Для Кривого Рогу, як і для інших міст України, підготовка до нового опалювального сезону перестала бути лише питанням планових ремонтів. Війна змушує місто готуватися до зими в умовах постійної загрози нових ударів по енергетичній та тепловій інфраструктурі. Ворог намагається позбавити людей світла, води й тепла, тому кожен опалювальний сезон вимагає не просто відновити пошкоджене, а й зробити систему стійкішою до можливих атак.
Масштаб проблеми добре ілюструє статистика. Від початку повномасштабної війни внаслідок ракетних та дронових ударів у Кривому Розі пошкоджено 3 483 житлові будинки. Серед них 1 752 - багатоквартирні та 1 731 будинок приватного сектору. На цей час вже відновлено 1 709 багатоквартирних будинків. Зокрема, у 1 011 будинках відремонтовано покрівлі, ще у 1 052 - замінено вікна у місцях загального користування. Тож нині місто готується не просто до опалювального сезону 2026–2027 років, а до можливого повторення сценаріїв, коли після обстрілів доводиться оперативно відновлювати тепло-, водо- та електропостачання, повідомляє сайт 0564.ua.
Теплопостачання Кривого Рогу забезпечують два підприємства — КПТМ «Криворіжтепломережа» та АТ «Криворізька теплоцентраль».
За повідомленням пресслужби Криворізького міськвиконкому, на «Криворіжтепломережі» до нового сезону готують 66 котелень та 30 насосних станцій. Підприємство проводить капітальний ремонт 12 котлів, реконструює три котельні, готує до роботи мережі та проводить гідравлічні випробування 672 км теплопроводів. Майже 40 км трубопроводів замінять або капітально відремонтують, ще на 6 км відновлять теплоізоляцію.
«Криворізька теплоцентраль» також проводить ремонтну кампанію. Підприємство планує замінити близько 30 км магістральних та квартальних трубопроводів, ремонтує котли, насоси й технологічне обладнання котелень, а також відновлює теплоізоляцію на 30 км тепломереж. Про це йдеться в інформації пресслужби цього підприємства.
Таким чином, загалом у місті йдеться приблизно про 70 км теплових мереж, які ремонтують або замінюють напередодні зими.
Мета цих робіт — не лише забезпечити надійне проходження опалювального сезону, а й зменшити ризик аварій та підвищити здатність системи працювати після можливих пошкоджень.
На фото пресслужби міськвиконкому - співробітники КП "Криворіжтепломережа" під час роботи
Окремий напрям підготовки — децентралізація теплопостачання соціальної інфраструктури. У місті вже встановлено 9 блочно-модульних котелень, шість із них — у п'яти лікарнях. До нового опалювального сезону готують до запуску БМК у лікарнях №5, №7, №9 та інфекційній лікарні.
Перевага таких котелень у тому, що вони мають власні генератори. Тобто навіть у разі повного блекауту лікарня може продовжувати отримувати тепло, не очікуючи відновлення централізованого електропостачання.
Ще один рівень автономності — сонячні електростанції. СЕС уже працюють у лікарнях №17, №3, №9, №7, №16, перинатальному центрі та колишньому пологовому будинку №1. Більшість таких проєктів реалізують за механізмом енергосервісу — за рахунок приватних інвесторів, без залучення бюджетних коштів.
Сонячну енергетику використовують і в інших соціальних об'єктах. Минулого року панелі встановили у п'яти Палацах культури, а роботу в цьому напрямку планують продовжувати.
На фото пресслужби Криворізького міськвиконкому - обладнання, надане місту міжнародними партнерами
Підготовка до можливих відключень не обмежується генераторами. Шість закладів освіти — гімназії №19, №122, №45, №68, Криворізький Тернівський ліцей та ліцей №24 — отримали сучасні системи резервного електроживлення. Кожен заклад має потужний інвертор та 12 акумуляторних батарей загальною ємністю 60 кВт·год. Це дозволяє підтримувати роботу критично важливих систем під час відключень електроенергії.
Загалом, як звітують у міськвиконкомі, усі об'єкти критичної інфраструктури Кривого Рогу вже на 100% забезпечені генераторами — їх понад 2 тисячі. Водночас місто продовжує створювати додатковий резерв, оскільки генераторне обладнання має обмежений ресурс.
Міжнародні партнери допомагають не лише забезпечувати місто резервними джерелами живлення, а й створювати можливість швидко ліквідовувати наслідки можливих атак.
Зокрема, у межах співпраці з урядом Німеччини та GIZ «Криворіжтепломережа» отримала колісний екскаватор-навантажувач для оперативної заміни тепломереж та ліквідації пошкоджень. Підприємству також передали 32 комплекти автономних систем резервного електроживлення для котелень.
«Кривбасводоканал» отримав 5 сонячних електростанцій, 6 комплектів акумуляторних батарей та спеціальну техніку. Це має допомогти підприємству швидше відновлювати водопостачання після можливих пошкоджень.
А за підтримки міжнародних партнерів місто отримує і додаткові дизельні генератори для об'єктів водо-, теплопостачання та водовідведення.
Окремий напрям співпраці — ЮНІСЕФ. Організація допомагає готувати до зими 26 котелень, а від початку повномасштабної війни передала Кривому Рогу 65 генераторів різної потужності.
На фото пресслужби Криворізького міськвиконкому - модернізація однієї з котелень
Усе це поступово змінює підхід до підготовки Кривого Рогу до зими. Для лікарень, закладів освіти, культури та інших об'єктів критичної інфраструктури створюють багаторівневу систему резервування: автономні котельні, сонячні електростанції, акумулятори, генератори та сучасне обладнання, яке дозволяє швидше відновлювати роботу після пошкоджень.
Але перенести таку модель на весь житловий фонд міста неможливо. У Кривому Розі тисячі багатоквартирних будинків, і повністю автономізувати їх — технічно та організаційно надзвичайно складне завдання. Тому тут логічно головний акцент робити на надійності централізованої системи теплопостачання, ремонті та модернізації мереж, резервному живленні й можливості оперативно відновлювати пошкоджене.
Водночас приватний сектор має інші можливості. Власники окремих будинків можуть самостійно створювати власну енергетичну автономність — встановлювати сонячні електростанції, акумуляторні системи, генератори та інші альтернативні джерела енергії.
Загалом тією чи іншою мірою до зими готується більшість жителів Криворіжжя. Хтось придбав павербанки, хтось генератори, хтось зарядні станції - виходячи із потреб та можливостей. На жаль, грунтовно підготуватися до прийдешньої зими, повністю автономізувавши власну оселю, можуть собі дозволити далеко не всі. Поспілкувавшись з посадовцями місцевого самоврядування, котрі опікуються громадами, що розташовані на околиці Кривого Рогу, вдалося дізнатися, що відсоток добре підготовлених, повністю автономізованих домогосподарств, у їхніх громадах складає близько 2%. Зокрема, таку цифру називає перший заступник Глеюватського сільського голови Дмитро Гурєєв.
За словами Миколи Богдашова, старости Вільненського старостинського округу, у селі Вільному вже близько 5 - 6% домогосподарств, котрі встановили сонячні електростанції. Але йдеться про сонячні електростанції як генеруючі об’єкти для продажу електроенергії, а не для покриття власного споживання. Якщо ж говорити про власні потреби, то % таких домогосподарств у Вільному також невисокий.
Жителька Кривого Рогу Наталія мешкає у приватному будинку.
Аби підготуватися до прийдешньої зими та можливих тривалих відключень електроенергії, вона придбала акумуляторну систему резервного живлення. Її основа — літій-залізо-фосфатний акумулятор LiFePO₄ ємністю 320 А·год при напрузі 12,8 В, інвертор потужністю 2000 Вт та зарядний пристрій.
Простіше кажучи, це своєрідний великий домашній акумулятор. Коли електроенергія є, батарея заряджається від мережі. Коли світло зникає — інвертор перетворює накопичену енергію на звичні для побутових приладів 230 В.
Запас енергії батареї становить близько 4,1 кВт·год. Цього достатньо, аби під час відключення підтримувати роботу найнеобхіднішого — холодильника, роутера, освітлення, телевізора, зарядних пристроїв, комп'ютера та інших малопотужних приладів. Якщо будинок споживатиме близько 300 Вт, такого запасу орієнтовно вистачить на 11–13 годин. При навантаженні близько 500 Вт — приблизно на 6–8 годин.
На фото - система, встановлена у приватному будинку
Водночас використовувати цей акумулятор для потужного електрообігрівача, бойлера чи електроплити тривалий час невигідно. Наприклад, при навантаженні 2 кВт запас батареї буде витрачатися приблизно за дві години.
Тому Наталія передбачила другий рівень захисту від блекаутів — бензиновий генератор. Якщо електроенергія зникне ненадовго, будинок працюватиме від акумулятора — без шуму двигуна та витрат бензину. Якщо ж відключення затягнеться на багато годин або добу, зможуть запустити генератор. Він забезпечуватиме будинок електроенергією, а за потреби — заряджатиме акумулятор, після чого генератор можна буде вимкнути.
Таким чином, Наталія розраховує переживати зимові блекаути за схемою: акумулятор — для коротких відключень і найнеобхідніших приладів, бензиновий генератор — для тривалих періодів без електроенергії.
Як пояснює господиня, це не робить її будинок повністю енергонезалежним, але дозволяє мати резервне світло, зв'язок, працюючий холодильник та інші базові зручності навіть тоді, коли електроенергії в мережі немає багато годин поспіль.
Для опалення будинку жителька Кривого Рогу використовує електричний котел відомого німецького бренду Junkers. Це сучасний котел, який забезпечує стабільне тепло в системі опалення. Але, як і будь-яке електричне обладнання, він критично залежить від наявності електроенергії. Саме тому господиня подбала про енергонезалежність не лише освітлення й побутової техніки, а й системи опалення. Котел, а також циркуляційні насоси та автоматика підключені до інверторної системи живлення. У разі відключень електроенергії все обладнання автоматично переходить на живлення від акумуляторів. Таким чином, навіть у найгірших сценаріях блекауту тепло в домі повинно залишатися.
Ще одна криворізька родина вирішила не покладатися лише на електромережу під час можливих зимових блекаутів. Господар будинку Володимир розповів, що для автономності приватного будинку вони встановили на даху сонячні панелі та облаштували систему накопичення й перетворення електроенергії.
За словами Володимира, він встановив у своєму будинку гібридну сонячну систему з шести панелей потужністю по 650 Вт кожна. Їхня сумарна встановлена потужність становить 3,9 кВт, хоча в реальних умовах панелі, за його словами, можуть одночасно видавати близько 3,5 кВт. Своєрідним «мозком» системи є гібридний інвертор Deye, який приймає електроенергію від сонячних панелей, перетворює її у потрібний для будинку формат, розподіляє між споживачами та акумулятором, а за потреби може використовувати накопичену енергію для живлення будинку.
На фото - сонячні панелі, які встановлені на будинку Володимира
Надлишок виробленої електроенергії накопичується в акумуляторній системі Deye з номінальною напругою 51,2 В та ємністю близько 6 кВт·год. Таким чином, сонячна генерація використовується не лише безпосередньо в будинку, а й запасається в батареї — щоб електроенергія залишалася доступною ввечері, вночі або під час відключення електропостачання.
Система фактично працює як домашній резервний енергокомплекс: вдень сонячні панелі живлять споживачів і заряджають акумулятор, а коли генерації недостатньо, будинок може переходити на накопичену в батареї енергію.
Таким чином, під час відключення світла родина не залишається повністю залежною від генератора чи павербанків. Система дозволяє використовувати накопичену енергію для роботи необхідних побутових приладів, а вдень поповнювати запас за рахунок сонячних панелей.
Володимир розповідає, що навіть узимку сонячна станція може досить швидко заряджати батарею. За його спостереженнями, взимку акумулятор починає заряджатися приблизно з 6:00 ранку, а вже близько 11:00 може бути повністю заряджений — залежно від погоди та сонячної активності.
Водночас виникає інша особливість такої системи: якщо вдень нікого немає вдома і немає великих споживачів, додаткова сонячна енергія фактично не використовується. Тому Володимир не планує збільшувати кількість акумуляторів.
«Хай краще гуляють панелі, ніж докупити ще одну батарейку, яка потім не буде використовуватися», — пояснює він.
За словами чоловіка, якщо ж у будинку є електромобіль або інше потужне обладнання, яке потребує заряджання, робити це доцільніше саме вдень — коли сонячна станція виробляє електроенергію.
На фото - використане Володимиром обладнання
При цьому Володимир наголошує: встановлювали систему не заради економії на рахунках за електроенергію. Загальна вартість станції становила близько 90 тисяч гривень. До встановлення системи родина витрачала приблизно 200–250 кВт·год електроенергії на місяць, що обходилося орієнтовно у 500 гривень.
Якщо рахувати лише фінансову економію, така інвестиція окупалася б щонайменше десять років. А акумулятор за цей час, ймовірно, вже потребуватиме заміни.
Тож для родини Володимира сонячна станція — це не стільки спосіб зменшити платіжки, скільки інструмент енергетичної автономності.
«Це питання не про економію коштів, а про забезпечення функціонування господарства, життя. У разі тривалого зимового блекауту нам не доведеться постійно запускати генератор, як ми це робили минулої зими, або шукати інші джерела живлення. Сонячні панелі вдень вироблятимуть електроенергію, акумулятор зберігатиме її, а інвертор забезпечуватиме живлення будинку», — пояснює Володимир.
Отже, для Володимира та його родини це передусім інвестиція у стійкість будинку напередодні зими. Адже за умов тривалих відключень електроенергії важливо не просто мати альтернативне джерело живлення, а створити систему, яка здатна виробляти, накопичувати та розподіляти електроенергію без постійної залежності від міської мережі.
Досвід Наталії та Володимира показують: підготовка приватного будинку до можливих тривалих відключень — це не обов'язково готовий набір рішень, який можна просто придбати й встановити. Кожна родина виходить із власних можливостей, потреб і бюджету.
Наталія частину обладнання привезла з-за кордону, Володимир усе необхідне зміг придбати у Кривому Розі. Але в обох випадках перед тим, як вкладати кошти, вони вивчали досвід інших, шукали інформацію в інтернеті, радилися з людьми, які розуміються на відповідних технологіях, і лише після цього складали власне рішення.
Тепер цей досвід уже виходить за межі їхніх будинків. Сусіди по вулиці цікавляться, як працюють встановлені системи, скільки вони коштують, які можливості дають і що можна зробити у власному будинку. Те, що ще недавно було для когось експериментом, поступово стає практичним прикладом для інших.
Таким чином також формується енергетична стійкість: не лише завдяки великим міським чи державним проєктам, а й через досвід окремих родин, які наважуються шукати власні рішення.
Історії Наталії та Володимира не дають універсального рецепта підготовки до зими. Але вони демонструють головне: навіть в умовах невизначеності можна не просто чекати, якою буде наступна зима, а заздалегідь продумувати, як зробити свій дім більш автономним. Водночас реалізований кимось поруч досвід може стати відправною точкою для наступного такого рішення.
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News