У Кривому Розі хочуть запровадити офіційні дні пам’яті померлих міських голів

Згенеровано ШІ

У Кривому Розі пропонують встановити дні вшанування пам’яті померлих міських голів. Відповідна норма міститься у проєкті нової редакції Статуту Криворізької міської територіальної громади.

Проєкт Статуту передбачає встановлення місцевих свят і пам’ятних дат, зокрема днів вшанування пам’яті померлих Криворізьких міських голів та увічнення їхньої пам’яті "відповідно до державної політики національної пам’яті Українського народу".

Наразі проєкт документу перебуває на громадському обговоренні, яке триватиме до 14 серпня.

Депутатка Криворізької міської ради від «Сили людей» Наталя Шишка звернула увагу на цю пропозицію та виступила проти її включення до Статуту.

Вона вважає, що ця норма фактично спрямована на увічнення пам’яті Костянтина Павлова.

«Норма виключно під Павлова (або під очікування іще чиєїсь смерті на посаді)», — написала депутатка.

Вона нагадала, що раніше пропонувалося перейменувати на честь Павлова проспект Гагаріна, однак це не відбулося через законодавчі обмеження, пов’язані з його діяльністю на керівній посаді в Партії регіонів.

Шишка вважає, що міській владі варто зосередитися на належному вшануванні пам’яті загиблих українських військовослужбовців, а не створювати окремі механізми для увічнення пам’яті колишніх міських голів.

Сам факт перебування на виборній посаді не є історичним чи військовим подвигом, тому таке вшанування суперечить загальній державній політиці пам'яті, на яку посилаються у проєкті статуту. Таке виділення окремих посадовців дійсно виглядає недоречним на тлі вшанування справжніх героїв та захисників України.

Ініціатива міської влади породжує й інше питання: чи означає смерть посадовця, що громада має забути все, чим він займався за життя до того, як сісти у крісло міського голови? Адже міський голова — це не лише людина, яка виконувала адміністративні функції. Це політик, чиї рішення, заяви та політична позиція залишають слід в історії міста, країни.

Тож чи має враховуватися попередній досвід політиків, особливо тих, хто на законодавчому рівні відстоював політику, яку сьогодні важко назвати проукраїнською?

І чи не може такий офіційний день пам’яті стати не стільки способом ушанування, скільки зайвою нагодою знову нагадувати містянам про суперечливі сторінки діяльності їхніх колишніх обранців?

Кому і навіщо потрібне таке вшанування? Чи справді воно потрібне самим померлим? Чи схвалили б його їхні рідні? 

Зрештою, виникає ще одне - дуже просте питання: навіщо створювати норму, яка потенційно може стати причиною нових політичних суперечок?

Депутатка Наталя Шишка повідомила, що вже подала пропозицію вилучити норму про дні вшанування померлих мерів із проєкту Статуту та закликала містян, які поділяють її позицію, подати аналогічні пропозиції під час громадського обговорення.

Нагадаю, це не єдиний "сюрприз" від місцевої влади у проєкті нового статуту: один із пунктів документа може суттєво змінити можливості мешканців впливати на рішення місцевої влади. Йдеться про збільшення мінімальної кількості підписів, необхідних для розгляду електронної петиції. Якщо зараз для того, щоб міська рада розглянула петицію, достатньо 1000 підписів, то в новому Статуті пропонується підвищити цей поріг до 3000 підписів. 

Остаточне рішення щодо нової редакції Статуту Криворізької міської територіальної громади має ухвалити Криворізька міська рада.

Стежте за новинами в Telegram.  

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook

Читайте нас на Google News