Реєстр збитків відкрив усі 43 категорії заяв: український бізнес тепер може зафіксувати втрати від війни

Реєстр збитків, завданих агресією росії проти України, відкрив усі 43 категорії заяв. Тепер можливість зафіксувати завдані війною збитки повністю доступна для громадян, бізнесу, громад і держави.

Останні три категорії, які відкрилися 30 вересня, стосуються юридичних осіб. Йдеться про переміщення (евакуацію) бізнесу, інші економічні збитки та гуманітарні витрати. Загалом для юридичних осіб доступні 11 категорій. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

За словами Сибіги, останніми місяцями росія дедалі частіше атакує український бізнес та інфраструктуру, від якої залежить робота економіки. Під ударами опиняються виробництва, склади, логістичні центри, магазини, офіси та підприємства.

«Знищується майно, обладнання і товар, порушуються ланцюги постачання, люди втрачають робочі місця, а компанії — те, що створювали роками», — зазначив міністр.

Які збитки може заявити бізнес
  • Відповідно до правил Реєстру, юридичні особи можуть заявляти, зокрема, про пошкодження, знищення або втрату активів, втрату прибутку, повну втрату бізнесу та інші прямі витрати. До активів належать, зокрема, нерухомість, обладнання, транспорт, товарні запаси та інші матеріальні й нематеріальні активи.
  • Також можна заявити витрати, пов'язані з евакуацією або переміщенням підприємства: транспорт і логістику, запуск бізнесу на новому місці, оренду житла для працівників та інші безпосередні витрати.
  • Ще Реєстр приймає заяви про інші економічні втрати, які не охоплюються іншими категоріями, а також гуманітарні витрати підприємств на допомогу працівникам та членам їхніх сімей, постраждалим через російську агресію.

Подавати заяви можуть юридичні особи, створені за законодавством України або інших держав, крім Росії, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми.

Як подати заяву

Заяви до Реєстру подаються безоплатно в електронній формі через портал «Дія». До заяви варто додати документи та інші докази, які підтверджують факт і розмір збитків: фотографії, відео, акти, фінансові документи, чеки, договори, звіти тощо. При цьому відсутність повного пакета документів не означає автоматичної втрати права на подання заяви. Реєстр допускає використання різних видів доказів для підтвердження обставин та розміру шкоди. Загалом Реєстр фіксує шкоду, завдану з 24 лютого 2022 року на території України в її міжнародно визнаних кордонах унаслідок міжнародно протиправних дій росії.

За даними Реєстру, станом на 30 вересня вже надійшло 195 тисяч заяв, понад 65 тисяч із них внесені до Реєстру, а решта перебувають на опрацюванні.

Андрій Сибіга наголосив, що Реєстр не здійснює виплати. Його завдання — приймати, перевіряти та фіксувати заяви й докази для майбутнього компенсаційного механізму. Рішення щодо компенсацій має ухвалювати окремий міжнародний орган — майбутня Міжнародна компенсаційна комісія. Україна разом із міжнародними партнерами працює над її створенням. За словами Сибіги, очікується, що Комісія зможе розпочати роботу у 2027 році.

«Але без зафіксованої заяви розглядати буде нічого. А докази з часом не стають кращими — вони зникають», — наголосив глава МЗС.

Він також зазначив, що Україна продовжує роботу над використанням заморожених російських активів для потреб України, зокрема для майбутніх компенсацій.

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News