Гальмування реформ та тиск на НАБУ: громадськість повідомила ЄС про ключові ризики євроінтеграції України

23 вересня Центр протидії корупції (ЦПК) із партнерами презентував альтернативний звіт громадянського суспільства щодо прогресу України на шляху вступу до Європейського Союзу. 

Над документом працювали Центр протидії корупції (ЦПК), Автомайдан, Фундація DEJURE, Антикорупційний центр “МЕЖА”, Інститут масової інформації, Медійна ініціатива за права людини, БО “100% Життя” та незалежна експертка Вікторія Халанчук, повідомляє ЦПК.

Звіт охоплює прогрес виконання вимог за розділами 23 і 24 Кластеру “Основи” та оцінює імплементацію реформ у сферах боротьби з корупцією, правосуддя, правоохоронної системи, фундаментальних прав та свободи медіа, охоплюючи період з жовтня 2025 року по середину вересня 2026 року. Водночас зазначається, що за звітний період істотного прогресу у низці ключових реформ досягти не вдалося. 

Після спроби обмежити незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) у липні 2025 року, ЄС та Україна погодили десять пріоритетних реформ на 2026 рік – так званий “план Качки-Кос”. 

За незалежною оцінкою коаліції громадських організацій “Членство Check”, станом на червень Україна отримала лише 15 балів зі 100 за виконання плану. Повільний темп реформ, зокрема, повʼязують із відсутністю політичної волі. Так, значна частина необхідних рішень залишилася на рівні робочих груп та обговорень.

“Процес реформування складний, а часом і болісний. Проте важливо пам’ятати, що законодавчі норми ЄС не підлягають перегляду в ході переговорів. Так, ми можемо обговорювати, як і коли це відбуватиметься. Ми можемо говорити про часові рамки та перехідні періоди, але не про те, чи робити це взагалі. Щоб вступити до ЄС, Україна має ухвалити та імплементувати всі 80 000 сторінок законодавства Євросоюзу. Той, хто вважає чи сподівається інакше – мушу сказати – помиляється”, – зазначив керівник політичного відділу Посольства Королівства Нідерландів в Україні Роберт Деккер. 

Разом із тим, за оцінкою авторів звіту, тиск на НАБУ і САП не припинився. Зокрема, йдеться про кримінальні провадження проти детективів НАБУ та ризик подальших спроб впливати на керівництво антикорупційних інституцій на етапі конкурсного добору. Зокрема йдуться про конкурс на керівника САП та його заступника.

Суттєві проблеми залишаються і в кримінальному процесі. Досі не скасовані так звані “правки Лозового”, а короткі строки давності у топкорупційних справах допомагають високопосадовцям уникати відповідальності. Не вирішені також питання незалежної судової експертизи для НАБУ та автономного прослуховування.

Автори звіту окремо наголошують на політизації Офісу генпрокурора та відсутності повноцінної реформи Державного бюро розслідувань (ДБР) і Служби безпеки України (СБУ). За допомогою нереформованих правоохоронців може здійснюватись тиск на антикороргани, громадянське суспільство та журналістів-розслідувачів. 

“Наше завдання – показати звіт без фільтрів, як ми бачимо, зі сторони громадських організацій, що справді робить наша влада, а що – просто обіцяє. Також в яких напрямках є певні успіхи, а в яких потрібно ґрунтовне доопрацювання”, – зазначила виконавча директорка ЦПК Дарʼя Каленюк. 

Серед основних завдань України залишається гарантування незалежності НАБУ і САП, реформа прокуратури та ДБР, зміни до кримінального процесуального законодавства, завершення судової реформи, реформа Національної поліції та забезпечення належного захисту фундаментальних прав.

Звіт підготовлений за підтримки Посольства Королівства Нідерландів у межах Програми MATRA. Його зміст відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з офіційною позицією Посольства.

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News