Правоохоронці Дніпропетровщини повідомили про підозру 29-річному мешканцю Донецької області, який ошукав дружину військовополоненого на 422 тисячі гривень, пообіцявши «сприяння» у поверненні її чоловіка.
За процесуального керівництва Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону повідомлено про підозру 29-річному мешканцю Донецької області у вчиненні шахрайства у великих розмірах (ч. 4 ст. 190 КК України). Про це повідомляє Спецпрокуратура Східного регіону.
За даними слідства, у жовтні 2024 року підозрюваний познайомився з жінкою, чоловік якої перебував у полоні держави-агресора. Дізнавшись про її намір домогтися повернення чоловіка, він, діючи з корисливих мотивів, вирішив заволодіти її грошовими коштами шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний умисел, чоловік повідомив потерпілій неправдиві відомості про нібито наявність у нього зв'язків серед впливових осіб, які за грошову винагороду можуть забезпечити включення військовополоненого до списків на обмін та його повернення в Україну.
Для надання своїм словам видимої достовірності він попросив надіслати фотокопії документів, що підтверджують перебування чоловіка у полоні. Надалі під час телефонних розмов і листування систематично запевняв потерпілу, що питання нібито вже вирішується, найближчим часом буде підписано необхідні документи, а військовополоненого включать до списків на обмін. Водночас продовжував наполягати на необхідності перерахування для цього грошових коштів.
Повіривши підозрюваному, упродовж листопада 2024 року — січня 2025 року потерпіла перерахувала на його банківські рахунки, а також на рахунок пов'язаної з ним особи 422 360 гривень.
Надалі, продовжуючи підтримувати у потерпілої хибне уявлення про реальність своїх намірів, підозрюваний гарантував позитивний результат, переконував у власній спроможності забезпечити повернення військовополоненого та повідомив, що надалі цим питанням нібито займатиметься інша особа. Після цього він незаконно виїхав за межі України та припинив будь-яке спілкування з потерпілою.
Насправді підозрюваний не мав жодних реальних можливостей вплинути на включення військовополоненого до списків на обмін чи забезпечити його повернення в Україну, жодних дій у цьому напрямку не вчиняв, а отриманими коштами розпорядився на власний розсуд.