективність діяльності та імідж військовослужбовців ТЦК та СП в умовах воєнного стану.
Не зупиняло дописувачку також те, що більшість військовослужбовців ТЦК та СП є учасниками бойових дій, зазнали поранень та контузій на передовій, але продовжили служити українському народові в тилу.