Покровитель військових і медиків: на Криворіжжі громада, котра оголосила про перехід до ПЦУ, вшанувала святого Пантелеймона, - ФОТО, ВІДЕО

Кожна православна релігійна громада має свою назву, яка, зазвичай, пов'язана з іменами людей, котрі у той чи інший час були канонізовані і у наші дні відомі з приставкою "святий" чи "свята", або ж на честь певної події. Відтак, кожна релігійна громада урочисто відзначає  день свого святого чи річницю з нагоди євангельської події. Ще такий день називається "храмовим святом", "храмовим праздником", "престольним святом" - місцеве свято на вшанування святого чи євангельської події, на пошану яких названо місцеву церкву . Здавна в Україні на храмове свято до села приїздять гості - віряни з інших релігійних громад, родичі парафіян.

Як повідомляє сайт 0564.ua сьогодні, 9 серпня, День святого Пантелеймона відзначали парафіяни, релігійні громади яких носять назву цього святого. Наш кореспондент побував у селі Вільне Криворізького району, де Релігійна громада великомученика і цілителя Пантелеймона у травні цього року провела збори і вирішила змінити канонічне і організаційне підпорядкування шляхом переходу з УПЦ Московського патріархату до Православної Церкви України.

Чому "храмове свято" було не у храмі?

Рішення - рішенням, однак узаконити перехід громади до ПЦУ, за законом, має обласна військова (державна) адміністрація (ОВА), куди релігійна громада і подала документи. Ці документи ОВА нещодавно повернула громаді "на доопрацювання". При цьому обом сторонам - і релігійній громаді і чиновникам ОВА - зрозуміло, що деякі зауваження виконати неможливо. Отож перехід до ПЦУ на Дніпропетровщині блокується? 

Відповідь на це запитання релігійна громада Вільного, вочевидь, шукатиме разом з іншими релігійними громадами району, регіону, котрі оголосили про перехід до ПЦУ. До того ж часу віряни продовжують торувати шлях до Бога, долаючи перешкоди, котрі на їхньому шляху зводять чи то лукавий, чи то кремль, чи разом лукавий +кремль, але, швидше, лукавий = кремль. 

Отож звичайне "храмове свято" у Вільному на Криворіжжі було не звичайним, а особливим: значна частина релігійної громади, котра не бажає ходити до церкви, яку експерти визначили як "структурний підрозділ російської православної церкви" зібралась у сільському будинку культури, де, зазвичай, проходять їхні богослужіння (до моменту, доки обласна влада прийме рішення). 

Іншу, нечисельну, частину тієї ж релігійної громади, котра користується місцевим храмом, приїхали підтримати віряни з інших криворізьких парафій УПЦ МП, і, кажуть, сам керуючий Криворізькою єпархією УПЦ МП Єфрем.

Тобто, представники УПЦ (структурного підрозділу російської православної церкви) святкували у храмі, тоді як віряни, котрі не хочуть мати нічого спільного з російською православаною церквою, вшановували святого Пантелеймона у клубі. Поки що.

Відповідно до законодавства, майнові питання (користування храмом, землею тощо) вирішуються вже після того, як обласна влада здійснить реєстрацію переходу до ПЦУ. Однак, як показуютьо реалії, часто в Україні люди випереджають владу і самі вирішують майнові питання своїх релігійних громад, застосовуючи оперативний механізм "народної демократії".

Як буде у Вільному, покаже час. Сьогодні ж тут вшановували святого великомученика Пантелеймона.

Зауважимо, що місцева влада привітала громаду. Зокрема, заступниця Лозуватського сільського голови Зоя Завгородніх звернулась до людей, передавши вітання від Лозуватського сільського лови Віталія Яценка. Вона також вручила настоятелю релігійної громади допомогу на розвиток громади ПЦУ.

День святого Пантелеймона у Вільному

Розпочалось свято урочистою літургією, котру звершували священники Криворізького районного благочиння Православної Церкви України. Під час літургії, зокрема, молились за Україну, за Український народ, за захисників України - і тих, які на фронті, і тих, які у полоні, за полеглих українських воїнів, за усіх українців, котрих убила росія під час війни.

Усім учасникам літургії роздали про́скури (просфóра - від грец. προσφορά — «приношення» — богослужбовий літургійний хліб, який використовується під час православного богослужіння Літургії для Євхаристії, та для поминання під час проскомидії живих та померлих).

Також усім учасникам урочистостей роздали листівки з ликом святого Пантелеймона, короткою розповіддю про нього і молитвою.

Хто ж такий Пантелеймон?

Пантелеймон Нікомедійський або Пантелеймон Цілитель  — цілитель і великомученик перших віків християнства, за фахом був лікарем, шанується як святий католицькою та православною церквами.  Пантелеймон народився в Нікомедії (сьогоднішнє м. Ізміт, Туреччина) в сім'ї знатного поганина і отримав ім'я Пантолеон. Його мати свята Еввула була християнкою і виховувала сина в своїй вірі, але померла. Коли Пантолеон був в підлітковому віці, його батько віддав сина в язичницьку школу, а потім доручив знаменитому лікарю Єфросину для вивчення Пантолеоном лікарського мистецтва. Незабаром про нього почув римський імператор Максиміан, який побажав бачити Пантолеона при своєму дворі.

Проживав у Нікомедії пресвітер Єрмолай, який зауважив Пантелеона і почав розповідати йому про християнство. Згідно з житієм, Пантолеон увірував в Ісуса Христа після того, як, побачивши дитину, що померла від укусу змії, він по молитві до Ісуса Христа воскресив її. Після цього він прийняв хрещення від пресвітера Єрмолая і отримав ім'я Пантелеймон.

Ставши безвідплатним лікарем, Пантелеймон позбавив багатьох лікарів доходів, і на нього надійшов донос імператору Максиміану, що Пантелеймон відвідує в тюрмі християн і лікує їх ім'ям Христа. Імператор викликав Пантелеймона і просив спростувати донос. Святий запропонував імператору викликати одного невиліковного хворого і влаштувати випробування. Хто зцілить його: він або язичницькі жерці — віра того і повинна бути правдивою. Згідно з житієм, язичницькі жерці не змогли зцілити хворого, а Пантелеймон силою молитви дарував розслабленому зцілення. Після цього багато хто увірував у Христа, а Максиміан озлобився на Пантелеймона і наказав катувати його, а потім кинути з важким каменем в море. Але Пантелеймон залишився неушкоджений, тоді його піддали новим мукам: повісили на дереві, палили свічками, потім рвали залізними кігтями, колесували, кидали в кипляче олово, намагалися втопити в морі. Дикі звірі, яким він був кинутий на розтерзання, лизали йому ноги.

Після всіх катувань Пантелеймона засудили до відрізання голови. Його прив'язали до оливкового дерева і хотіли відрубати голову, але святий став молитися, а меч не заподіяв йому шкоди. Під час молитви голос з небес закликав Пантелеймона в Царство Небесне і святий попросив воїнів виконати даний їм наказ. Згідно з житієм, коли йому відрубали голову, то з рани потекло замість крові молоко, а маслина у мить покрилася плодами. Кинуте в багаття тіло великомученика не згоріло і було поховане християнами.

Глава Пантелеймона зберігається в Пантелеймонівському монастирі на Афоні.Частинки мощей святого знаходяться в багатьох містах. У Православній церкві Пантелеймон шанується як покровитель воїнів (його язичницьке ім'я Пантолеон перекладається як «лев у всьому»), а також як цілитель, що пов'язано з його другим, християнським, ім'ям Пантелеймон — «всемилостивий».

На православних іконах він представлений юнаком в одязі святих цілителів — синьому хітоні зі золотими нарукавниками, синій сорочці зі золотим оплеччям та коричневому плащі, зібраному на грудях. На лівому плечі вузький білий пасок, подібний дияконському орарю. В правій руці мученицький хрест, в лівій — коробочка для ліків, по формі нагадуючи чудотворні реліквії.

Святого Пантелеймона вважають покровителем військових і медиків.

Спільне вшанування святого

Враховуючи, що Пантелеймон покровительствує військовим і медикам, у гості до вільненців прибули криворізькі волонтери: 39 Жіноча Сотня Кривий Ріг, Навчальний центр тактичної медицини "КоЛеСо", UA Family. На жаль, не змогли через певні обставини побувати у Вільному волонтери з "Залізної Сотні", однак у селі про них вже знають і чекають у гості наступного разу.

Волонтери організували виставки. Експонати однієї з них - це зразки зброї, решток боєприпасів, предмети військової амуніції тощо.

Експонати ще однієї виставки знайомили глядачів з медичними засобами для надання невідкладної допомоги.

Волонтери спілкувались з вільненцями. розповідали про свою діяльність, про плани, про допомогу військовим, про власні проєкти і акції, про засоби надання невідкладної допомоги. З метою поліпшення співпраці з місцевим населенням, гості поділилися з вільненцями контактною інформацією.

Разом - за полонених - ПЕТИЦІЯ

У Вільному сьогодні були і рідні захисників України, котрі знаходяться у полоні.

До присутніх звернулась Анастасія Гондюл - дружина азовця Артема Гондюла. Зараз Анастасія є представницею Спільноти родин Оленівки. За словами Анастасії, родини військовополонених, котрі перебували в Оленівській колонії на момент вчинення теракту, згуртувалися для того, аби разом домагатися звільнення своїх рідних з полону. Вона нагадала, що на цей час звільнено всього 11 захисників, котрі перебували у Оленівці. Оскільки ж росія не зацікавлена, аби про обставити оленівської трагедії знав світ, повернути її свідків додому надто важкоЄ Ця справа вимагає значних спільних зусиль не лише українців, але й усього світового співтовариства.

Також Анастасія закликала учасників заходу підтримати петицію про встановлення на державному рівні Дня жалоби у день теракту в Оленівці.

Жінка не стрмала сліз, коли говорила про свого чоловіка і про його побратимів.

Водночас поруч з виступаючою знаходилась ще одна жінка, яка теж не змогла стримати сліз, бо чекає з полону рідну людину. Це Наталя, яка мешкає у Вільному. У полоні знаходиться її зять - військовослужбовець в/ч 3011 Національної Гвардії України. 

Слово - військовому

Житель Вільного - військовослужбовець Сергій прийшов з передової у відпустку. Він підтримав місцеву релігійну громаду, пояснив, що свого часу відвідував вільненський храм, але давно піднімав питання про те, що на українській землі робить церква московського патріархату?

Сьогодні Сергій звернувся до громади зі щемними словами. Він був зворушений тим, що сьогодні у Вільному молитва лунає українською мовою, що місцева громада вирішила порвати зв'язки з УПЦ МП і перейти до ПЦУ.

І про здоров'я для здоров'я

Разом з громадою була і медпрацівниця Юлія Швед. Вона міряла тиск усім бажаючим. Розповідала про те, як берегти здоров'я під час спеки, під час різкої зміни погоди, клімату.

Окрім міні-лекторія, вільненці могли тут взяти книжечки- щоденники, у яких містяться рекомендації про дієти та є місце для фіксації показників власного здоров'я.

Додамо, що таке вшанування святого Пантелеймона прийшлося до душі і місцевим і гостям. До того ж, які годинться, місцеві господині приготували смаколики, наварили смачного компоту. Отож учасникам заходу було чим підтримати сили. Передали гостинці від вільненців і для наших військових.