12 квітня відзначається День Скаута в Україні. Цього дня у 1912 році перші пластуни прийняли присягу у Львові, що стало початком організованого скаутського руху в Україні. Основний обов'язок кожного пластуна - вірність Богові і Україні, а ключовими цінностями "Пласту" є патріотизм та всебічний розвиток дітей і молоді на засадах християнської моралі.
Напередодні Дня Скаута в Україні корреспондент сайту 0564.ua зустрівся з головою Криворізького міського осередку "Пласту" Наталею Сільтєєвою, котра і розповіла про український скаутинг та криворізьких пластунів.
З історії Українського скаутингу
Отже український скаутинг виник як аналог англійського. Організацію “Пласт”, котра була і є уособленням вітчизняного скаутського руху, заснували педагоги Олександр Тисовський, Іван Чмола та Петро Франко. Вони почали формувати скаутські осередки з гуртків при Академічній гімназії у Львові.
Скаутська організація "Пласт" відіграла значну роль в розвитку українського національного визвольного руху. Чимало перших "пластунів" в роки Першої світової війни стали до лав Січових Стрільців. Загалом, в УСС більшість воїнів до військової служби були членами молодіжних організацій ("Пласт", "Січ", "Сокіл").
У міжвоєнний період організація була осередком виховання патріотичної молоді, яка пізніше стала ядром армії УНР, а також складала ряди ОУН та УПА.
Водночас національно-християнська спрямованість українського скаутського руху унеможливила його існування в СРСР, до того ж комуністи створили свій аналог дитячо-юнацьких організацій, які слугували пропагандистським цілям. Саме тому "Пласт" пішов у підпілля та офіційно діяв виключно у середовищі українських емігрантів.
З 1950-х років розпочалося формування закордонних осередків "Пласту" в Європі, Канаді, США та Латинській Америці серед емігрантів, частина яких покинула Україну після Другої світової війни.
У 1954 році засновано Конференцію Українських Пластових Організацій, метою якої була координація та об’єднання в єдиний провід всіх пластових осередків.
В роки Перебудови і ослаблення радянської тоталітарної системи на в Україні почали відроджуватися чи перезасновуватись скаутські осередки. У 1990 році пластові групи молоді вже існували у Львові, Дрогобичі, Луцьку, Києві, Донецьку. Швидкому відновленню організації сприяли українці, що проживали за кордоном і допомагали розвивати скаутський рух.
Нагадаємо, у травні минулого року, Верховна Рада ухвалила закон про визнання і підтримку національної скаутської організації "Пласт" на державному рівні. Спочатку чинний президент Володимир Зеленськийтоді ветував закон, тож державне визнання скаутського руху набуло чинності пізніше - у січні 2020-го, коли законопроект був доопрацьований і деякі його норми замінені, в тому числі виключено норму щодо державної фінансової підтримки "Пласту".
Читайте також: Нардепи з Кривого Рогу не підтримали законопроект про державне визнання "Пласту" .
Скаути від самого початку існування руху були носіями здорових цінностей, громадою, що формувала відповідальних і розвинених людей з християнськими цінностями, адже ця організація сприяє фізичному і духовному вихованню молодих людей, у ній вони можуть отримати необхідні для життя знання і навички, а також знайти багато друзів.
Станиця "Пласт Кривий Ріг"
У Кривому Розу пластовий осередок існував ще у 90- роках минулого століття, а 2017 року був відновлений.
Про структуру "Пласту" у Кривому Розу розповіла Наталя Сільтєєва.
За її словами, "Пласт" у Кривому Розі поділяється на улади (вікові групи):
- "Пташата" - від 0 до 6 років,
- "Новаки" - від 6 до 11 років,
- "Юнаки" - від 11 до 18 років,
- "Старшопластуни" - після 18 років,
- "Пластуни - сеніори" - після 35.
Також дорослі члени "Пласту" можуть бути адміністраторами чи інструкторами.
За інтересами пластуни створюють "куріні".
Основним напрямком роботи у "Пласті" є виховництво.
Раніше ми неодноразово писали про відкриття пластового року у Кривому Розі. Зазвичай це відбувалося на початку вересня. Упродовж року відбуваються сходини членів "Пласту".
Щотижня виховники займаються зі своїми вихованцями, готуючи дітей до пластового табору який стає для них і іспитом і черговою сходинкою для переходу на інший рівень саморозвитку.
Всі діти мають пройти пластові табори, причому з кожним роком табір стає для них новим іспитом, допомагає здобути певні знання і розвинути у собі певні навички. Так, наприклад, "юнаки" відбувають пластові табори на природі (в лісі) - у наметах. "Новаки" таборують у більш комфортних умовах - нічний спочинок організовується у приміщеннях, однак вдень діти також виходять на природу. Для них продумуються певні завдання, рухливі ігри, розваги. Таким чином у дітей та підлітків розвивають кмітливість, витривалість.
У "Пласті" існує система вишколів (тренінгів - по орієнтуванню, етнографічні, мандрівні змаги та інші ) і пластових заходів (проводяться з нагоди визначних для України дат).
У вишколах беруть участь і дорослі і малі члени "Пласту". Так виховники займаюься саморозвитком, підвищують власну кваліфікацію, отримують коло спілкування з однодумцями.
Цінність "Пласту" для дітей Наталя Сільтєєва пояснила так: діти отримують можливість зростати і розвиватися в україномовній патріотичній спільноті, в якій домінують християнські цінності та докладаються зусилля для інтелектуального і фізичного розвитку.
Таким чином пластуни вчаться ставати самозарадними, адже головна ціль виховання у "Пласті" - виховання спроможних брати на себе відповідальність і вести за собою інших, тобто виховання провідників у суспільстві.
У нашій фотогалереї (нижче) можна побачити пластунів - сеніорів та сеніорок, юнаків та юначок - дорослих членів Криворізької міської організації "Пласту", котрі 10 та 11 квітня брали участь у станичному вишколі впоряду, який відбувався на території парафії Святого Миколи Чудотворця Української Греко-Католицької церкви, храм якої наразі будується.
Следите за нашими новостями в Telegram.
Подписывайтесь на нашу страницу в Facebook.
Читайте нас на Google News.