
"90-ті роковини. Історія Голодомору-геноциду": науковиця з Кривого Рогу презентувала збірки документів на Науково - практичній конференції у Києві, - ФОТО, ВІДЕО

Днями на території Києво-Печерської Лаври відбулася велика Науково-практична конференція "90-ті роковини. Історія Голодомору-геноциду", за участі голови ВРУ Руслана Стефанчука, третього Президента України Віктора Ющенка, екс-першого Віце-прем’єр-міністра України Степана Кубіва, провідних істориків, дослідників теми Голодомору, представників міжнародних організацій, громадських діячів та науковців.
Як повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власну кореспондентку, участь у роботі конференції взяли науковці, громадські діячі, освітяни, краєзнавці.
Учасники конференції обговорювали різні аспекти одного з найбільших злочинів проти українського народу - Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
Співорганізатори заходу - громадська організація "Всеукраїнська правозахисна організація „Меморіал“ імені Василя Стуса", Національний заповідник "Києво-Печерська лавра".

До організації конференції також долучились Світовий Конґрес українців, Національний музей Голодомору-геноциду, БО "Фонд музею Голодомору", КНУ імені Тараса Шевченка та ЛНУ імені Івана Франка.
Метою проведення конференції організатори визначили акцентування уваги на актуалізації досліджень убивства голодом мільйонів українців у 1932-1933 роках. Дискусії, що відбулися у рамках заходу, зокрема, охоплювали теми історіографії, джерельної бази та сучасних методів досліджень Голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні; Голодомору-геноциду 1932 – 1933 рр. у сучасному освітньому просторі; проблем музеєфікації Голодомору-геноциду 1932 – 1933 рр та інші.
Модерував першу, загальну, частину конференції голова Всеукраїнської правозахисної організації "Меморіал" імені Василя Стуса" Степан Кубів.

На початку аудиторії було презентовано збірки архівних документів, упорядковані провідною науковою співробітницею Національного музею Голодомору - геноциду - докторкою історичних наук, професоркою кафедри історії Криворізького державного педагогічного університету Наталею Романець.
За словами науковиці, її четверта збірка - «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931-1933 р.р. на Дніпропетровщині» - є продовженням серії про голодомор на території Дніпропетровської області (попередні видання: «Народна трагедія», «Селянство Придніпров'я в умовах сталінського тоталітарного режиму (1928 - 1933рр.)», «Голодомор – геноцид 1932–1933 рр. у Дніпропетровській області: масштаби і наслідки»). У ній вона висвітлює, як хлібозаготівлі і репресивні заходи влади призвели до тотального вилучення усього продовольства і як це стало передумовою Голодомору.

Упорядниця зауважила, що у попередній, третій, збірці - «Голодомор – геноцид 1932–1933 рр. у Дніпропетровській області: масштаби і наслідки» - були представлені події після закінчення хлібозаготівельної кампанії 5 лютого 1933 року і висвітлено, що відбувалось в умовах Голодомору на території Дніпропетровщини, а саме: якими були масштаби, якою була смертність серед населення, санітарно-епідеміологічна ситуація, який був рівень злочинності, соціально-економічні наслідки Голодомору тощо. Як зазначила Наталя Романець, вже тоді вона поставила перед собою завдання підготувати збірку документів, у якій будуть висвітлюватися передумови Голодомору, а саме - хлібозаготівельні кампанії 1931 - 1933 років, які здійснювалися на території Дніпропетровської області.

Збірка «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931-1933 р.р. на Дніпропетровщині» розпочинається однойменною науковою статтею авторкки, у якій охарактеризовані особливості хлібозаготівельних кампаній 1931 - 1933 років, які призвели до Голодомору. Збірка також вміщує 171 документ, археографічну передмову а також передбачені для роботи з науковим виданням переліки - список скорочень, іменний покажчик, іменний посадовий перелік, географічний покажчик.

Під час презентації Наталя Романець наголосила на важливості цифровізації архівних документів, стан яких щороку погіршується. Працюючи у архівах упродовж 30 років, науквиця переконалась, що частина документів, котрі ще можна було прочитати кілька десятиліть тому, нині вже є нечитабельними.
Детально виступ (презентацію) Наталі Романець можна прослухати на нашому відео (нижче).
Додамо, що спікерам конференції було вручено презентовані збірки документів.

Після цієї презентації у залі Києво - Печерської лаври прозвучала молитва, до якої долучилися усі учасники заходу. Молебень звершував архімандрит Єфрем (Хом'як) - єпископ Васильківський, вікарій Київської єпархії. Він також звернувся до пристуніх з промовою з нагоди 90-х роковин Голодомору - геноциду (слухайте на відео - нижче).

"Голодомор 1932-33 років був свідомим актом геноциду, здійсненим осатанілим сталінським режимом проти українського народу", — наголосив у своєму виступі під час конференції Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.

Спікер Парламенту України зауважив, що це був злочин, жертвами якого стали мільйони українців лише через те, що вони були українцями: "І Голодомор — не просто трагедія для України. Це також попередження про те, що станеться, якщо ми втратимо свободу".
Подякувавши за внесення теми Голодомору - геноциду до церги денної державної політики України третьому Президенту України Віктору Ющенку, Стефанчук зазначив, що сьогодні уряди й парламенти більш ніж 30 країн визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Зокрема, лише впродовж 2022-2023 років Голодомор як явище геноциду українського народу визнали 17 національних парламентів, Парламентська асамблея Ради Європи та Європейський парламент.
Також спікер парламенту проінформував учасників конференції, що 22 листопада Верховна Рада України прийняла Постанову №10275 про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні, у якій відзначила всі парламенти, які за цей період приєдналися до визнання такого злочину як геноцид українського народу.

Окрім цього, Руслан Стефанчук наголосив, що сьогоднішня російська агресія має безпосередній зв’язок із подіями дев’яносторічної давнини. Агресія рф супроводжується тяжкими воєнними злочинами й руйнуваннями: "І ворог знову використовує голод як зброю, блокуючи вивезення українського зерна й знищуючи портову інфраструктуру".
"Україна — це країна, яка пережила голод. І ми маємо високу відповідальність перед усім світом, тому що Україна була й залишається житницею всього світу", — зауважив він.
"Бажаю не втомлюватися просувати Україну, тому що наше зерно покладе основу майбутнього й буде оцінено прийдешнім поколінням», — акцентував насамкінець Руслан Стефанчук, зазначивши, що нинішнє покоління має остаточно зупинити агресора й геноцид українського народу.
Третій Президент України Віктор Ющенко, звертаючись до аудиторії, зауважив:
"Ми на порядок дня ставимо тему, яку навіть усвідомлено збагнути дуже важко. Як умертвляють людину, двох, десятьох, якось ще можна уявити. Як умертвляють тисячу, уявити вже важко стає. Коли знищують мільйони, я не знаю міри, якою можна зміряти цю трагедію, адекватна уява не осягне глибини цієї трагедії".
Він нагадав, що тема Голодомору була найбільше "запечатана і закрита" у СРСР, зазначивши, що у російській політиці формування безпамятства в українців було досягнуто значних успіхів.
Ющенко наголосив на важливості української мови, української церкви, української традиції що "наша мова, наша історична пам'ять - це містилище нашого духу", і саме дух завжди перемагає на фронті, що добре усвідомлювали російські та радянські імперці.

Віктор Андрійович зацитував слова російської імператриці Катерини ІІ, де, серед іншого, йдеться:
"Народ, который сохранит веру, язык, обычаи и свои законы не может считаться покорённым".
На думку Ющенка, ці слова розкривають причину, чому українці за останні 2 - 3 століття втратили мільйони і мільйони людей.
"Крестьянство представляет основную армию национального движения, без крестьянской армии не бывает и не может быть мощного национального движения. Это именно и имеют ввиду, когда говорят, что национальный вопрос по своей сути - есть вопрос крестьянства", - зацитував спікер фрагмент листа Сталіна до югославських комуністів.
Таким чином голодоморами в Україні тоталітарний радянський режим зняв з порядку денного питання лідерства селянства у національно - визвольній боротьбі.
Насамкінець свого виступу, Президент Ющенко наголосив, що "упродовж 350 років ми маємо один і той самий корінь нашого лиха - і це є росія".

Степан Кубів розповів про діяльність ГО Всеукраїнської правозахисної організації "Меморіал" імені Василя Стуса", спрямовану на відродження та збереження національної пам'яті, фіксування злочинів російської федерації у теперішній час, наголосивши на необхідності цифровізації архівних та сучасних джерел інформації. Актуальний кейс такої діяльності презентував експерт "Меморіалу" Данило Цьвок.

З доповіддю з нагоди 90-річчя Голодомору - геноциду виступив і Павло Ґрод - президент Світового Конґресу Українців, зупинившись на внеску Світового Конґресу Українців у справі просування у світіі історичної правди про Голодомор.

Також до присутніх звернулась вдома Героя України Левка Лук'яненка - Надія Лук'яненко. Вона нагадала, що Левко Григорович очолював Асоціацію дослідників голодоморів в Україні та є автором публікацій про Голодомор. Після виступу пані Надії Віктор Ющенко ініціював встановлення у одному з найкращих місць Києва пам'ятника Левку Григоровичу. Ця ініціатива була підтримана учасниками конференції.

Завершилась загальна частина конференції виступом Лесі Гасиджак - директорки Музею Голодомору, котра подякувавши співорганізаторам та учасникам заходу, висловила сподівання щодо майбутніх перспектив розбудови та розвитку Музею Голодомору.

Увагу аудиторії було привернуто до Звернення Наглядової Ради Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору з нагоди 90-х роковин Голодомору 1932 - 1933 років (на фото):
Загальний висновок, який наскрізно простежувався у виступах спікерів конференції, стосується важливості дослідження теми Голодомору - геноциду українського народу з огляду на виклики сьогодення, в контексті російсько-української війни. Злочини збройних сил російської федерації під час повномасштабного вторгнення викликають прямі аналогії із подіями першої третини ХХ століття та офіційно визнані Верховною радою України геноцидом українського народу. Це дозволяє проводити чіткі паралелі із подіями 90-річної давнини – Голодомором 1932-1933 років.

Очікувано конференція надала змогу чіткіше зрозуміти трансгенераційні наслідки Голодомору-геноциду, що й досі впливають на формування світогляду українців та напрямки руху громадянського суспільства і держави.
За результатами роботи учасників конференції заплановано видати збірку матеріалів.
Читайте також: Хлібозаготівля 1931 - 1933 на Дніпропетровщині через зґвалтування дитини: механізми Голодомору та окупації - нічого не змінилося, - ВІДЕО ПРЕЗЕНТАЦІЯ.
Використані скріншоти відео з Facebook-сторінки Меморіалу умені Василя Стуса