Криворізькі пластуни на гніздових сходинах провели змагання з нагоди Листопадового чину, - ФОТО

Криворізькі пластуни під час гніздових сходин провели змагання з нагоди Листопадового чину. Новаки успішно впоралися з визначеними завданнями.

Про це сайт 0564.ua повідомляє з посиланням на Facebook-сторінку "ПЛАСТ Кривий Ріг".

""На гніздових сходинах був змаг присвячений Листопадовому Зриву.

Історична подія, яка відбулась в ніч з 31.10.1918 на 01.11.1918 р. у Львові. 

В боротьбі за Незалежну Україну з переважаючим ворогом повстанці отримали перемогу. 

Завдяки взаємодопомозі та високому рівню організації. 

Так і наші новаки по командах долали завдання для загальної успішної справи", - йдеться у повідомленні.

Фото з Facebook-сторінки "ПЛАСТ Кривий Ріг"

Як відомо 1 листопада 1918 року  у Львові розпочалося повстання, метою якого було встановлення української влади на західноукраїнських землях, що увійшло в історію під назвою “Листопадового чину”. Внаслідок чого проголошено Західноукраїнську Народну Республіку.

“Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки”, - емоційно виголосив Дмитро Вітовський під час засідання Української Національної Ради та Військового Комітету увечері 31 жовтня.

На уламках Австро-Угорської імперії, що зазнала поразку у Першій світовій війні, поляки, чехи, словаки проголосили національні держави. Влада новопроголошеної Польщі заявила про включення Галичини до складу своєї держави. Зі згоди Антанти була створена Польська ліквідаційна комісія, яка мала б шляхом збройного  виступу захопити владу у краї. Тим паче, що адміністративні посади у Східній Галичині займали поляки. Для реалізації цих планів на 1 листопада було заплановано приїзд комісії до Львова.

“Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки”, - емоційно виголосив Дмитро Вітовський під час засідання Української Національної Ради та Військового Комітету увечері 31 жовтня.

31 жовтня представники Української національної ради та Центрального військового комітету на чолі із сотником Дмитром Вітовським зібралися у львівському  Народному домі для прийняття рішення. Вітовський  переконав зібрання негайно, не чекаючи приїзду ліквідаційної комісії, перебрати владу в місті на себе.

Військовий комітет перейменовано в Українську генеральну команду, яка стала керівним центром повстання. Штаб розташовувався у Народному домі.

Повстання розпочалося о 4–й годині ранку. Українські частини, які нараховували 60 старшин і 1400 вояків, зайняли ратушу, намісництво, головну пошту, вокзал, банк, летовище. Над ратушею і намісництвом підняли синьо–жовтий прапор.

Того ж дня Дмитро Вітовський  відрапортував про те, що влада у Львові повністю перейшла до УНРади.

Майже безкровно українська влада була встановлена в Станіславі, Коломиї, Снятині, Жовкві. В деяких містах це відбулося завдяки збройним виступам місцевих жителів.

Уже надвечір 1 листопада польські військові організації підняли повстання. Почалися вуличні бої.

Попри утворення українського уряду та проголошення ЗУНР, збройне протистояння між Українськими Січовими Стрільцями та польськими вояками призвело до польсько-української війни.

Читайте також: "Батько наш Бандера...": криворізькі пластуни виконали популярну повстанську пісню.

Використано матеріали Українського інституту національної пам'яті.