Підняти базову мінімальну пенсію до 6 тисяч: чи реальна нова реформа, яку планують в Уряді, та звідки гроші

Із березня для більшості українських пенсіонерів зросли пенсії. Це відбулося в межах індексації, яка щороку проходить за однаковим механізмом. Наприклад, торік пенсії проіндексували на 11,5%, цьогоріч — на 12,1%. Окрім цього, міністр соціальної політики, сімʼї та єдності Денис Улютін анонсував ширші зміни в пенсійній системі. Для цього Мінсоцполітики розробляє нову концепцію накопичення пенсій і планує протягом року підняти базову мінімальну пенсію за віком до шести тисяч гривень.

Чи реалістична така реформа, яких змін у системі слід очікувати та звідки брати гроші на підвищення пенсій, пише Суспільне.

Протягом минулого року середня пенсія за віком в Україні зросла на трохи більше, ніж 755 гривень. Такі дані на початку 2026-го оприлюднив Пенсійний фонд України. Тож середній розмір мінімальної пенсії став більш як 6500 гривень. Однак при цьому понад половина пенсіонерів в Україні досі мають пенсію менш ніж шість тисяч гривень. Мінсоц планує це змінити.

"Наше завдання — щоб для кожної людини з повним страховим стажем мінімальна пенсія становила не менш як шість тисяч гривень", — прокоментували в міністерстві логіку змін у відповідь на запитання Суспільного.

У Мінсоці зазначають, що Пенсійний фонд розпочав рік із затвердженим бюджетом понад 1,2 трильйона гривень, що дозволяє провести планову індексацію пенсій, на 4% більшу за рівень минулорічної інфляції. Після перерахунку пенсії зростуть на суму від 100 до 2 595 гривень, повідомили в Мінсоцполітики.

Водночас індексація не означає, що вже з 1 березня жоден пенсіонер не отримуватиме менш як шість тисяч гривень. Щоб це відбулося, у Мінсоці планують перезапустити всю модель пенсійної системи.

Що планується зробити, окрім гарантованої базової виплати

• По-перше, у Мінсоцполітики планують оновити солідарну систему. Тобто передбачається, що розмір пенсії більшою мірою залежатиме від сплачених внесків і страхового стажу. У міністерстві зазначають, що вже є оновлена солідарна формула та нові правила для розвитку накопичувальних механізмів. Однак готову концепцію моделі можна буде побачити лише після ухвалення відповідного закону, що заплановано на цей рік.
• По-друге, йдеться про поступову відмову від системи спеціальних пенсій, тобто правил отримання виплат для суддів, прокурорів, держслужбовців, правоохоронців та інших категорій, чиї пенсії регулюються окремими законами. У міністерстві вважають, що спецпенсії створюють значні дисбаланси між пенсіонерами.

Наприклад, тоді як понад чотири мільйони громадян отримують пенсію в розмірі менш ніж шість тисяч гривень, 35,2 тисячі пенсіонерів за віком мають виплати 25,95 тисячі гривень. “Економічна правда” зазначає, що серед цих пенсіонерів 23,9 тисячі – колишні правоохоронці та кадрові військові, 10,1 тисячі – “чорнобильці” та 1,1 тисячі – прокурори. Замість спеціальних пенсій Мінсоц пропонує ввести “професійні пенсії”, тобто запровадити пенсійні програми, де додаткові гарантії формуватимуться шляхом внесків у межах конкретних професій.

• По-третє, в міністерстві пропонують запустити добровільну накопичувальну систему. Наприклад, через механізми довгострокових інвестицій. Це має поступово зменшити залежність майбутніх виплат тільки від солідарної системи та підвищити стійкість пенсійного забезпечення.

“Актуарні розрахунки та демографічні прогнози показують: навантаження на працюючих зростатиме через старіння населення. Співвідношення пенсіонерів та застрахованих осіб становить 1:1, отже солідарна система вже працює на межі своїх можливостей, — пояснюють у міністерстві причини, через які потрібна реформа. — Надалі демографічне навантаження на пенсійну систему тільки зростатиме. Тому потрібні як повернення солідарній системі її справжнього значення (скільки сплатив, стільки й отримав), так і запуск накопичувального рівня, аби працююча людина зараз, особливо молодь, не лише забезпечувала виплати нинішнім пенсіонерам через солідарну систему, а й паралельно формувала власні пенсійні накопичення”.

Яка перспектива ухвалення цієї реформи

У комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів підтверджують, що наразі обговорення пенсійної реформи тривають. Станом на зараз комплексного законопроєкту, який би запускав повну пенсійну реформу, парламент не ухвалив.

“У комітеті пропозицій цієї реформи також наразі немає, — коментує народний депутат Михайло Цимбалюк. — Водночас законодавчо розпочати реформу можливо. Для цього необхідно внести відповідні ініціативи, опрацювати їх у комітеті, провести через перше та друге читання й підтримати в сесійній залі. Це може розтягнутися на місяці. Старт реформи залежить від готовності узгодженого законодавчого рішення та фінансово-економічних розрахунків, зокрема з урахуванням воєнного стану та бюджетних обмежень. Очікуємо конкретних пропозицій від Міністерства соціальної політики”.

Чи є зараз економічні передумови для зміни пенсійної системи

В Мінсоцполітики зазначають, що стабільний бюджет Пенсійного фонду дозволяє провести повноцінну реформу. Водночас економіст і колишній перший заступник міністра економіки України Павло Кухта каже, що складно сказати, чи ці зміни взагалі вдасться впровадити в умовах парламентської кризи:

“Поки що озвучено лише ідеї, які стосуються впорядкування системи не так для самих пенсіонерів, як у принципі її функціонування, — каже Кухта. — Тобто діюча команда Мінсоцполітики, яка прийшла з Міністерства фінансів, має мінфінівську логіку впорядкування всіх фінансових потоків. Це радше технократична, технічна зміна в тому, як функціонує державний апарат, аніж щось значуще для людей. Ці ідеї вже певний час напрацьовувалися. Але чи просять зараз пенсіонери упорядкувати категорії пенсій? Ні. Єдине, що вони хочуть, — щоб пенсії були вищими. Озвучені ж Мінсоцом ідеї якось кардинально розподіл грошей у системі не змінюють. Парламент зараз у принципі нічого не голосує. Тому очікувати, що в таких умовах проголосують за реформу, на яку загалом немає ніякого сильного запиту ні в кого, було б дивно".

Голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяна Сальнікова зауважує, що додаткові стимули, які допоможуть збільшити охоплення людей пенсійними накопиченнями, потрібні давно. Адже без накопичувальної системи жодного пенсійного майбутнього у теперішньої працюючої молоді не буде.

"Ще до повномасштабного вторгнення було очевидно, що лише за рахунок солідарної системи сплачувати пенсії, щоб вистачало на найнеобхідніше, ми не зможемо, — каже вона Суспільному. — Зараз війна ці проблеми лише підкреслила й поглибила. Тому пенсійні накопичення точно мають бути в кожного. Але держава 20 років годувала нас патерналізмом. Кожна нова влада приходила й казала, що ми зараз зробимо щось таке в солідарній системі, якось її там збалансуємо і всім зможемо виплачувати нормальні пенсії. Але ми розуміємо, що для цього просто немає жодних демографічних та економічних підстав. Тому навіть зараз, якщо зроблять хоч щось трошки краще, якщо запровадять професійну систему, якщо переведуть на накопичувальний принцип пенсії суддів і прокурорів — теж буде добре. Офіційних документів ще немає. Але податкові стимули вже існують — і для людини, й для роботодавця. Тому сказати, що тут ще можна підкрутити, важко".

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News