З прифронтових громад Дніпропетровщини — Покровської та Великомихайлівської — евакуювали три з половиною стародавні кам’яні баби. Унікальні статуї, що датуються XI-XIII століттям, перевезли до Дніпропетровського національного історичного музею. За словами історика Юрія Фанигіна, деякі з них мають сліди використання в побуті, а одна може виявитися давнім ідолом.
Ще три з половиною кам’яні баби евакуювали до історичного музею Дніпра. Цього разу статуї вивезли з прифронтових громад Дніпропетровщини — Покровської та Великомихайлівської, що на Синельниківщині. Три скульптури гарно збереглися: мають цілісну форму і голови. Про це повідомляє "Суспільне".
Історик, волонтер, заступник директора з обліку та збереження музейних цінностей Дніпропетровського національно історичного музею ім. Д. Яворницького Юрій Фанигін розповів "Суспільному", що евакуацію кам’яних баб готували з серпня. Військовим вдалося вивезти до Покровського півтори статуї, які стояли біля музею у Великомихайлівці. Ще дві — істориків попросили забрати з самого селища. Таким чином, зазначив волонтер, відбулася подвійна евакуація.
"Всі вони, і ті, що з Великомихайлівки, і з Покровського, в дуже гарному стані. Вони мають цілісну форму, мають голови (інколи з плином часу голови відбиваються). Одна з кам’яних баб, яка була біля музею в Покровському, має сліди використання її у господарських цілях: збоку сліди витесані, які вказують на те, що її використовували, як стовп у заборі. Колись дуже-дуже-дуже давно, можливо, в 19-му сторіччі", — розповів Юрій Фанигін.
Він також додав, що ціла статуя, яку вивезли з Великомихайлівки військові 110 окремої бригади імені Марка Безручка, — нестандартна. Точно визначити її походження, як вона побутувала і використовувалась у давні часи, важко, тому що її вже "зустріли" біля музею. Історикам невідомо, з якого вона походить пам'ятника, чи був поруч якийсь археологічний матеріал.
"Вона має такі скульптурні обриси або дуже ранньополовецькі, або загалом може відноситись до інших кочових народів, які теж ставили такі кам'яні скульптури. На ній не видно орнаментації, немає виділених рук. Можливо, її некоректно називати половецьким словом "баба", а можливо, її треба називати скульптурою. Можливо, вона була встановлена не на кургані над похованням, як робили половці, а, наприклад, в районі якогось святилища. Тобто це, по суті, може бути якийсь ідол. Але з цим треба розбиратися історикам надалі", — розповів волонтер.
Як зазначив Юрій Фанигін, кам’яні баби датуються XI-XIII століттям. Кожна з них є унікальною, тому що, зокрема, такі кам’яні скульптури ставили конкретній людині над її похованням.
Він також зауважив, що евакуатор для перевезення цих статуй надали бійці 108 окремого штурмового батальйону "Вовки Да Вінчі".
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News
ФОТО: з особистого архіву Юрія Фанигіна