Чи буває література "жіночою" і для чого "качаються" жінки, - слухачі "Феміністичного кварталу" у Кривому Розі розбиралися у темі, - ФОТО, ВІДЕО

Минулої суботи "Феміністичний квартал" у Кривому Розі знову зібрав зацікавлену аудиторію. Цього разу слухачі заглибилися у тему стереотипів про жіночу силу та «жіночу» літературу, яку висвітлювала Ірина Божко - поетка, засновниця арт-об’єднання Poroda, івент-менеджерка, МС WPAU з паверліфтингу. 

Про захід повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власну кореспондентку.

Під час лекції спікерка розповіла, як у творах відомих українських літераторок кінця 19, 20 століття та наших сучасниць відображається динаміка розуміння ролі жінки в суспільстві.  Водночас аналіз творчості представниць української літератури різних століть (кінця 19 - 21 ст.) дозволяє простежити світоглядний прогрес  - від постановки питань "феміністичного характеру" та пошуків відповідей на них, до цілком усвідомленого вибору гендерного рівноправ'я як європейського цивілізаційного сьогодення.

Для висвітлення теми, серед інших, Ірина Божко обрала творчість Лесі Українки, Ліни Костенко, Раїси Троянкер, Рупі Каур, Ольги Новак.

Наголошувалось, що сама творчість жінок літераторок, у якій піднімались філософські теми, актуальні теми суспільного буття, руйнувала існуючий стереотип, що чоловіки мають писати про щось серйозне, а жінки – про кохання, родину, романтичні церемонії тощо.

Деякі тези лекції спікерка ілюструвала конкретними поетичними творами чи їх фрагментами. Так, Ірина прочитала вірш Ліни Костенко, у якому йдеться про взаємини між творцем (зазвичай – чоловіком) і музою, що його надихає (зазвичай – жінкою). Існуючу проблему Костенко формулює запитанням «Поетам всіх віків була потрібна муза. А жінці хто потрібен, коли вона поет?». При цьому Ліна Костенко не називає себе феміністкою. Водночас виглядає так,  що через відсутність очікуваної сили у чоловіків жінка вимушена сама виконувати "чоловічі ролі", навіть прагнучи залишатися традиційно жіночною.

Ще один приклад розвитку теми та прогресивних змін у суспільстві - твір нашої сучасниці з Івано - Франківська Ольги Новак, яка створила "Маніфест", присвятивши його "кожній жінці з минулого, яка боролася":

Дякую тобі, сестро,

що подарувала мені право говорити про власні права,

вільно пересуватися світом і пізнавати його,

бути вченою і володіти не лише секретами зваблення.

Дякую тобі, сестро, 

що відстоювала для мене право бути матір'ю стільки разів, скільки я захочу,

або не бути нею взагалі, натомість стати собою, а не тільки берегинею примарного вогнища.

Дякую тобі, сестро,

за повернення мені мого тіла, мого прекрасного голосу і чгучного сміху,

право отримувати задоволення та  проявляти злість,

навчатись слухати себе, а не всіх навколо.

Дякую тобі, сестро,

що подбала про мене ціною власного життя, тіла і становища в суспільстві, яке не було добрим до жінок, 

і не здалася в моменти слабкості.

Дякую тобі, сестро (хоч я й не знаю твого імені), 

за вибір, якого ти не мала,

за безстрашність, хоч ти й боялася,

за віру в мене та майбутнє кожної, яка, камінь за каменем, переверне цей усталений світ.

Спорт - ще одна сфера, з якою пов'язані стереотипи щодо жінок. Ірина Божко займалася паверліфтингом, отож про стереотипи та реальний стан речей знає зсередини. На прикладах жінок бодібілдерок та паверліфтингерок Ірина пояснила аудиторії специфіку цих видів спорту, у тому числі, які показники тут вважаються успішними, і задля чого жінки приходять у спорт. При цьому нерідко можна стати свідками хейту, коли досягнення спортсменок, виражені у змінах, що сталися з їхнім тілом, видаються комусь неестетичними, коли стронні люди публічно критикують жінок за їхній "неестетичний" вигляд.

"Жінка, як і будь-яка людина, має право бути такою, якою вона є, якою вона хоче бути, а не прагнути задовольнити чиїсь естетичні смаки", - зауважила спікерка.

"Я вважаю, що тема моєї лекції зажди нагальна, тому що часи змінюються, і попри те, що сьогодні у нас є актуальніші проблеми, такі речі, як гендерні стереотипи переростають в те, що ми потім маємо, скажімо, дискримінацію жінок в ЗСУ. На жаль. Якщо ми хочемо жити після перемоги як прогресивне суспільство, ми маємо дбати про такі питання як гендерна рівність і права людей загалом. Тому я говорила про ті сфери, в яких я щось знаю, щось тямлю і можу щось цікаве роповісти. Хоча насправдя ця проблема, звісно, значно ширша", - зазначила Ірина Божко у коментарі нашій кореспондентці.

Додамо, що одночасно організатори заходів, що відбуваються у рамках "Феміністичного кварталу" продовжували збирати донати для допомоги криворізьким волонтеркам, які закуповують необхідні речі для 129-ї бригади ТРО.

Раніше у "Феміністичному кварталі" слухали лекцію про жінок - науковиць, доля яких пов'язана з Криворіжжям. Цікавий матеріал про те, що відкрили криворіжки в науці, підготувала та презентувала Ольга Гончар, головна редакторка "Експерт - КР".

Незабаром відбудеться наступна, четверта зустріч у "Феміністичному кварталі". Стежте за анонсами на нашому сайті.

Нагадаємо, цього разу за співорганізацію лекції у рамках "Феміністичного кварталу" відповідали: ініціативна група «рівні у кривому», ГО «Центр сталого розвитку та регіональних ініціатив», ДУЕТ, Криворізьке творче угрупування Poroda. 

Проєкт підготовлено за підтримки «Української Феміністичної Мережі за Свободу й Демократію» в межах програми співпраці з Urgent Action Fund for Women’s Human Right (UAF WHR). Зміст матеріалів не обов’язково відображає думку UAF WHR.