“Наша задача — допомогти розвантажити правоохоронців та рятувальників”: як капеланський патруль допомагає мешканцям підтопленої Херсонщини, - ФОТО
6 червня 2023 року російські окупаційні війська підірвали Каховську ГЕС, внаслідок чого під загрозою підтоплення опинились деякі райони Херсонщини та Миколаївщини. Українські рятувальники, правоохоронці та волонтери одразу направились в регіони для допомоги цивільному населенню.
Про допомогу людям, небезпеки при роботі та російські обстріли 0564.ua розповіли капелани ГФ «Капеланський патруль» Сергій Тітарс та Юрій Федоров. Ця організація надає морально-психологічну та духовну підтримку працівникам правоохоронних підрозділів.
Підрив Каховської ГЕС
Після підриву Каховської ГЕС вода швидко почала прибувати в райони, які знаходяться вниз за течією Дніпра. Під водою опинились декілька населених пунктів Херсонщини. Серед тих, хто виїхав на допомогу людям, був і капеланський патруль.
«Найпершим відреагував патруль з Кіровоградщини. Капелани з Олександрії прибули на другий день після підриву Каховської ГЕС», - розповідає старший капелан ГФ “Капеланський патруль» у Дніпропетровській області Сергій Тітарс. «Саме капеланський патруль з Кіровоградщини допомагав в перші дні евакуювати людей, домівки яких опинились під водою».
За словами наших співрозмовників, човни капеланський патруль отримував від людей, які просто передавали їх для допомоги іншим. Деякі вдалося придбати на кошти, які жертвували українці.
Згодом на зміну патрулю з Кіровоградщини почали прибувати патрулі з інших регіонів України.
«Окрім патруля, капелани мають ще виконувати свою звичну роботу. Саме тому було ухвалене рішення, що патрулі з різних куточків країни будуть змінювати один одного на Херсонщині, оскільки ми всі взаємопов’язані», - додає капелан ГФ “Капеланський патруль» Юрій Федоров.
«Ідея створити капеланський патруль виникла у 2018 році в моєму рідному Маріуполі, - говорить Сергій Тітарс. - Михайло Вершинін після повернення з АТО відзначав роботу капеланів на фронті, і коли став начальником управління патрульної поліції Донецької області, запропонував створити в Маріуполі капеланський патруль.
«До нас капеланське служіння прийшло зі США. Саме там воно дуже розвинене, і капелани знаходяться поруч з військовими, допомагають правоохоронним органам та рятувальникам», - говорить Юрій. - Але й для України капеланське служіння не нове, бо в часи Запорозької Січі, коли ще не існувало США, у козаків у війську вже були капелани».
Після позитивного досвіду роботи в Маріуполі капеланський патруль почав з’являтись в усіх куточках України.
«Ми чергуємо разом з поліцією і виїжджаємо на виклики, пов’язані з домашнім насильством», - додає капелан Юрій Федоров.
Умови життя на підтоплених територіях
На Херсонщині капеланський патруль продовжував допомагати ДСНС та поліції.
«Наша задача була допомогти розвантажити правоохоронців та рятувальників, щоб вони виконували свої обов’язки і не відволікалисяь на другорядні речі», - розповідає Юрій. «Ми привозили в штаб, який сформували в Херсоні, продуктові набори, а звідти розвозили людям, які перебували в зоні підтоплення, але не бажали евакуюватись. Доставляли в лікарні або людям в підтоплених районах ліки. За можливості, евакуювали людей. В перший день перебування на Херсонщині я привіз ліки в лікарню паралізованій жінці, яку напередодні евакуювали наші капелани».
Нашому журналісту вдалось зв’язатись з капеланом від ГФ "Капеланський патруль" дніпровського регіону Леонідом Номерчуком, який зараз знаходиться в Кореї, і він розповів деталі порятунку жінки.
«Коли ми пливли човном, кликали людей, які хотіли евакуюватись. Більшість у Херсоні евакуації не бажала, оскільки вони жили на верхніх поверхах багатоповерхівок, до яких вода не підступала.
На другий день ми дізнались, що в одному будинку на 9 поверсі проживає хвора паралізована жінка, за якою доглядає донька і просить ліки для матері.
Піднявшись на 9 поверх ми поспілкувалися з донькою і переконали її в необхідності евакуації жінки. За допомогою нош спустили її сходами з дев’ятого поверху та евакуювали до лікарні».
Наші співрозмовники розповідають, що плавати вулицями підтопленого міста було дуже небезпечно, оскільки під водою можна було наштовхнутись на дорожні знаки, дерева та інші речі.
Також небезпеку становить і вода з крану.
«Ми живемо в квартирах, власники яких евакуювались, але залишили ключі для волонтерів», - ділиться Юрій. «Що цікаво, вода в крані є, але користуватись нею заборонено, оскільки вона може бути вкрай небезпечною. На жаль, під час підтоплення загинули тварини та люди. Їх тіла і досі знаходяться у воді. В таких умовах продезінфікувати воду неможливо, що може привести до спалаху небезпечних хвороб».
Також згадали ми і Кривий Ріг, який зараз відчуває дефіцит питної води.
«На мою думку, набагато краще мати воду за розкладом, як у Кривому Розі, ніж мати воду в крані, але не могти нею користуватись, як це зараз є в Херсоні».
З якими небезпеками стикаються волонтери після сходу води
Поступово вода почала відходити і для волонтерів почали з’являтись нові складнощі.
«Коли вода почала відступати і стало підсихати, росіяни на лівому березі Херсонщини, які під час підтоплення відвели техніку, почали повертати озброєння і частіше обстрілювати місто», - розповідає Сергій. «В самому Херсоні дуже рідко можна зустріти військових, бо вони намагаються не провокувати окупантів, хоча росіянам це не заважає. Вони доволі часто б’ють по місцям скупчення людей – це магазини, яких не так багато працює в місті, та центри видачі гуманітарної допомоги. Від обстрілів постраждав і наш штаб».
«Також в місцях, до яких раніше можна було підплисти човном, зійшла вода, але ріка нанесла багна. Коли ми привозимо продуктові набори, то нам спочатку треба знайти місце, яке підсохло і там можна складати ящики. Далі ти несеш продуктові набори, які неможливо поставити на землю, а ноги в цей час застряють у багні. В таких умовах доводиться зараз працювати».
Наші співрозмовники говорять, що працюючи пліч-о-пліч з різними волонтерами додається впевненості у перемозі України.
«Одного дня я побачив човен, в якому пливли чеські волонтери і так само допомагали людям. Я дуже зрадів зустрічі з ними. Коли бачиш іноземців, то розумієш, що навіть в такій страшній ситуації, як підрив Каховської ГЕС, в умовах постійних російських обстрілів ми не покинуті. Україна не залишилась напризволяще – нам допомагає увесь світ».
Автор: Вадим Єфіменко
Редактор: Світлана Романенко