"Борітеся за них так, як вони боролися за вас!": криворіжці вийшли на акцію підтримки військовополонених, - ФОТО, ВІДЕО

В центрі Кривого Рогу відбулась акція «Не мовчи! Полон вбиває!», мета якої - нагадати про українських військовополонених, які 21 місяць утримуються ворогом у полоні. 

Про це повідомляє 0564.ua, посилаючись на влласну кореспондентку.  

Сьогодні, 18 лютого, рідні та близькі військовополонених вийшли на акцію щоб нагадати суспільству та всьому світу, що наші Герої вже другий рік знаходяться у ворожому полоні.

Учасники акції стояли понад дорогою на кільці 95 кварталу. В руках у кожного учасника був плакат, прапор військової частини або фотографія бійця, якого чекають з полону. 

Анна Віхор вже майе два роки чекає з ворожого полону свого сина Дмитра, який служив у в/ч 3011, в полон потрапив у Маріуполі. 

- Він стояв на захисті України ще з 2019-го року. Спочатку повномасштабного вторгнення він був в іншому місті, а як тільки все це почалося, вони одразу ж поїхали на захист Маріуполя. 

Тільки від звільнених з полону хлопців пані Анна дізналась, що син живий.

На акції також була присутня бабуся Дмитра: 

- Я чекаю онука з полону. Він у полоні в березні буде як два роки. Ми його дуже чекаємо, любимо і дуже сумуємо за ним. Він мій старший онук, буде продовжувати наш рід, наше прізвище, - ледь стримуючи сльози розповідає Тетяна Семенівна. 

- Ми стоїмо тут на акції щоб підтримати наших військовополоненими. Ми їх підтримуємо,  ми не знаємо що з ними в росії - їх там катують. морять голодом. Ми хочемо, щоб їх повернули. Вони стояли за нас, ми повинні стояти за них, - зазначив учасник акції Данило. 

Анастасія Гондюл - дружина двічі пораненого захисника України - Артема Гондюла, який вже 21 місяць знаходиться в полоні:

- Перше поранення він отримав під час бою в Маріуполі, друге поранення він отримав під час теракту в Оленівці, який стався в ніч з 28 на 29 липня. Поранених під час теракту досі не вертають. За півтора роки з моменту теракту не повернули жодного. Азовців не міняють. Останній раз міняли в травні місяці минулого року. Мій чоловік з Азову, тому його ніхто ніде не бачив, ніхто не знає його місце утримання.

Пані Анастасія востаннє бачила свого чоловіка 4 серпня 2022-го року на відео у ворожих Телеграм-каналах, де він знаходився в донецькій лікарні після теракту.

- Важливо виходити на такі акції, тому що якщо ми не будемо виходити і не будемо підтримувати наших рідних, якщо ми не будемо за них боротися і не будемо на цьому наголошувати і привертати увагу, то просто їх забудуть. Досі сидять хлопці з 2014-го року в полоні. Що стосується теракта, то навіть на законодавчому рівні цей день офіційно не визнано терористичним актом офіційно нема дня жалоби, коли там стратили більше 50 військовополонених без зброї спалили заживо, більше 100 отримали поранення і на сьогоднішній день 59 важко поранених знаходяться досі у ворожому полоні без належної медичної допомоги. Тому це важливо. Якщо ми не будемо цього робити, як ми можемо вимагати, щоб нас світ підтримував?

Азовець, нині боєць Третьої окремої штурмової бригади з позивним "Кривий": 

- Я тут щоб підтримувати моїх побратимів, які знаходяться в полоні, це головне. Треба виходити і казати про них, говорити, репости робити, тому що вони зробили великий вклад в історію України щоб зараз ми могли спокійно пити каву та продовжувати мирне існування. 

Захисник зазначив, що у нього дуже багато побратимів утримуються у ворожому полоні:

- І на кожного з них я чекаю.

Пані Анна чекає з полону чоловіка, який боронив Маріуполь. Під час виходу з Азовсталі потрапив у полон.

- Майже два роки чекаємо, інформації немає. Знаємо, що утримують на території росії, зв'язку немає. Чекаємо, сподіваємось, що скоро буде вдома.

Учасники акції в центрі міста скандували: "Свободу Маріупольському гарнізону!", "Борітеся за них так, як вони боролися за вас!", "Звільніть полонених!", "Незламні мають бути вільними!"

Більше інформації з акції дивіться у нашому відео.