Що насправді відбувається у Криворізькому психоневрологічному інтернаті: журналісти побували у закладі після хвилі хейту, - ВІДЕО

Збурення інформаційного простору інформацією про нібито випадки зловживань у Криворізькому психоневрологічному інтернаті ДОР об'єднало представників криворізьких медіа у бажанні побувати у закладі та дізнатись про те, що насправді там відбувається. Керівництво закладу позитивно сприйняло таку пропозицію.

Тож побувати у закладі нам вдалося наприкінці травня. Під час візиту журналісти поспілкувалися з директором закладу Максимом Горюновим, персоналом і мешканцями інтернату. Також була можливість побувати у корпусах, ознайомитися з умовами проживання в них підопічних закладу, побувати у підсобному господарстві, довідатись про те, які проблеми постають перед закладом нині та як тут організовують побут і життя людей, котрі потребують допомоги, повідомляє сайт 0564.ua.

З 25 травня 2025 року інтернат очолює Максим Горюнов. Підприємець та волонтер він і раніше бував з іншими волонтерами у цьому закладі, привозив гуманітарну допомогу. Каже, що повернутись сюди у ролі керівника його спонукало бажання змінити на краще умови життя мешканців. Як пояснив  Максим під час зустрічі, він людина небідна, має декілька бізнесів, тож з точки зору фінансової привабливості посада директора закладу його не цікавила. 

Криворізький інтернат розрахований на 360 ліжкомісць і є найбільшим закладом такого типу на Дніпропетровщині. По факту на цей час тут перебуває 354 мешканці, понал 70 з яких - це мешканці, які були евакуйовані з інших закладів, що знаходяться на небезпечних прифронтових територіях. 123 мешканці - це прикуті до ліжок люди, які мають статус підопічних, адже самі є недієздатними. 

За словами Горюнова, проблем у закладі не бракує. Більшість із них мають тривалий і системний характер. Якісь з них спричинені недофінансуванням, якісь зловживаннями попереднього керівництва (директор інтернату оприлюднив інформацію про кримінальні справи, які порушені за фактами зловживань його попередником), якісь початком повномасштабного вторгнення. Однак за 11 місяців перебування його на керівниій посаді в інтернаті відбулися зміни.

Критичною була проблема з персоналом, адже у психоневрологічному інтернаті від початку повномасштабного вторгнення не було психіатра - головного фахівця для закладів такого типу, який визначає тактику лікування, можливість соціальної реабілітації та потребу в госпіталізації до спеціалізованих психіатричних лікарень. Від його рішень безпосередньо залежить якість життя, догляд та дотримання прав підопічних. Роль психіатра  є ключовою, бо саме він має здійснювати діагностику і терапію, призначення, зміну та контроль медикаментозного лікування, оцінку дієздатності мешканців інтернату, медичний супровід та реабілітацію.

Та на початку великої війни літній лікар-психіатр виїхав за межі України. З того часу мешканці інтернату були без належного профільного медичного нагляду.

З 2019 року у закладі не було сімейного лікаря - фахівця, який відповідає за надання первинної медичної допомоги, лікування супутніх соматичних (фізичних) захворювань та координацію медичних послуг для мешканців, які потребують постійного догляду.

У штатному розписі не було посади стоматолога, попри те, що на наявну кількість мешканців таких фахівців має бути двоє.

У закладі загалом дефіцит кадрів. Забезпеченість кадрами складає 57,2% від потреби (від нормативів). Дуже бракує молодшого медичного персоналу (санітарів, банщиць) - на сьогодні не вистачає понад 60 чоловік. До того ж, як каже Горюнов, було виявлено зловживання з кадрами - оформлення працівників, яких насправді не було. Тож довелося "чистити посади документально і набирати людей фізично".

Як пояснює керівник інтернату, є корпуси, у яких живе понад 50 мешканців а на зміну заступає всього 1 санітарка, яка має їх покупати, переодягнути,  зібрати білизну з пральні, поприбирати у корпусі. За нормативами, 1 санітарка має обслуговувати не більше, ніж 25 мешканців. До того ж не виконувати роботу банщиці.

З 2022 року в інтернаті додалося 72 мешканці за рахунок евакуації мешканців з Васильківського та Володимирівського інтернатів). Попри це, штатних одиниць на новоприбулих людей не додали. Тому збільшилось навантаження на персонал закладу. 

Занизька зарплатня персоналу та місцезнаходження закладу (далеко за містом, куди не їздить громадський транспорт) також не сприяла залученню співробітників. Щоправда, каже Горюнов, з 1 січня 2026 року оклади підвищені у 2,5 рази, тож є сподівання, що вдасться залучати фахівців.

Бракує фінансів. І не лише бюджетних. Для мешканців психоневрологічного інтернату ключовим процесом є продовження (відновлення) групи інвалідності або актуалізація даних для оцінювання повсякденного функціонування особи (системи, що замінила МСЕК). Ця процедура є обов'язковою для збереження соціальних виплат. На фінансування психоневрологічного інтернату спрямовується 75% від загального розміру пенсії або державної соціальної допомоги мешканця. Ця сума покриває витрати закладу на проживання, харчування, догляд та медичне обслуговування. Решта 25% пенсії має залишатися у розпорядженні самого підопічного. Ці кошти надходять на його особистий рахунок та використовуються на його особисті потреби, такі як купівля одягу, засобів гігієни, ліків, солодощів чи інших товарів.  Та за відсутності психіатра відновленням довідок МСЕКу тривалий час не займались, а отже заклад недоотримував фінансування. Як уточнив Горюнов, вже мнулого року налагодили співпрацю з медцентром "Геліос" у Дніпрі, фахівці якого допомогли відновити протерміновані довідки МСЕКу мешканцям інтернату, а це, у свою чергу, допомогло відновити виплати.

Окрім цього, було виявлено, що частині мешканців (понад 150-ти) карти на руки не віддавали.

"Ми минулого літа побачили, до кого приїжджає Укрпошта, а до кого ні. Проаналізували, хто не отримує через просрочений МСЕК, у кого є пенсійні карти. Якщо все ок, то розуміємо, що у людини має бути пенсійна карта. Зробили запит до ПФУ, а нам пишуть, що людина отримує пенсію - за 6 років 153 тисячі гривень отримала! І ця людина в шоці. Що відбувалося з коштами на картах - куди і як вони витрачались, зараз досліджує слідство у межах кримінального провадження", - пояснив Максим Горюнов. 

Серед нагальних проблем закладу - незадовільний технічний стан деяких корпусів, які потребують термінового ремонту. Ще - незадовільна якість меблів - мешканці спали на старих ліжках і паралонових матрацах кольору іржі. Існувала необхідність покращення харчування мешканців інтернату тощо.

Проблемою було й те, що 17 людей знаходились в інтернаті нелегально. більшість із них - без будь-яких документів. Яким чином вони потрапили до закладу, також вивчають "компетентні органи". 

За 11 місяців перебування на посаді директора Максима Горюнова дещо змінилось. 

На цей час двох із 17-ти "нелегалів" перевели до інших закладів, 15 залишаються у Криворізькому інтернаті. Вже вдалося оформити 11 паспортів. Надалі належить сформувати повний пакет документів, щоб люди офіційно стали мешканцями інтернату - на законних підставах.

Пенсійні карти мешканців інтернату - на руках у їхніх власників.  Отож вони самі мають змогу витрачати кошти на власний розсуд. Це підтверджували і самі мешканці, коли журналісти розмовляли з ними під час екскурсії територією інтернату.

З 1 лютого цього року в інтернаті вже є психіатр. Фахівчиня переїхала з Дніпра і нині займається роботою, яка накопичилась за 4 роки. У тому числі вирішується питання про оформлення ліцензії на закупівлю психотропних препаратів.

У Глеюватській громаді, де є амбулаторія, знайшли сімейного лікаря, з яким влітку минулого року було підписано 340 декларацій. 

Після неодноразових звернень до департаменту соціального захисту облдержадміністрації вдалося домогтися певних зрушень з кадрами - штати збільшено на 11 фахівців (додали 10 санітарів і 1 стоматолога). 

За цей час прийняли близько 30 чоловік персоналу.

Минулого року вдалося залучити до допомоги закладу 18 благодійних організацій. З 29 травня 2025 року по 1 квітня 2026 року залучено 1 713 000 гривень благодійних коштів, серед яких - і кошти самого Горюнова.

Так, за рахунок благодійників, вдалося позбутися старих ліжок - з Литви були доставлені нові зручні ліжка та спеціальні матраци. 

Також благодійники допомогли з кріслами колісними, яких у закладі тепер з запасом.

Матеріально-технічну базу поповнили і за рахунок інтернатів, з яких евакуйовували мешканців. За благодійні кошти було організовано перевезення звідти пральних машин, сушарок, котла для кип'ятіння білизни, тумбочок, ліжок, телевізорів.

У Криворізькому психоневрологічному диспансері вирішили не відмовлятись від підсобного господарства, як це зробили у деяких інших закладах такого типу. Натомість  полагодили приміщення для утримання худоби, провели необхідні комунікації, облаштували електрику.

Один з благодійників подарував пів сотні курей. Є у господарстві і велика рогата худоба. Підсобне господарство дозволяє збагатити раціон мешканців молоком, м'ясом, яйцями.

Щодо яєць. Керівник інтернату заперечив інформацію, яка була опублікована одним із медіа, буцімто  його заступник продавав на ринку яйця інтернатівських курей. Під час візиту журналістів Максим Горюнов показав приватне помешкання, яке колись було збудоване першим директором інтернату прямо поруч з подвір'ям закладу. Це приватна садиба, де також є своє господарство, у тому числі і кури. Чоловік, який мешкає у цьому домоволодінні, працює скотарем в інтернаті, але ж займається і власним господарством. Горюнов каже, на ринку продавали яйця з приватного господарства. 

"Ось, до речі, можете побачити тут трубу, яку, за оприлюдненою інформацією, начебто вивезли і продали, - каже Горюнов, показуючи на частини металевої труби, які лежать неподалік ферми. - Насправді ми порізали її, оскільки плануємо зробити з неї напувалки для худоби. Як бачите, всі ці частини лежать тут, у господарстві".

Докладаються зусилля, аби урізноманітнити життя мешканців, зробити його психологічно більш комфортним. За благодійні кошти влаштовують культпоїздки до кінотеатру. Кожного останнього вівторка місяця відзначають День іменинника - з подарунками, частуванням і розвагами. До привітань іменинників долучються благодійники. 

"Річ у тім, що дехто з мешканців нашого інтернату живе тут довше, аніж мені років, - пояснює 38-річний директор. - Тому хочеться, щоб вони почувалися тут комфортно".

Звертаючись до журналістів, каже, було би добре, якби вдалося знайти благодійників для ремонту корпуса, у якому на даху прогнила балка. Дуже потрібен ремонт, інакше стеля може впасти будь-якої миті. Та й стіни там потребують ремонту, і підлога, і туалет. Причому потрібен капітальний ремонт, а це - великі кошти.

"Коли мені рекомендують пофарбувати двері, чи ще щось пофарбувати, всі ж розуміють, що можна пофарбувати, але це не вирішить проблему з технічним станом будівлі", - говорить керівник закладу.

Він зауважив, що за 11 місяців вирішити усі проблеми, які накопичувались в інтернаті роками, неможливо. 

"Моя місія тут - зробити зміни. А зміни завжди зустрічають опір... ", - вважає Максим Горюнов.

Декого з журналістів цікавило питання, чи не є причиною інформаційної атаки на директора те, що інтернат, як комунальний заклад, підпорядковуються обласній раді і водночас перебуває у сфері управління департаменту соціального захисту населення ОДА. Адже в українських реаліях нерідко трапляється, коли керівник комунального закладу стає "цапом відбувайлом" у конкуренції за повноваження та вплив на процеси, що відбуваються у комунальних закладах. Чи не йдеться про тиск через намагання лобіювати чиїсь інтереси, наприклад? Бо ж на початку року в інтернаті змінили постачальника послуг їдальні щодо забезпечення харчування підопічних (аутсорсинг). Чи міг цей факт спричинити чиєсь невдоволення? 

Максим Горюнов відповів, що йому про це нічого невідомо, додавши узагальнено: 

"Десь відбувається щось, щоб тут кипіло".

Директор інтернату заявив, що знає, кому з мешканців платять кошти, щоб той виконав певні замовлення (фотографування) для подальшого оприлюднення. А скарги, які надсидлаються у різні органи, назвав замовними. Бо ж вони, мовляв, надходять від мешканців, які взагалі не скаржились. І такі випадки також є.

Додамо, що журналісти мали змогу ознайомитись з умовами на території інтернату та поговорити з будь-ким з його мешканців. Керівник закладу не обмежував у зборі інформації та колі спілкування. Ті з мешканців, з ким ми говорили, зазначають, що у закладі "стало краще". Вони висловлювали задоволення стосовно вирішення питання з пенсійними картками, щодо надання гуманітарної допомоги тощо.

Більше слухайте на відео (нижче).

Нагадаємо, у 2017 році увагу до ситуації в інтернаті привернула депутатка Ірина Туровська. Тоді монітори Національного превентивного механізму оприлюднили висновок, у якому йшлося про жахливі умови життя мешканців інтернату на той час та зазначалось, що персонал Криворізького психоневрологічного інтернату не сприймає підопічних як людей із правами, власними інтересами та бажаннями. 

Світлана Романенко

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News