Поліція розслідує можливе завищення вартості будівництва водогону для Кривого Рогу на 2,8 млрд грн - що відомо

Національна поліція розслідує можливі зловживання під час будівництва магістрального водогону від річки Інгулець до Південного водосховища, який забезпечує водою Кривий Ріг.

За версією слідства, у проєкт могли закласти зайві роботи на 2,8 млрд грн. Компанія-підрядник «Автомагістраль-Південь» заперечує ці закиди й пояснює, що додаткові трубопроводи та насосна станція були необхідні для надійності водопостачання. Деталі кримінального провадження опублікувало видання «Наші гроші».

Зазначається, що у 2023 році, після підриву росіянами Каховської ГЕС, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області без проведення торгів уклала три договори на будівництво магістральних водогонів загальною вартістю 12,62 млрд грн. Один із них — водогін від Інгульця до Південного водосховища для забезпечення водою Кривого Рогу — доручили будувати «Автомагістраль-Південь» за 5,32 млрд грн.

«Закупівлі провели за принципом «проєктуй і будуй». Підрядники отримали замовлення одночасно на розробку проєктної документації та виконання будівельно-монтажних робіт. Такий підхід створює ризик для замовника: компанія сама проєктує об’єкт, який згодом будуватиме, і може бути зацікавлена закладати в проєкт більші обсяги робіт або дорожчі матеріали. Тому особливо важливим є незалежний і ретельний контроль з боку замовника за проєктними рішеннями, обсягами та вартістю робіт» , - зазначає видання. 

За інформацією «Наших грошей», Нацполіція розслідує можливі зловживання під час розробки та затвердження проєктно-кошторисної документації. Слідство припускає, що «Автомагістраль-Південь» могла діяти у змові з інженером-консультантом, проєктувальником та експертною організацією, щоб закласти в документацію завищені обсяги робіт. Зокрема, правоохоронці ставлять під сумнів необхідність будівництва насосної станції №3 та прокладання чотирьох паралельних гілок трубопроводу діаметром 1000–1200 мм замість двох труб діаметром 1300 мм. За оцінкою слідства, такі проєктні рішення могли завдати державі збитків на 2,8 млрд грн.

Для оцінки можливих збитків слідчі залучили фахівців, які підготували альтернативний варіант будівництва водогону. Він передбачав дві нитки трубопроводу більшого діаметра замість чотирьох, а також облаштування камери переключення замість насосної станції №3.

За розрахунками, вартість прокладання двох трубопроводів становила б 2,13 млрд грн проти 4,47 млрд грн за фактично реалізованим варіантом. Ще 442,2 млн грн коштувало будівництво насосної станції №3. Саме різницю у вартості цих рішень слідство врахувало під час визначення можливих збитків.

Під час обстеження насосної станції №3 експерти також встановили, що її насосні агрегати не були підключені до роботи, а засувки опломбовані. Водночас станцію збудували відповідно до проєктної документації, а встановлене обладнання відповідало передбаченим проєктом кількості та розташуванню.

Фахівець, який аналізував проєктні рішення, дійшов висновку, що насосні станції №1 та №2 мають достатню потужність для забезпечення роботи водогону. За його оцінкою, додаткова станція не була необхідною, а чотири паралельні трубопроводи потребували більших обсягів будівельних робіт.

Після публікації компанія «Автомагістраль-південь» повідомила «Нашим грошам» свою позицію в цій справі:

У «Автомагістраль-Південь» не погоджуються з висновками, наведеними в матеріалах розслідування. У компанії наголошують, що чотири нитки водогону та додаткова насосна станція — це не надлишкові потужності, а резерв, необхідний для стабільного водопостачання. Так, підрядник пояснює, що система з двох труб була б вразливою: у разі аварії або ремонту однієї з них місто втрачало б половину пропускної спроможності водогону. Натомість чотири нитки дають змогу вивести одну з них на обслуговування, залишивши інші три в роботі.

Також у компанії стверджують, що використання чотирьох труб меншого діаметра знижує швидкість руху води та гідравлічні втрати. Це, за їхніми словами, зменшує навантаження на насоси й витрати електроенергії впродовж експлуатації водогону.

Ще одним аргументом підрядника стали технічні та логістичні труднощі. За його поясненням, на момент будівництва в Україні не виробляли труби діаметром 1200 мм і більше в необхідних обсягах, а їхнє транспортування та зварювання безпосередньо на місці робіт було складним і дорогим.

У компанії також повідомили, що нині три нитки водогону подають воду безпосередньо до Південного водосховища для Кривого Рогу. Четверта забезпечує подачу води до відновленого меліоративного каналу, звідки вона надходить до водозабору Зеленодольської громади. Це дає змогу забезпечувати водою до 50 тисяч її жителів та потреби Криворізької ТЕС.

«Автомагістраль-Південь» звернула увагу на те, що альтернативні розрахунки, на які посилаються правоохоронці, не є повноцінною проєктною документацією, розробленою та затвердженою відповідно до вимог законодавства. Тому, на думку компанії, їх не можна використовувати як рівнозначну альтернативу затвердженому проєкту.

Таким чином, сторони по-різному оцінюють необхідність технічних рішень, закладених у будівництво водогону: слідство вбачає в них можливе завищення вартості робіт, тоді як підрядник наполягає на їхній необхідності для надійності системи.

Читайте також: "Велике будівництво": журналісти розповіли про ТОП-10 підрядників - фаворитів проекту Зеленського.

Читайте також: Перша нитка водогону закриє майже 25% потреб Кривого Рогу. Коли це станеться, - ФОТО, ВІДЕО.

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News