Офлайн-гра "Другий вінок" та "тюльпани у целофані": як розважалися жительки Кривого Рогу 8 березня 2026, - ФОТО

8 Березня для частини жіноцтва Кривого Рогу перестає бути днем статевої привілегійованості. Натомість деякі жінки вже говорять про серйозне, або ж бавляться у серйозне.

Сьогодні нам вдалося почути у маршрутці, як жінка середнього віку по телефону вітала знайомих "дєвочєк" зі святом і зичила їм "многа цвєтов", "счастья" і "вніманія мужчін". Цього ж дня наша кореспондетка стала свідком розмови жінок про фемінізм, сприйняття 8 Березня як нагоди нагадати про права людини (зокрема, жінки) і тематичних розваг - складання до купи "пазлів стійкості", кожен з яких - постать непересічної жінки - українки, котра змінювала суспільство на краще.  Така офлайн-гра відбувалась за ініціативою організації "рівні у кривому" та її лідерки Ольги Костіної, повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власну кореспондентку.

Перед початком гри Ольга зауважила, що це буде не просто зустріч, а офлайн-гра-пазл «Другий вінок» - унікальний проєкт від Музею жіночої та гендерної історії. Учасники гри зберуть історію по клаптиках. В результаті стане очевидно, що наші сьогоднішні можливості — це результат боротьби неймовірних жінок минулого.

Ольга звернулась до присутніх з промовою, у якій нагадала про українську традицію фемінізму та її яскравих дослідниць і провідниць.

Пряма мова:

"Насправді я втішена тим, що 8 березня повертає собі справжній сенс, хоча сьогодні ми ще десь балансуємо між святом і правозахисною датою. По суті, 8 березня - це правозахисна дата. День боротьби жінок за права і міжнародний мир. Так само правозахисною датою є міжнародний день людей з інвалідністю. Скажіть, будь ласка, чи є у нас звичка казати: "Вітаю тебе з твоєю інвалідністю", або ж "Залишайся, будь завжди таким недієспроможним!".  Абсурд, правда? Але по суті з 8 березня цей абсурд і відбувся. Тому що ми, жінки, так само у багатьох питаннях залежні - не через власний вибір, а тому що система так працює. Тільки у 2019-му році, наприклад, зняли заборону зі 450 професій, до яких раніше жінок не допускали. Під виглядом захисту ми з вами не могли працювати, наприклад, на таких небезпечних роботах, як машиністка метро. Зате на такій безпечній роботі, як медсестра інфекційного відділення, ми могли працювати.  Тобто йдеться про те, що часом не хочеться помічати, але від чого стає сумно, коли на ньому зосереджуєшся.

А з іншого боку, цього року у моєму оточенні, у моїй стрічці, є багато розуміння, що квіти ми можемо дарувати одна одній і нам можуть дарувати їх без нагоди - просто тому, що ми це любимо. Або ж, знаючи, що ми це не любимо, не дарувати їх навіть на 8 березня.

Для мене 8 березня - це якраз той день, коли ми можемо зупинитися і познайомитися зі своєю історією.

Вчора ми, наприклад, проводили майстер-клас з Петриківського розпису, але малювали символ фемінізму. Дехто був здивований: здавалося б, Петриківський розпис - це про націоналізм, про українські традиції. А фемінізм - ніби щось прийшле, нав'язане, чуже. А потім я просто читаю біографію бабусі Романа Шухевича, Герміни Шухевич, яка першою створила в Україні профспілки майстринь, організовувала виставки майстринь, сама була майстринею вишивки.

Олена Пчілка, яку ми також знаємо, як першу жінку - академіка, і водночас вона видала альбом «Український народний орнамент (зразки вишивання, ткання, писанок)» –  результат майже 10-річного збирання й систематизації зразків народного орнаменту та ужиткової культури. Ця робота отримала Гран-прі на І Всесвітній виставці в Парижі. Вона досліджувала українську фольклорну традицію, колядки і у 1903 році опублікувала наукову працю «Українські колядки», на сторінках часопису «Киевская старина».

А є ще Олександра Екстер та її подруга Наталя Давидова, які спільно з іншими дослідниками почали проводити пошуки народних мотивів, які переосмислювали, осучаснювали та втілювали у супрематичні дизайни для вишивок на різних предметах, таких як сумки, подушки, килими, пояси тощо, співпрацюючи, зокрема, з Казимиром Малевичем.  Згодом вони заснували Київське кустарне товариство та представляли свої вишивки з Вербівки на виставках у Києві та країнах Європи. 

Тобто, якщо ми будемо знати своє коріння, виявиться, що фемінізм - явище притаманне українській традиції, хоча раніше не визначався саме терміном "фемінізм", так само як і українці раніше не називалися українцями, а, наприклад, русинами.  Та це не означає, що ми ведемо відлік нашої державності тільки від того, коли з'явилось слово "українці". Ми усвідомлюємо, що історичний контекст змінюється, терміни змінюються, але суті явищ, процесів, які відбувалися у нашій історії, це не скасовує".

Після вступного слова спікерки кожна з учасниць розповіла про своє розуміння фемінізму та мотивацію до участі у сьогоднішньому заході. Спектр поглядів був досить широким - від "фемінізм для мене - це можливість самовдосконалення", до - "фемінізм - це коли мене визнають у чоловічій спільноті". Так само різні причини привели жінок на захід, де є можливість поспілкуватися у жіночому колі, отримати нові знання, змістовно розважитись тощо.

Далі була гра: ведуча зачитувала запитання, а інші учасниці шукали правльні відповіді і фіксували це з допомогою пазлів.

Світлана Романенко

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News