"Україна в епоху Голодомору: влада, опір ідентичність": криворізька історикиня на міжнародному форумі розповіла про "волинки" на Дніпропетровщині, - ФОТО

До 90-х роковин Голодомору – геноциду Українського народу у Києві з 23 по 25 листопада відбувся Міжнародний науковий форум "Україна в епоху Голодомору: влада, опір ідентичність". З доповіддю на одній із панельних дискусій виступила і дослідниця Голодомору з Кривого Рогу - докторка історичних наук, доцентка, професорка кафедри історії КДПУ, провідна наукова співробітниця Національного музею Голодомору-геноциду Наталя Романець.

Про це повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власну кореспондентку.

Як зазначають організатори, за останні десятиліття дослідження опору українського суспільства сталінській політиці творення голоду суттєво активізувались, при цьому увага науковців переважно зосереджується на висвітленні активних форм опору комуністичній імперській владі (передовсім стихійних масових виступах і збройних повстаннях та ін.).

Між тим, опір – явище з багатьма обличчями. Включення до комплексного аналізу не лише публічних, але й прихованих, повсякденних форм опору як «зброї слабких» (Джеймс Скотт), концептуалізація емпіричних досліджень та посилення міждисциплінарної інтеграції Holodomor Studies з суміжними науковими галузями, передовсім Resistance Studies, є необхідною умовою для подальшого розвитку такого роду досліджень.

У фокусі Міжнародного наукового форуму – комплекс наукових проблем, пов’язаних із осмисленням багатовимірного феномену опору українського суспільства сталінській політиці творення голоду, а також обмін ідеями щодо популяризації наукового знання про Голодомор – геноцид Українського народу у публічній історії та шкільній історичній освіті.

В рамках форуму відбулось нагородження переможців VIII Міжнародного міждисциплінарного конкурсу імені Володимира Маняка та Лідії Коваленко, відкриття виставки Миколи Євтушенка "Україна у борні. Машкари війни та геноциду", організовано панельні дискусії, які, серед інших, охоплювали теми:

– теоретико-методологічні засади досліджень опору: понятійно-категоріальний апарат як вихідна точка для дослідів та обговорення; взаємопов’язаність та концептуальне розмежування категорій «влада» та «опір»; типології форм опору в сучасній гуманітаристиці; особливості/складності інтерпретації джерел, методики їх опрацювання; 

– концептуалізація досліджень опору українського суспільства геноцидній політиці творення голоду: публічні/активні та приховані/повсякденні форми опору (в контексті протистояння матеріальному, статусному, ідеологічному домінуванню); «географія опору» (в контексті дослідницьких практик краєзнавства та локальної історії); культура та ідентичність (у контексті наративів опору та мімікрії; політичні, національні, конфесійні та ін. мотиви опору; прояви анти- та проімперських настроїв);  

– російсько-українська війна і пам’ять про Голодомор як простір спротиву: завдання шкільної історичної освіти; популяризація наукових знань музейними засобами; розвиток інтегрованих цифрових ресурсів документальної спадщини епохи Голодомору.

Участь у форумі взяли доктор історичних наук, професор, в.о.головного наукового співробітника відділу історії України 20-30-х років ХХ століття Інституту історії України НАН України Станіслав Кульчицький;

провідна наукова співробітниця відділу історії України 20-30-х років ХХ століття Інституту історії України НАН України, голова ГО Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору" (HREC in Ukraine), докторка історичних наук Людмила Гриневич;

докторка історичних наук, доцентка, професорка кафедри історії КДПУ, провідна наукова співробітниця Національного музею Голодомору-геноциду Наталя Романець;

докторка історичних наук, старша наукова співробітниця, завідувач відділу Інституту історії НАН України, член-кореспондент Національної академії наук України, Заслужена діячка науки і техніки України Лариса Якубова;

старший науковий співробітник відділу історичної регіоналістики Інституту історії НАН України, Кандидатісторичних наук Роман Подкур,

італійський історик, професор Андреа Граціозі; 

професор Вольфґанґ Мюллер (Wolfgang Mueller) з Віденського університету а також інші науковці, дослідники теми Голодомору;

кандидатка Історичних наук, докторантка кафедри історії Університету Квінс (Кінгстон, Канада) Ірина Скубій а також інші науковці.

Свої наукові і творчі роботи презентували учні - переможці VIII Міжнародного міждисциплінарного конкурсу імені Володимира Маняка та Лідії Коваленко.

Наша землячка - Наталя Романець виступила під час панельної дискусії "Концептуалізація досліджень опору суспільства  сталінській політиці творення голоду: загальноукраїнський вимір".

Науковиця розповідала про "Волинки як форму опору під час суцільної колективізації та Голодомору: теоретико-методологічні засади досліідження". Її робота з архівними документами дозволила відтворити на карті Дніпропетровського округу масштаби "волинок" (одна і з форм народного опору - стихійні безбройні виступи селян у відповідь на спроби вилучення сільськогосподарської продукції, домашньої худоби.

Ця карта візуалізує масштаби селянського спротиву в той період. Наталя Романець привернула увагу колег до села Спаського Новомосковського району, звідки «волинка» з нього перекинулась на інші хутори. В результаті, як відображено на карті червоним кольором, усі населені пункти району були охоплені «волинками».

Науковиця пояснила, що «волинка» – це той термін, який використовується у тодішніх документах. Йдеться про колективні селянські виступи, беззбройні, які починались стихійно. Наприклад, когось "розкуркулювали", тож односельці намагались відбивати цю родину. Активна роль в цьому процесі належала жінкам.

Історикиня поділилася з колегами методологічним досвідом, який дозволив їй встановити додаткові осередки "волинок".

Панельні дискусії форуму завершувались обговоренням доповідей та окресленням нових завдань у досліденні теми Голодомору

"90 роквини Голодомору - геноциду" відзначаємо у форматі фахового поля науковців, які безпосередньо грунтовно займаються цією темою, вивчають її на науковому рівні для того, щоб доводити геноцид проти українського народу, який був здійснений радянською владою, правонаступницею якої є російська федерація сьогодні, котра в нинішній час також проводить геноцид, екоцид проти українського народу", - зазначив у коментарі нашій кореспонентці Олександр Матюшенко - член методлабораторії «Verba Magistri».

Він також зауважив, що окрім досвідчених фахівців, науковців, у роботі формуму бере участь молодь - учні, студенти, молоді вчені, котрі роблять пеші кроки у вивченні і дослідженні важливої теми. Очікується що це сприятиме безперервності і наступності у дослідженнях різних аспектів теми Голодомору - геноциду.

Організатори цього форуму: Міністерство освіти і науки України, Український інститут національної пам'яті, Інститут історії України Національної академії наук України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Національна спілка краєзнавців України, Національний музей Голодомору–геноциду, Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету.

Співорганізатори: Вінницький педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнко, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаський державний технологічний університет, Національний університет «Чернігівський колегіум», Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича