У Кривому Розі 10 жовтня відбулася наукова конференція до 430-річчя Берестейської унії.
Захід став частиною триденного марафону пам’яті та осмислення, який із 9 до 11 жовтня проходив у Запоріжжі, Кривому Розі та Дніпрі й об’єднав понад 300 учасників. Співорганізаторами конференції виступили Український інститут національної пам’яті, Інститут історії Церкви Українського католицького університету, Донецький екзархат УГКЦ та Криворізька Рада церков. Модерував захід проректор УКУ Олег Турій. Конференція розпочалася молитвою та вступним словом екзарха Донецького УГКЦ владики Максима Рябухи, повідомляє Криворізька Рада церков (КРЦ).
Однією з центральних тем стало переосмислення Берестейської унії 1596 року та її значення для збереження Київської церковної традиції. Архиєпископ-емерит, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна владика Ігор Ісіченко у доповіді «Берестейська унія: зрада чи порятунок Київської традиції?» наголосив, що йшлося не про створення нової Церкви, а про підтвердження єдності Київської митрополії із Вселенською Церквою та прагнення відновити цілісність церковного життя.
Історію переслідувань українських церковних громад розглянули й на прикладах наступних століть. Науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ Володимир Мороз розповів про імперський тиск на Унійну Церкву та ліквідацію її єпархій за російської царської влади. Директор інституту Анатолій Бабинський проаналізував Львівський псевдособор 1946 року, за яким, за його доповіддю, стояли радянські спецслужби та який став інструментом насильницької ліквідації Української греко-католицької церкви.
Окрему увагу приділили діяльності підпільної УГКЦ в умовах радянських репресій. Науковець Інституту історії Церкви УКУ Олег Турій розповів про переслідування єпископів і духовенства, катакомбне життя Церкви та роль вірян у збереженні віри й боротьбі за державну незалежність України.
Важливою частиною заходу стала презентація виставки «Імперія проти Церкви», яку представив заступник директора Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак. Експозиція продемонструвала, як імперська та тоталітарна влада використовувала репресії й примус для знищення українського релігійного життя та національної ідентичності.
У КРЦ зауважили, що історія церковних переслідувань має безпосереднє значення і для сучасної України. На думку представників Ради, російський імперіалізм у різні історичні періоди використовував релігійні розколи для підкорення українців, а сьогодні ця політика продовжується на окупованих територіях і під час російських обстрілів. Відтак досвід минулого нагадує про необхідність співпраці між різними конфесіями, поваги до свободи сумління та відмови від внутрішніх чвар.