Як допомогти собі, якщо ви відчуваєте провину вцілілого: МОЗ публікує інформацію про найбільш поширені психологічні симптоми

Відчуття провини вцілілого може виникати у людини, яка пережила небезпечну для життя ситуацію чи подію (війну, хворобу тощо), коли іншим цього не вдалося. Ті, хто вижив, можуть картати себе через те, що уникли смерті, тоді як інші втратили життя. І постійно розмірковувати над тим, що вони могли зробити, щоб запобігти травматичній події або врятувати інших.

Провина вцілілого – поширена реакція на травматичні події та симптом посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Пам'ятайте, що провина вцілілого може мати серйозний вплив на життя і здатність людини ухвалювати рішення та виважено оцінювати ситуацію.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події. Близько 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, мають ПТСР. 

ПТСР проявляється як довготермінова реакція на стрес — за визначенням лікарів, його прояви з’являються через щонайменше чотири тижні після травматичної події. Симптоми розладу можуть виникати в короткий або триваліший період після травматичної події – як правило, протягом перших трьох місяців.

При ПТСР спостерігають такі групи симптомів: уникнення, гіперзбудженість, перепроживання травматичних подій, проблеми із пам'яттю та емоційною сферою.

ПТСР розвивається у людей, які пережили загрозливу для життя чи гідності ситуацію. Серед них:

• ветерани війни,
• цивільні, які перебували або все ще перебувають в зоні бойових дій,
• жертви сексуального чи/та фізичного насильства,
• полонені та жертви катування,
• свідки терактів,
• люди, які перебували в зоні стихійного лиха,
• інші люди, які знаходяться в кризових ситуаціях, що можуть травмувати психіку.

Прояви ПТСР:

Постійні думки про травматичну подію. Вони виникають мимоволі, сняться або вертаються як флешбеки (старий спогад, який знову яскраво повернувся).

Життя в повній бойовій готовності. Така людина миттю спалахує, дратується, тривожиться і переймається думками про власну безпеку. 

Уникнення згадок про травму — небажання говорити про подію чи бути поруч із людьми, які про неї нагадують. Емоційна порожнеча, відсторонення від близьких та втрата інтересу до колись улюблених речей. 

Панічні атаки: відчуття сильного страху, поверхневе дихання, запаморочення, нудота, прискорене серцебиття і біль за грудиною. 

Хронічний біль, головні болі, діарея, відчуття стиснення і печії за грудиною, судоми, біль в попереку.

Недовіра: втрата довіри до людей і переконання, що світ небезпечний.

Негаразди в буденному житті: проблеми з роботою чи її пошуком, у школі чи стосунках.

Зловживання алкоголем, сигаретами та наркотиками.

Проблеми в стосунках, віддалення від партнера/партнерки.

Суїцидальні думки. Якщо такі думки виникають, скажіть близьким та зверніться за психологічною підтримкою. 

Лікування

ПТСР підлягає лікуванню. Тому у разі появи симптомів ПТСР слід за будь-якої можливості звернутися по допомогу до сімейного лікаря, психіатра та фахівця із психічного здоров'я. Якщо ви звернетеся до сімейного лікаря, він може спрямувати вас до фахівця із психічного здоров’я – наприклад, психолога чи психіатра – для діагностики.

Лікування може бути медикаментозне та/або психотерапевтичне: когнітивно-поведінкова терапія і метод десенсибілізації та репроцесуалізації травми з допомогою руху очей.