"Все, за що ми жили рік, згнило на полях", - сім'я з Херсонщини - про окупацію ріднокраю та адаптацію у Кривому Розі, - ФОТО

З Віталіною ми познайомились на одному з криворізьких ринків. Вона разом з чоловіком Дмитром продавала кавуни та картоплю з Херсонщини, які були вирощені її сім’єю. "Це справжні Херсонські кавуни", - говорить Віталіна зацікавленому покупцеві.

Про життя під час повномасштабного вторгнення росії, виїзд з окупації та пологи у Кривому Розі Віталіна Бондаренко розповіла журналісту 0564.ua.

Віталіна з дитинства звикла до роботи в полі. Її батьки – Железняк Олександр Іванович та Наталя Павлівна займались землею неподалік Хрещенівки, що на Херсонщині.

З часом Віталіна познайомилась з Дмитром, з яким вона одружилась і в них народився первісток. Вони переїхали до Херсону і продовжували займатись землею. 

Дмитро та Віталіна з дітьми

В грудні 2021 року сім’я придбала будинок в Херсоні, але вони не встигли його обжити. Одразу після переїзду довелось евакуюватись. 

«24 лютого, в день коли росія розпочала повномасштабний наступ, ми сіли в автомобіль і поїхали до батьків в Хрещенівку», - розповідає нам Віталіна.

Олександр та Наталя Железняк

Але Хрещенівка недовго була вільною. Росіяни доволі швидко захопили Херсонщину і сім’ї довелось вчитись жити в окупації.

Поступово ЗСУ почали звільняти Херсонщину і Хрещенівка опинилась на лінії вогню. Сім’я вирішила рятуватись і переїхала в Гаврилівку – мальовниче село на березі Каховського водосховища.

«В одній хаті жило 12 чоловік», - приєднується до розмови Наталя Павлівна. «В Хрещенівку ми навідувались за можливості, щоб перевірити майно».

У вересні 2023 року ЗСУ звільнили Петрівку – сусіднє з Хрещенівкою  село. Лінія фронту проходила між двома селами. За словами Наталі Павлівни, в Хрещенівку в’їхати можна було, але назад окупанти вже не випускали, закривши село на виїзд.

Віталіна на ринку у Кривому Розі

«Абсолютно все, що було посаджене і за рахунок чого ми повинні були жити весь рік просто згнило в полі», - говорить Віталіна.

Поля поблизу Хрещенівки

Йшли дні і сім’я почула про вдалі спроби херсонців виїхати на вільну територію. Поблизу «кавуна» можна було рухатись через абрикосову рощу. Шлях був небезпечним, бо точились бої і «прилетіти» могло будь-якої миті. Також стежки могли бути замінованими, щоб сповільнити просування ЗСУ.

Родини Бондаренків та Железняк сіли в авто і спробували виїхати з окупації.

Кавуни вирощені родиною Бондаренків

«Було дуже страшно», - згадує Віталіна. «Дитина увесь час їхала закривши очі руками. Окупанти попереджали, що вони бачать спроби цивільних виїхати через рощу, тож ми це робимо на свій страх і ризик. В одному місці ми виїхали на два БТРи і дуже злякались. Потім ми помітили, що військова техніка підбита і поруч лежать накриті тіла. Ми продовжили свій шлях і змогли прорватись».

Потрапивши в Апостолове, сім’я зареєструвалась як ВПО і Віталіна дізналась, що вона «при надії». Пологи пройшли у Кривому Розі.

«Народжувала я на «Ставках». За пологи я платила тільки за наркоз. Все інше було повністю безкоштовним», - ділиться з нами Віталіна. «Через тиждень нас відвідав педіатр і ми швидко змогли заключити декларацію. Ніяких проблем у нас не виникло, не зважаючи на те, що ми не місцеві».

Діти сім'ї Бондаренків

З часом ЗСУ вдалось звільнити правобережну Херсонщину, в тому числі і Хрещенівку. Сім’я Железняків повернулась додому.

«Хрещенівку ЗСУ звільняли обережно», - говорить Наталя Павлівна. «Так, є зруйновані та пошкоджені будинки, але ситуація набагато краща, ніж в сусідній Петрівці, яку окупанти повністю зруйнували обстрілами. Петрівку звільнили 1 вересня 2022 року, а нас лише в жовтні. Між двома нашими селами проходила лінія фронту».

Наші співрозмовниці говорять, що після себе окупанти залишили дуже багато небезпечних «подарунків».

Сім'я Бондаренків з батьками

«Була ситуація в Хрещенівці, коли люди посадили город, зібрали його і лише тоді знайшли міну "лєпєсток», - говорить Наталя Павлівна.

Велика проблема Херсонщини – це заміновані поля. Наші співрозмовниці розповідають, що фермери самі шукають міни, після чого викликають саперів. На жаль, спеціалісти не можуть швидко реагувати на всі виклики. Багато вибухонебезпечних предметів залишаються і після обстрілів, через що на полях Херсонщини неодноразово підривалась техніка.

Поля Херсонщини

В той же час руйнування Каховської ГЕС не вплинуло на Хрещенівку.

«В нашому селі вже давно в людей є скважини, які забезпечують нас водою і ми не залежимо від Каховського водосховища», - говорить Наталя Павлівна. «Найбільше постраждали відсутністю води села, які давали нам прихисток – ті, які знаходяться вздовж Каховського водосховища.

Будинок в Херсоні, який сім’я придбала за 2 місяці до повномасштабного вторгнення,повністю зруйнований. Дмитро та Віталіна подали заявку на "єВідновлення", але кошти поки що не прийшли.

Брат Дмитра, Антон Бондаренко, винайняв поле в Нововоронцовській громаді, на якому вирощує кавуни, які продають у Кривому Розі.

«Він зареєструвався в благодійній програмі, де зазначив, чим він збирається займатись. Для підтримки бізнесу міжнародні організації йому надіслали насіння, яким він засадив поле», - розповідає Віталіна.

Зараз вона разом з Дмитром та двома синами живуть у Кривому Розі та продають все те, що вирощують їх родичі на Херсонщині.

Декілька разів жінка їздила з дітьми до батьків у Хрещенівку.

«Я двічі потрапляла під обстріл в Хрещенівці і батько мене з дітьми одразу відвозив назад у Кривий Ріг», - ділиться Віталіна, - хочеться частіше повертатись додому, але безпека дітей важливіша».

Сім'я Железняків з онуками

Дмитро та Віталіна чекають, коли ЗСУ звільнять лівобережну частину Херсонщини і сім’я зможе повернутись додому.

«Як тільки стане безпечно для дітей, ми знову повернемось додому і знову будемо займатись тим чим звикли, – землею», - ділиться з нами Віталіна.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.