Тепла місія волонтерки з Північного ГЗК Валентини Головко

Машиністка  компресорних установок цеху технічної води та шламового господарства ПівнГЗК Валентина Головко знає, що допомагати боротися з агресором може кожен по своїм силам, іноді навіть й не виходячи з дому. Поміж робочих змін жінка знаходить час для волонтерства: впродовж двох зим невтомно плете шкарпетки для українських військових.

Запит на в’язані високі шкарпетки ручної роботи є постійним у місцевих волонтерів, а ще у родичів, сусідів та колег, які мають в окопах рідних. Тому роботу в холодну пору року жінка не припиняє ні на мить. На сьогодні її руки сплели вже більше 90 пар.

«Я заміряла: за сім годин в мене готова пара шкарпеток. Довгенькі, без візерунків і прикрас – задля швидкості. Дуже хочеться, щоб воїнам було тепло в ноги. У першу воєнну зиму не могла їсти, спати і спокійно дивитися на кадри з нашим хлопцями в окопах серед голого поля. Багнюка, холодно, дощ чи сніг, а вони боронять. Подивлюся – і беруся за спиці. Адже як я ще можу їм допомогти? – ділиться Валентина. –  А всередину в кожну пару вкладаю записку-оберіг: «Дорогий захисник, повернись живим!».

Валентина працює вдома, а виготовлені вироби передає військовим через знайомих волонтерів. Збирає нитки по всіх друзях, щось закуповує, щось привозять знайомі. Окрім шкарпеток, плела на замовлення теплі пояси, рукавички. Як такого плану «виробництва» у волонтерки немає, але роботу, каже, не припинить.

«Як не важко зараз морально, а треба мислити позитивно, тож плету і чекаю на перемогу. Шкодую, що влітку припинила роботу, коли попиту на теплі вироби не було. А треба було виготовляти наперед. Але я так вірила, що війна скоро скінчиться! На жаль, ні... А зараз знайомі волонтерки постійно питають, чи є шкарпетки. Тож я довʼяжу свою сотню обов’язково, а потім ще, скільки зможу. Щаслива, що можу хоч у такий спосіб допомагати армії. Бійці відгукуються, просять ще, кажуть, що якщо берці лиш одні і треба їх вимити й висушити, то в цей час вони вдягають шкарпетки і в них пересуваються. Навіть відео мені через волонтерів передають», - ділиться північанка.

Сьогодні шкарпетки Валентини Головко гріють військових на передовій  своїм теплом і позитивною енергетикою, яку майстриня вплітає в кожну свою петельку та вузлик.