9 Березня - один з найважливіших днів в історії Українського державотворення. Адже цього дня народився Тарас Шевченко - національний поет – співець і символом поневоленого народу, що бореться за свободу. Два століття тому Тарас Шевченко повстав проти російської імперії у культурному сенсі. Сьогодні українці протистоять тому ж імперському рецидиву. Тож Кобзар так по-живому присутній у критичні для нашого народу моменти.
У огляді, який підготував сайт 0564.ua, можна пригадати, як відзначали День народження Кобзаря у Кривому Розі. Зокрема, як акцію у Шевченківський день 2013 року криворізькі активісти сумістили з ініціативою імпічменту Януковичу, скільки активних громадян вийшло на ходу у 2014 році з нагоди 200-річчя Поета. Тут можна простежити, як відзначення річниці Кобзаря змінювалось - від мистецьких виставок - до декламування Шевченка найвищими посадовцями держави та створення сучасних мілітарних портретів Кобзаря. Так, у 2022 році криворіжців закликали долучитися до загальнонаціональної патріотичної акції «Шевченко закликає, Україна перемагає».
Так само можна побачити традиційність криворізької влади - коли колони посадовців, у тому числі і представники проросійських політичних сил, які до 2022 році активно поширювали російські наративи в Україні, покладають квіти до пам'ятника Кобзарю - фактично своєму антагоністу.
Та як би не було, біля памятника Велитню українського духу завжди можна було побачити лише синьо-жовті, червоно-чорні прапори і прапори державницьких політсил. Це чи не єдине знакове місце у Кривому Розі, де не було прапорів заборонених нині "партії регіонів" та "опозиційного блоку".
А ще ми нагадуємо нашим читачам про хід позачергових виборів Криворізького міського голови у 2016 році, підтримку Надії Савченко та те, як криворізькі активісти брали участь у пікеті з'їзду суддів у Києві і того ж дня під Шевченківським судом підтримували Андрія Антоненка ("Ріффмайстера"), Юлію Кузьменко та Яну Дугар.
Березень 2022 року і для міста і для країни був надзвичайно трагічним, складним, але і героїчним водночас.
А у 2023 році вночі 9 березня рашисти атакували територію Криворізького району. Внаслідок ракетної атаки в районі було пошкоджено 2 об'єкти критичної інфраструктури.
Цього дня з полону було звільнено військовослужбовицю 17-ї окремої Криворізької танкової бригади Людмилу Яковенко.
Про ці та інші події читайте детальніше.
9 березня 2011 року ми повідомляли, що у Кривому Розі знайшли потужний арсенал зброї.
9 березня 2011 року щоб захистити свій український актив, Лакшмі Мітталу довелося шукати порозуміння з Ахметовим.
9 березня 2011 року ми писали, що з 8 березня в Україні розпочалася справжня війна з боржниками. Адже тоді набув чинності Закон «Про виконавче провадження», який суттєво посилює можливості отримання боргу: приховати своє майно стало набагато складніше, як і виїхати за кордон, не сплативши за рахунками. Окрім того, виселитися з житла, за рішенням суду, людина буде зобов'язана у двотижневий термін замість двомісячного. Проте закон запроваджував заборону на вилучення єдиної квартири, якщо борг не перевищував 9400 гривень. Також з'явилася відповідальність за погрози та побої держвиконавців розлюченими боржниками.
9 березня 2011 року стало відомо, що у Криворізькому факультеті вишу МВС працювали липові доктори наук. Генпрокуратура порушила кримінальну справу проти ректора генерал-лейтенанта Олександра Негодченка за фактом службового підроблення. У цій же справі учасниками були один із проректорів та декан Криворізького факультету.
9 березня 2012 року ми писали, що у міській виставковій залі розпочала роботу експозиція Заслуженого художника України, криворіжця Леоніда Давиденка, присвячена пам'яті Тараса Шевченка. Урочисте відкриття виставки відбулося 7 березня за участю автора робіт.
9 березня 2013 року на проспекті Карла Маркса (нині - Поштовий) відбулося традиційне офіційне покладання квітів до пам'ятника великого Кобзаря. Перші особи міста "впоралися" за 10 хвилин і пішли.
Через деякий час біля Кобзаря побували представники проукраїнських політсил, рухів, громадськість. Об 11.00 представники ВО "Свобода", козацтва, незалежних ЗМІ та творчої інтелігенції у складі близько 150 осіб вшанували хвилиною мовчання жертв Голодомору, українців, закатованих у катівнях НКВС, концтаборах. Звідти ходою вирушили до пам'ятника Т. Г. Шевченку, де продовжили мітинг із закликами до свободи, захисту України від кримінальної банди окупантів, поетичними читаннями. Тривав захід близько години та, як завжди, під пильним контролем правоохоронних органів.
9 березня 2013 року у Кривому Розі провели марш "Свободу чесним!" на підтримку засуджених Дмитра та Сергія Павліченка. На мітинг зібралися правозахисники, активісти громадських організацій та неформальних громадських рухів Кривого Рогу. Акція відбулася під гаслами «Сьогодні Павліченко – завтра ти!», «Свободу чесним – свободу Павліченку!». Учасники акції вимагали об'єктивного розслідування справи та «покарання справжніх убивць». Раніше марші на підтримку Павліченка відбулися в Одесі, Чернігові, Дніпропетровську, Києві та інших містах.
Нагадаємо, Голосіївський районний суд у Києві 2 жовтня засудив Дмитра Павличенка до довічного ув'язнення, а його сина Сергія Павличенка до 13 років позбавлення волі за вбивство судді. Сергія Зубкова було вбито 21 березня 2011 року в під'їзді свого будинку в Києві. Самі засуджені провиною не визнають. Ряд правозахисників вказують на те, що суд так і не довів причетність до вбивства саме Дмитра та Сергія Павліченка.
9 березня 2013 року у Кривому Розі очікували на будівництво аквапарку. На ХХХІ сесії виконкому Криворізької міської ради було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,181 гектарів під будівництво аквапарку, яке було заплановано у Кривому Розі. Проєкт було затверджено депутатами, проте планувалось, що втілення його займе певний час. На той момент ділянку було надано в оренду ТОВ «Спот Маркет». Очікувалось, що новий культурно-розважальний комплекс із гірками та басейнами з'явиться на вул. Корнійчука (нині Івана Авраменка) у Саксаганському районі Кривого Рогу.
9 березня 2014 року «Новій владі Криму» закрили доступ до грошей Держказначейства України. А «Укрзалізниця» призупинила попередній продаж квитків до Криму.
9 березня 2014 року на святкову ходу та мітинг на честь 200-річчя Тараса Шевченка прийшли сотні криворіжців. Від площі Горького (нині 95 Квартал), де відбуваються мітинги народного віча – криворізького Майдану, громадяни колоною пройшли центральними вулицями до пам'ятника Тарасу Шевченку біля міського театру.
9 березня 2015 року криворіжці відзначили 201-ту річницю від Дня народження Кобзаря "Маршем патріотів", участь у якому взяли трохи більше 50 чоловік.
9 березня 2016 року нардепи від Кривого Рогу подали законопроект, що давав змогу перейменувати Дніпропетровськ на ... Дніпропетровськ.
9 березня 2016 року у Донецьку Ростовській області мало відбутися чергове засідання у справі української льотчиці Надії Савченко. Цього дня вона мала виступити із останнім словом та почути вирок суду. У всьому світі тоді пройшли мітинги на підтримку Надії Савченко. Кривий Ріг не став винятком.
9 березня 2016 року влада традиційно покладала квіти до пам'ятника Кобзарю.
9 березня 2016 року ми писали, що у понеділок, 7 березня, відбулися засідання районних виборчих комісій Кривого Рогу, на яких сформували склад дільничних виборчих комісій (ДВК) на позачергових виборах міського голови. Найбільша кількість керівних посад у комісіях дісталася представникам «Опозиційного блоку» та кандидата-самовисуванця Юрія Вілкула.
9 березня 2016 року ми писали про те, що у Новому Бузі Миколаївської області місцеві жителі та фермери перекрили трасу Н-11 «Миколаїв-Дніпропетровськ», вимагаючи її ремонту. Спочатку проїзд було перекрито лише для великовантажного транспорту, проте пізніше це торкнулося і легкових автомобілів.
9 березня 2016 року міська виборча комісія затвердила текст виборчого бюлетеня.
9 березня 2016 року ми писали про результати люстрації. За рік у Дніпропетровській області внаслідок люстраційної перевірки було звільнено всього 36 чиновників. Про це повідомляв тоді голова правління Всеукраїнської громадської організації "Комітет виборців України" Станіслав Жолудєв. На той час Дніпропетровська область посідала 5 місце в Україні за кількістю люстрованих чиновників. Найбільша кількість, 11 – із керівного складу обласного МВС. Серед них – призначений у лютому 2014 року керівником обласного МВС Георгій Гугуадзе та заступник начальника обласного МВС Сергій Третьяков, який виправдовував доцільність "співпраці" міліції з "тітушками". Також – начальник обласного ДАІ Микола Вовчук, інспектор ДПС Кривого Рогу Віктор Таранов та інші. Після чиновників органів МВС найбільшу кількість люстрованих в області склали прокурори – 9 осіб. З посадовців Жолудєв згадав люстрованого екс-заступника голови Дніпропетровської міської ради Анатолія Крупського.
9 березня 2016 року ми писали про те, що 7 березня у храмі святителя Ніколая, відбулися загальні збори духовенства Криворізької єпархії. Про це повідомляла прес-служба Криворізької єпархії. Керуючий єпархією митрополит Криворізький і Нікопольський Єфрем виступив тоді з доповіддю, в якій озвучив:
На порядок денний були винесені питання підготовки до урочистостей, присвячених 20-річчю утворення Криворізької єпархії, які заплановані на вересень поточного року.
9 березня 2017 року Дніпропетровська ОДА під керівництвом Валентина Резніченка втілювала практику щодо інспекції відремонтованих доріг, які не витримали зиму та на яких асфальт зійшов разом зі снігом. Підрядники, які недобросовісно впоралися із завданням, усували недоліки за свій рахунок. До таких об'єктів потрапила тоді і дорога на вулиці Рзянкіна у Кривому Розі, яку урочисто відкривав міський голова Юрій Вілкул 13 жовтня 2015 року, яка не витримала випробування взимку та через 4 місяці на ній з'явилися ями, тріщини та посипався бордюр. Підрядника змусили робити повторний ремонт, але вже власним коштом.
Як відомо нині сам Валентин Резніченко під слідством у справі про масштабну оборудку у дорожній сфері, в результаті якої під час повномасштабного вторгнення рф державному бюджету заподіяно понад 286 млн грн збитків.
9 березня 2017 року на прийомі у начальника обласної поліції побувала депутат Криворізької міськради Наталія Шишка. Вона також скористалася правом звернення на особистий прийом, щоб поцікавитись ходом розслідування та перспективами встановлення винних, притягнення їх до відповідальності у резонансній справі, яка зачіпає інтереси багатьох жителів міста – споживачів житлово-комунальних послуг. Йшлося про кримінальне провадження щодо управителів житлового фонду - ТОВ "Житлосервіс - КР", "Сітісервіс - КР", "Затишок - 2011" та інших, яке було розпочато ще в березні 2015 року, але про його результати, незважаючи на резонансність, досі не відомо.
Репешко тоді заявив: "...Справа, якою ви цікавитеся, у нас, але оперативний супровід здійснює управління захисту економіки. Я поговорю з начальником цього управління, справа з 15 року, резонансна. Повинне бути завершено! Доведено до кінця!".
Як відомо на початку лютого 2025 року у Кривому Розі взяли під варту подружжя власників приватних криворізьких ЖЕКів Смєлих. Їм інкримінують заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, створення та керівництво злочинною організацією, а також підроблення офіційних документів (ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 255, ч. 1 ст. 366 КК України). Нібито у період 2023-2024 років укладались договори на ремонт закладів, а підозрювані вносили неправдиві відомості щодо обсягів виконаних робіт та завищували ціни на матеріали.
9 березня 2017 рокуу Кривому Розі було викрито групу співробітників газової служби з 7 чоловік, які під час інвентаризації лічильників виманювали у криворіжців кошти. За невідключення від газопостачання та узаконення газових приладів співробітники вимагали від громадян кошти. Вартість послуг коливалась від 1 тисячі до 1,7 тисячі гривень з квартири. Фігурантам схеми було повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України та матеріали направлені до суду.
9 березня 2017 року Комітет Європарламенту з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ підтримав надання Україні безвізового режиму.
9 березня 2017 рокупредставники влади традиційно принесли квіти до памятника Тарасу Шевченку. Цього ж дня ми попросили деяких посадовців процитувати рядки Кобзаря. Що почули, читайте ТУТ.
9 березня 2017 року заступниця начальника Управління здоров'я міськвиконкому Тетяна Сухіна провела брифінг для представників місцевих ЗМІ про підсумки 2016 року.
9 березня 2018 року зранку криворізькі посадовці знову з квітами були біля пам'ятника Кобзарю.
9 березня 2018 рокуна проспекті Поштовому було встановлено намет, де збирали підписи за відставку тодішнього Президента України Петра Порошенка. Організували збір підписів представники Партії ветеранів Афганістану. Ініціатива відставки пояснювалась тим, що будується "поліцейська держава", де утискається свобода акцій, мітингів (за тиждень до цього у Києві було спецназівцями було розігнано палаточне містечко протестувальників).
9 березня 2018 року до Дня народження Українського Генія – Тараса Шевченка – група криворіжан влаштувала "Шевченківські читання" прямо біля пам'ятника Кобзарю.
9 березня 2018 року Верховна Рада України зменшила податок на землю для ГЗК, це стурбувало тоді представників місцевих рад Кривого Рогу та Криворіжжя.
9 березня 2018 року СБУ затримала керівника Центру визволення полонених Володимира Рубана (Офіцерський корпус) зі зброєю. Глава РБ України Василь Грицак доповів про запобігання українською спецслужбою низки терористичних актів, запланованих у центрі Києва для дестабілізації ситуації в країні.
9 березня 2018 року криворіжці передали до МЗС України чергові 20 000 підписів, зібраних у рамках проекту "Напиши листа світові".
9 березня 2019 року журналісти показали, що у Кривому Розі пов'язано з ім'ям Великого Кобзаря.
9 березня 2020 року ми писали про знаменитих нащадків Тараса Шевченка у публікації "Герой Болгарії, "Король джазу" та репресований художник, - знамениті нащадки Великого Кобзаря".
9 березня 2020 року у зв'язку зі стрімким поширенням у світі захворювання, спричиненого новим типом коронавірусу COVID-19, Міністерство закордонних справ рекомендує громадянам України тимчасово утриматися від поїздок до країн або окремих територій держав, які найбільше уражені вірусом.
9 березня 2020 року ми писали про незадоволення криворіжців будівництвом МАФу.
9 березня 2020 року патріотичні громадські організації Кривого Рогу сьогодні, 9 березня 2020 року, традиційно зібралися біля пам'ятника Великому Кобзарю, щоб вшанувати пам'ять про пророка українців. Серед присутніх були представники Народного Руху, "Інгульської паланки", "Правої молоді", ВО "Свобода", "Автомайдану" та інших патріотичних суспільних формувань.
9 березня 2021 року у Києві відбувався черговий З'їзд суддів, на якому планувалося обрання нових членів Вищої ради правосуддя (ВРП) та судді Конституційного Суду України. У зв'язку з тим, що громадські антикорупційні рухи раніше оприлюднили факти, які дискредитують ВРП та З'їзд суддів, як найважливіші органи правосуддя в Україні, активісти зібралися біля місця проведення З'їзду на протестну акцію. Пікетували з'їзд суддів і активісти з Кривого Рогу.
9 березня 2021 рокуу Шевченківському суді Києва відбувалось судове засідання, в якому розглядаються клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу Андрію Антоненку ("Ріффмайстер"), Юлії Кузьменко та Яні Дугар. Підтримати обвинувачених, суд над якими вважають політично мотивованим, прийшли активісти, добровольці, волонтери. До них приєднались і активісти з Кривого Рогу.
9 березня 2021 року закупівля бензину для комунального підприємства "Криворізький перинатальний центр" увійшла до п'ятірки найкращих закупівель лютого за версією Prozorro.
9 березня 2022 року у оперативній інформації Генштабу ЗСУ повідомлялось, що серед рашистів розповсюджуються панічні настрої через величезні втрати живої сили та техніки.
9 березня 2022 року Міністр оборони України Олексій Резніков привітав з Днем народження Кобзаря, процитувавши рядки: "Борімося – поборемо! Нам Бог помагає!".
9 березня 2022 року криворіжців закликали долучитися до загальнонаціональної патріотичної акції «Шевченко закликає, Україна перемагає».
9 березня 2022 року стало відомо, що за попередню добу до України з-за кордону прибули майже 12 тисяч українців, що планували долучитися до сил оборони.
9 березня 2022 року Президент Володимир Зеленський підписав закон про посилення відповідальності за державну зраду і диверсії.
9 березня 2022 року член делегації України в переговорах з країною-окупантом, радник голови ОПУ Михайло Подоляк в інтерв’ю УП повідомив, що на Президента України Володимира Зеленського було скоєно вже більше десятка замахів.
9 березня 2022 року ми писали, що через війну в Україні активізувались шахраї під виглядом благодійників.
9 березня 2022 року російські агресори скинули кілька бомб на дитячу лікарню у Маруполі. Руйнування колосальні. Корпус медичного закладу, де ще недавно лікувалися діти, був повністю зруйнований.
9 березня 2022 року після удару по дитячій лікарні у Маріуполі Зеленський звернувся до світової спільноти з закликом "закрити небо над Україною".
9 березня 2022 рокупісля обіду дві колони ворога розпочали рух. Одна - із Каховки, Береслава у напрямку Милове, Дудчани, Друга – з Миколаївського напрямку у бік Інгульця. Криворіжців закликали не панікувати.
9 березня 2022 рокунадвечір з’явилися дані щодо ворожих колон, які вирушили в напрямку Кривого Рогу. Заспокоювати жителів Кривого Рогу і Дніпропетровщини взявся голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук.
9 березня 2022 року Премєр-міністр України Денис Шмигаль повідомив про створення «Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури» і запевнив, що кожен, чий дім чи квартира були знищені окупантом, зможе залишити заявку на відшкодування в "Дії".
9 березня 2022 року Командування Повітряних сил повідомило, що з часу повномасштабного вторгнення росії, ворог втратив 56 літаків і 82 вертольоти.
9 березня 2023 року, о 3:53 ночі, внаслідок рашистських ракетних обстрілів відключилась остання лінія зв’язку окупованої Запорізької АЕС з українською енергосистемою. Станція була знеструмлена і перейшла в режим блекауту вшосте за час окупації, 5-й та 6-й енергоблоки були переведені в холодний стан, увімкнулись 18 дизель-генераторів для живлення власних потреб ЗАЕС. Пального для їхньої роботи залишалося на 10 діб. Розпочався зворотний відлік часу. В "Енергоатомі" попередили, що в разі неможливості поновлення зовнішнього живлення станції протягом цього часу може статись аварія з радіаційними наслідками для всього світу.
9 березня 2023 рокубула здійснена чергова варварська масована атака на енергетичну інфраструктуру України. В результаті обстрілів пошкоджено останню лінію, яка живила ЗАЕС. Станцію перевели на роботу на дизельних генераторах. Також станом на 6:30 були зафіксовані обстріли енергетичних об’єктів в Київській, Миколаївській, Харківській, Запорізькій, Одеській, Дніпропетровській та Житомирській областях.
9 березня 2023 року вночі ворог атакував Дніпропетровщину безпілотниками та ракетами. «Прильоти» зафіксовані у Дніпровському, Павлоградському, Криворізькому та Нікопольському районах. Наші захисники з повітряного командування "Схід" збили над Дніпропетровщиною 7 ворожих ракет. Через масовану атаку на Дніпропетровщині були загиблі та поранені.
9 березня 2023 року після масованої атаки у трьох областях були застосовані заходи з обмеження енергопостачання.
9 березня 2023 року - цієї ночі противник завдав масованого ракетного удару по об‘єктах критичної інфраструктури України. Окупанти здійснили 81 пуск ракет різного базування та 8 пусків ударних БпЛА «Shahed-136/131». Силами та засобами Повітряних Сил 3С України у взаємодії з підрозділами інших Складових Сил оборони України із 48 крилатих ракет Х-101/Х-555, «Калібр» знищено 34 крилаті ракети, а також 4 БпЛА «Shahed-136/131».
9 березня 2023 року цієї ночі рашисти атакували територію Криворізького району. Внаслідок ракетної атаки в районі було пошкоджено 2 об'єкти критичної інфраструктури. Про наслідки ракетної атаки на Криворіжжя повідомив начальник Криворізької районної військової адміністрації Євген Ситниченко. За його інформацією, люди не постраждали.
9 березня 2023 року начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак відвідав Криворізький район та поділився із журналістами враженнями від побаченого. Крім цього, він відповів на питання журналістів про статус Олександра Вілкула, перехід громад із УПЦ МП в ПЦУ та про кадрові зміни в області.
9 березня 2023 року: "Слава Шевченку! Слава Україні!", - Головне управління розвідки нагадало, що Шевченко - оракул і інструктор української нації.
9 березня 2023 року армія рф вдарила по Дніпропетровщині ракетами, ударними безпілотниками та важкою артилерією – є загиблі та поранені.
9 березня 2023 року ми писали, що військовослужбовицю 17-ї окремої Криворізької танкової бригади звільнили з російського полону. Серед українських військовополонених, звільнених під час обміну 7 березня, жителька Кривого Рогу, військовослужбовиця 17-ї окремої Криворізької танкової бригади імені Костянтина Пестушка Людмила Яковенко.
9 березня 2023 року очільники ОВА і обласної ради провели нараду з питання водозабезпечення з головами громад, керівниками районних військових адміністрацій та представниками водоканалів Криворізького та Нікопольського районів. За повідомленням у Телеграм-каналі начальника ОВА Сергія Лисака, йшлося, зокрема, про стан Каховського водосховища котре дуже обміліло через раніше пошкоджену ворогом дамбу.
9 березня 2023 року тривала 379 доба російського широкомасштабного вторгнення. Генштаб ЗСУ повідомив, що цієї доби російська федерація завдала чергового масованого ракетного удару по об’єктах критичної інфраструктури нашої держави та будинках цивільного населення. Були влучання. Загинули мирні люди. Противник не полишав спроб оточити місто Бахмут, з подальшим виходом на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей.
9 березня 2024 рокувночі над Криворіжжям знищили 5 "шахедів", було влучання по території промислового підприємства.
9 березня 2024 року Володимир Зеленський визначив лавреатів Шевченківської премії, серед них - криворіжець Іван Уривський.
9 березня 2024 року внаслідок обстрілу рф Нікопольщини загинув 16-річний хлопець, який приїхав на вихідні до бабусі. Також було поранено місцевого мешканця.
9 березня 2024 року ЗСУ відбили атаки ворога на 5 напрямках, загалом упродовж дня відбулось 58 бойових зіткнень.
Кобзаря без перебільшення називають національним поетом – співцем і символом поневоленого народу, що бореться за свободу. Два століття тому Тарас Шевченко повстав проти Російської імперії у культурному сенсі. Сьогодні українці протистоять тому ж імперському рецидиву. Тож нічого дивного, що Кобзар так по-живому присутній у критичні для народу моменти.
Перша неділя Великого посту.
1930 — у Харківському оперному театрі розпочався судовий процес Спілки визволення України (СВУ). Це була показова справа, сфабрикована ОДПУ Української СРР наприкінці 1920-х років, яка викривала вигадану антирадянську організацію серед української наукової та церковної інтелігенції. Мета — дискредитація провідних діячів української культури та громадського життя в рамках централізованої політики геноциду української нації, здійсненого урядом СРСР у 1932—1933 роках.
1934 — у Києві засноване видавництво «Веселка».
2001 — у Києві неподалік будівлі Адміністрації Президента сталася сутичка учасників акції «Україна без Кучми» з міліцейським загоном спецпризначення. Після цього акція УБК пішла на спад.
Суспільне несприйняття Кучми (переобраного у 1999 році на другий президентський термін) почалося з оприлюднення 28 листопада 2000 року Олександром Морозом (на той момент — лідером соціалістичної фракції у парламенті) матеріалів, що компрометували Леоніда Кучму як державного діяча та свідчили на користь версії, згідно з якою саме Кучма виступив замовником викрадення та вбивства 16 вересня 2000 року опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе. Події, які почалися у стінах парламенту (де Мороз вперше презентував записи розмов Кучми з іншими високопосадовцями) і отримали назву «касетного скандалу», дуже швидко перемістились на вулиці Києва.
Перша акція протесту відбулася 15 грудня 2000 року. У акції «Україна без Кучми» брали участь 24 політичні партії та громадські організації, серед них: Соцпартія України, партія Батьківщина, партія «Собор», Українська республіканська партія, партія «Реформи і порядок», УНА-УНСО, Українська комуністична спілка молоді, Всеукраїнська партія трудящих і інші (як націоналістичні, так і деякі ліві партії). Учасники акції влаштували наметове містечко у центрі Києва з вимогами відставки президента країни й керівників силових відомств, проведення незалежної експертизи у справі зниклого журналіста Георгія Гонгадзе (гасло «Хочемо правди»).
27 грудня акцію «Україна без Кучми» було тимчасово згорнуто — під приводом реконструкції Майдану Незалежності учасників акції змусили прибрати намети та покинути площу.
14 січня 2001 року стартував другий етап «України без Кучми». Представники антикучмістської опозиції розмістили свої намети вздовж Хрещатика — від місця зведення майбутнього монументу Незалежності України до Бессарабської площі. Протягом другої половини січня та усього лютого на Хрещатику та Майдані Незалежності проводились акції громадської непокори, мітинги та демонстрації з вимогами відставки Леоніда Кучми і усіх керівників силових структур.
1 березня 2001 року було брутально ліквідовано наметове містечко на Хрещатику.
Фото з Вікіпедії
1810 — Олексій Савич, український астроном і геодезист
1814 — Тарас Шевченко, український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
1853 – народився Григорій Цеглинський, педагог, публіцист, драматург.
1874 — Софія Левицька, українська художниця-емігрантка, працювала в Парижі.
1880 — Василь Сімович, український мовознавець, філолог і культурний діяч, дійсний член НТШ.
1886 — Георгій Нарбут, український художник, графік, творець державної символіки УНР, перших українських грошових знаків і поштових марок (+1920)
1894 — Роман Сушко, український військовий і політичний діяч, поручник УСС, співорганізатор і полковник Січових Стрільців, співзасновник та крайовий комендант УВО, співзасновник ОУН, командир «Легіону Сушка» (09.1939).
1908 — Тарас Бульба-Боровець, діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник УПА «Поліська Січ».
1921— Олексій Берест український радянський військовик, Герой України, що встановив, разом з Михайлом Єгоровим та Мелітоном Кантарією, Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу.
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News
