Свята Трійця - П'ятдесятниця: історія і зміст свята, традиції цього дня, - ФОТО

31 травня 2026 року християни деяких церков в Україні (Православної Церкви України, Української Греко-католицької Церкви, деяких протестантських церков) відзначають Святу Трійцю - одне з найбільших церковних свят, яке також називають П'ятдесятницею, адже її відзначають на п'ятдесятий день після Великодня.

Сьогодні Церква урочисто вшановує День Святої Тройці та народження новозавітної Церкви Христової, повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на інформацію ПЦУ.

"Це одне з найвеличніших свят церковного року, в якому звершується повнота Божественного одкровення про Єдиного Бога в Трьох Особах – Отця, Сина і Святого Духа", - наголошують у ПЦУ.

Історія та зміст свята:
Старозавітним прообразом християнської П’ятидесятниці було юдейське свято Πεντηκοστή – Шавуот, або ще як вказувалося у канонічних старозавітних книгах і традиційному юдаїзмі – свято Седмиць, яке відзначали через сім тижнів після Пасхи. Саме на п’ятдесятий день після виходу народу Ізраїля з єгипетського рабства Господь через пророка Мойсея дарував Закон на горі Синай. Так само і в Новому Завіті – на п’ятдесятий день після славного Воскресіння Господа Ісуса Христа Святий Дух зійшов на апостолів, звершивши обітницю Спасителя.

Через зішестя Святого Духа апостоли отримали благодатну силу для проповіді Євангелія всім народам світу. У цей день постає новозавітна Церква – таємниче Тіло Христове, в якому всі вірні єднаються благодаттю Духа Святого в одну духовну родину. Тому свято П’ятидесятниці по праву називають днем народження Христової Церкви.

"Сердечно вітаємо всіх із Днем Святої Тройці, із П’ятидесятницею! Нехай благодать Святого Духа укріпляє кожного у вірі, наповнює серця миром, любов’ю та надією, дарує духовну мудрість, єдність і Боже благословення нашим родинам, українському народові та всій Святій Церкві", - йдеться у привітанні.

Цього дня віряни традиційно відвідують храм, де беруть участь в урочистих Богослужіннях, священники освячують троїцькі букети. поминають покійних рідних і влаштовують поминальні обіди.

Люди прикрашають храми і домівки зеленими гілками дерев, травами, квітами, що символізує відродження всього живого на землі. Гілки дерев клали на ворота, біля вікон, розкладали по всьому двору й будинку, трави також викладали на підлогу. Для прикрашання використовують гілки берези, дуба, клена чи липи. Однак не можна використовувати гілки осики або верби. З трав використовують духмяні - м'яту, мелісу, чебрець, волошки.

Дні перед Трійцею називають Клечальними або Русальним тижнем, а перші три дні після Трійці – Зеленими святами.