У Кривому Розі 16 жовтня відкрилася виставка «Острозька реліквія», присвячена першому повному друкованому виданню Біблії церковнослов’янською мовою. Експозиція розповідає про роль Острозької Біблії, князя Василя-Костянтина Острозького та Острозької академії у розвитку української освіти, культури й духовної спадщини.
Виставку розмістили у Державному університеті економіки і технологій. Її відкриття приурочили до трьох ювілейних дат, які відзначають в Україні у 2026 році: 500-річчя від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького, 450-річчя заснування Острозької академії та 445-річчя виходу друком Острозької Біблії. Участь у відкритті виставки взяли представники Криворізької Ради церков, пастори, священники, викладачі - співробітники та здобувачі освіти з Державного університету економіки і технологій, представники медіа, повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власну кореспондентку.
Експозиція відтворює історичний контекст створення Острозької Біблії, розповідає про діяльність острозького культурно-освітнього осередку, першого закладу вищої освіти України та Східної Європи – Острозької академії. Виставка також підкреслює роль князя Василя-Костянтина Острозького та значення Острозької Біблії для розвитку освіти, книгодрукування та інтелектуальної традиції України.
В межах експозиції розміщено інформаційні стенди, факсимільні видання найважливіших українських рукописних церковних книг, сучасні переклади Святого Письма українською мовою. Експозицію доповнює реконструкція друкарського верстату Івана Федоровича, на якому відвідувачі виставки мають змогу віддрукувати для себе сторінку з молитвою "Отче наш".
Загалом виставка побудована так, щоб показати повний еволюційний шлях книжкової культури України — від рукописних пергаментних Євангелій до першого повного друкованого видання Святого Письма 1581 року.
Павло Григораш, асистент кафедри міжнародних відносин Державного університету економіки і технологій, аспірант Національного університету «Острозька академія» та член команди проєкту «Рік Острозької Біблії», наголосив, що зазначені дати важливі не лише для істориків. Вони допомагають краще зрозуміти місце України в європейських культурних та інтелектуальних процесах.
«Зазвичай за шкільною програмою люди запам’ятовують, що була Київська Русь, а потім одразу - козаки. Але між цими двома періодами в Україні буяло культурне та інтелектуальне життя. Україна не просто була частиною європейських процесів, зокрема Реформації та Ренесансу, а часто й випереджала багато європейських країн», — зазначив Павло Григораш.
За його словами, одним із діячів, завдяки яким розвивалося це середовище, був князь Василь-Костянтин Острозький. Він підтримував освіту, сприяв розвитку книгодрукування та об’єднував навколо своїх проєктів людей, зацікавлених у культурному й інтелектуальному поступі.
Острозьку Біблію надрукували 1581 року в Острозі. Це було перше повне друковане видання Біблії церковнослов’янською мовою. Воно стало важливим орієнтиром для подальшого поширення біблійного тексту на українських землях та в інших регіонах Східної Європи.
Як зауважив Григораш, організатори прагнуть не лише показати історичні матеріали, а й розповісти відвідувачам про українську культурну спадщину та постаті, які впливали на розвиток освіти, книгодрукування й духовного життя.
Спочатку планували показати експозицію приблизно у 15-ти українських містах. Однак інтерес до проєкту виявився значно більшим - до кінця літа бажання прийняти виставку висловили вже близько 30 міст. Тому створили три копії експозиції: одна подорожує містами сходу України, друга — заходу, а третя представляє історію Острозької Біблії у Великій Британії. Раніше виставку також презентували у Верховній Раді України, Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського та під час Національного молитовного сніданку.
Роман Морозов, секретар і співзасновник Криворізької Ради церков, звернув увагу на три аспекти спадщини князя Острозького, які залишаються актуальними сьогодні.
Перший: Святе Письмо як спільна основа для християнських спільнот різних конфесій - православних, католиків і протестантів. Попри відмінності у традиціях, текст Біблії залишається важливим спільним культурним і духовним надбанням.
Другий: приклад співпраці представників різних конфесій. За словами Романа Морозова, князь Василь-Костянтин Острозький залучав до освітніх і перекладацьких проєктів людей різних релігійних традицій. Це свідчить про давню історію міжконфесійного діалогу в Україні.
Третій аспект: поєднання інтелектуальної діяльності, меценатства та військової справи. Роман Морозов нагадав, що князь Острозький був не лише покровителем освіти, а й воєначальником, який брав участь у війнах із Московською державою. На думку представника Ради церков, ця сторінка біографії князя також може бути джерелом осмислення українського спротиву сьогодні.
Проректор з навчально-наукової роботи Державного університету економіки і технологій Валентин Орлов зазначив, що університети можуть бути не лише осередками освіти, а й місцями, де формуються спільноти навколо культури, мистецтва та національної ідентичності. Він висловив задоволення, що нині є можливість організувати цю виставку в університетському укритті. За його словами, такі події дають студентам можливість не просто отримати історичні знання, а й пережити емоційний досвід знайомства зі спадщиною України. Університет готує, зокрема, майбутніх істориків і викладачів історії та громадянської освіти. Тож знайомство з такими проєктами, переконаний проректор, допомагає молоді глибше осмислювати історію своєї країни.
Де і коли можна відвідати виставку
Виставка «Острозька реліквія» працюватиме у Державному університеті економіки і технологій у Кривому Розі до 30 жовтня. Вхід вільний. Також організатори пропонують безкоштовні екскурсії для охочих та представників різних спільнот.
Організація виставки у Кривому Розі стала можливою завдяки співпраці Національного університету «Острозька академія» та Державного університету економіки і технологій.
Щоб домовитися про екскурсію, потрібно звернутися до представника організаторів за телефоном: +380960443923 (Павло Григораш).
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News