На Добропільському напрямку наші воїни дозачищають ще одне село. У районі другого — є просування в глибину одного з флангів ворога. В Кучеровому Яру без змін — окупанти там заблоковані, проводяться дії з їх виявлення та знищення. На Покровському напрямку ворог намагається створити "множинні точки проникнення" не одним ударом, а постійними дрібними вклинюваннями, щоб розтягнути оборону і знайти слабке місце. На Південно-Донецькому напрямку ворог вирівняв лінію фронту по Іскрі та Олександрограду. Тепер Олександроград повністю за ворогом. Додатково росіяни дотиснули Воскресенку та одразу почали рухатися на Січневе й Маліївку на території Дніпропетровщини.
Про ситуацію на фронті повідомляє "Дзеркало тижня" з посиланням на інформацію військових та оглядачів.
Український військовий кореспондент Богдан Мирошников:
наші воїни дозачищають ще одне село. У районі другого — є просування в глибину одного з флангів ворога.
В Кучеровому Яру без змін — окупанти там заблоковані, проводяться дії з їх виявлення та знищення.
Ближче до Родинського ЗСУ також намагаються контратакувати, поки з мінімальними результатами, бо там трохи інша історія, ніж з проривом у бік Добропілля. Бої дуже важкі.
Військовий Станіслав Бунятов ("Осман"):
"Зрізання" виступу на Добропільському напрямку — це не зачистка 10–20 ло*ів, а важка штурмова робота під шквалом ворожої артилерії і ударних дронів. Реальні результати одразу ніхто не оприлюднюватиме, корпус "Азов" робить офіційні заяви лише для того, щоб запобігти поширенню сумнівної інформації.
Військовий на псевдо "Мучной":
у районі Удачного ворог продовжує тиснути але повністю вибити наших бійців не зміг.
Є просування по околицях, особливо вздовж траси, однак н.п. ще тримається, тривають позиційні бої з короткими штурмами.
Північніше Першого Травня (Леонтовичі) противник пробував вгризтися у посадки, щоб зайти у західне крило Покровська.
Наші козаки його відкинули і тепер там фактично "сіра зона", і це ризик, бо противник може швидко туди "вскочити", якщо з’явиться вікно.
У районі дач поблизу мкрн. Лазурний загарбники проводили серію атак, пробуючи використати забудову та городи як укриття, ймовірна ціль — відкрити собі шлях на східні квартали міста.
Н.п. Троянда перед Покровском фактично у сірій зоні, контроль нестабільний. Через цей район противник перекидає ДРГ і малі штурмові групи, щоб рубати додаткові стежки для заходу до міста. Повністю закрити цей напрям складно через щільність забудови.
В цілому, ворог намагається створити "множинні точки проникнення" не одним ударом, а постійними дрібними вклинюваннями, щоб розтягнути оборону і знайти слабке місце.
ворог намагається втримати позиції на території збагачувальної фабрики "Мирноградська", йдуть інтенсивні бої.
У Красному Лимані русаки теж пробували просуватися, але ці спроби виглядають мінімальними і контроль там нестабільний.
В районі Родинського ворог закріпився на кількох ділянках, веде вуличні бої намагаючись розширити плацдарм углиб міста.
Клешня у бік Золотого Колодязя залишається загрозливою. Ворог пробує в деяких місцях закріпитися на висотах і контролювати підходи, щоб розширити "жало" далі вглиб. Просування вдається стримувати, але темп атак противника не спадає. З головних проблем ділянки: сильний тиск з флангів, складний рельєф, що дозволяє окупантам ховати навіть техніку, а також постійно працює арта, яка прикриває штурмові групи. Нашим бійцям доводиться маневрувати, щоб не допустити розриву оборони та оточення окремих позицій.
ворог вирівняв лінію фронту по Іскрі та Олександрограду. Тепер Олександроград повністю за ворогом. Це фактично змикає контроль по рубежу, що межує з Дніпропетровською областю.
Додатково противник дотиснув Воскресенку та одразу почав рухатися на Январське й Маліївку на території Дніпропетровщини.
Єдиним ще не окупованим населеним пунктом на цьому відрізку лишається Комишуваха, але ворог до неї поступово підходить.
Схоже, план простий — повністю зачистити цей сектор, щоб мати вільний плацдарм для розгортання боїв вже у глибині Дніпропетровщини.
З кожним взятим населеним пунктом у ворога з’являється більше місць для накопичення сил і техніки на рубежі кордону областей, а нам стає складніше тримати оборону на відкритій місцевості за річкою.
Успішна контратака на Добропільському напрямку — це не просто відновлення втрачених позицій, а ще й серйозне зміцнення рубежу, що ускладнить ворогу повторний прорив у цьому районі. Якщо темп утримаємо, тут можна перетворити ситуацію з оборонної на наступальну — створивши тиск на фланги противника в районі Кучерового Яру.
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News
